Увага! Цей переклад дуже застарів, дивіться, будь ласка, оригінал.
Що означає „вільний“? або Що ви розумієте під „вільним програмним забезпеченням“?
Коментар: У грудні 1998 року спільнота замінила термін „Free Software“ на „Open Source Software“. Як стане зрозумілим із наведеного обговорення, обидва терміни означають одне і теж поняття.
Багато людей, котрі не мали справи із вільним програмним забезпеченням будуть здивовані тим фактом, що слово „free“ у терміні „free software“ означає не те, що вони за звичай очікують. Для них „free“ означає „безкоштовне“. Однак, якщо ми звернемося до англійського словника, то знайдемо там понад двадцять означень слову „free“. І лише одне із них означає „безкоштовний“. Інші означають волю та відсутність обмежень. Коли ми кажемо „Free Software“, то маємо на увазі свободу, а не ціну.
Програмне забезпечення, яке є вільним у тому сенсі, що вам не потрібно платити за його використання, лише формально вважається вільним. Вам можуть заборонити розповсюджувати, і швидше за все, удосконалювати його. Програмне забезпечення, яке розповсюджується безкоштовно, часто слугує хитрим корпоративним кроком, ціллю якого є просування продукту на ринку або боротьба з конкурентами. Немає жодних гарантій того, що воно й на далі лишатиметься безкоштовним.
Дійсно вільне програмне забезпечення завжди лишається вільним. Програмне забезпечення, яке є суспільним надбанням (public domain), можна взяти і використати у невільних програмах. Тож будь яке його удосконалення буде втрачено для громадськості. Тому, щоб лишатися вільним, програмне забезпечення має бути захищене авторським правом і розповсюджуватися під відповідною ліцензією.
Здавалося б, нічого складного — або програмне забезпечення вільне, або ні. Однак, у реальному житті усе складніше. Для того, щоб краще зрозуміти, що різні люди думають говорячи про вільне програмне забезпечення, ми спробуємо краще зрозуміти світ ліцензій для програмного забезпечення.
Авторське право — це спосіб захисту того, хто виконав певну роботу. У багатьох країнах, написане вами програмне забезпечення автоматично захищається авторським правом. Ліцензія — це спосіб, яким автор дозволяє використання своєї роботи (у нашому випадку — програмного забезпечення) іншими, таким чином, який йому вважається допустимим. Тож, автор створює ліцензію, у якій описує способи, якими може використовуватися програмне забезпечення. Детальне обговорення теми авторських прав можна знайти на сайті https://www.copyright.gov/ (примітка перекладача: або на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності України).
Звісно ж, різні обставини вимагають різних ліцензій. Розробники програмного забезпечення піклуються про свої прибутки, тому вони випускають виключно скомпільований код (який не може прочитати людина) і накладають багато обмежень на використання програмного забезпечення. Автори ж вільного програмного забезпечення зазвичай роблять так:
- Не дозволяють використовувати написаний ними код у закритому програмному забезпеченні. Оскільки вони дозволяють усім використовувати свій код, то мають бути упевнені у тому, що його ніхто не краде. У даному випадку використання коду основане на довірі: ви можете використовувати його, якщо граєте за тими ж правилами.
- Захищають ідентичність авторського коду. Люди пишаються своєю роботою і не хочуть, щоб хтось видалив із написаного коду ім'я автора або стверджував, що сам написав цей код.
- Розповсюджують джерельний код. Однією із основних проблем комерційного програмного забезпечення є те, що ви не можете виправити помилки, чи щось змінити, оскільки джерельний код не є доступним. Окрім того, компанія може перестати підтримувати те апаратне забезпечення, з яким ви працюєте. Багато вільних ліцензій змушують розповсюджувати джерельний код. Це є своєрідним захистом користувача, оскільки той може модифікувати код таким чином, щоб йому було максимально комфортно працювати з програмним забезпеченням.
- Змушують використовувати ту ж ліцензію для інших робіт, у яких використовуються частини їхнього коду (такі роботи називають похідні роботи).
Багато людей пишуть свої ліцензії. Однак, у такому випадку виникають певні проблеми. Часто формулювання, які використовуються у таких ліцензіях, різними людьми трактуються по-різному або ж у ліцензіях вказуються умови, які суперечать одна-одній. Ще важче написати ліцензію, яку можна буде відстояти в суді. Проте, на щастя, вже є достатньо велика кількість ліцензій, які майже напевне описують саме ті умови, які вам потрібні.
Ось найпоширеніші з них:
- Загальна публічна ліцензія GNU
(General Public License — GPL). Додаткову інформацію про ліцензії на
програмне забезпечення і копію даної ліцензії ви можете знайти на
веб-вузлі проекту GNU.
Це найпоширеніша вільна ліцензія.
Її неофіційний Український переклад можна прочитати тут. - Артистична ліцензія (Artistic License).
- Ліцензія стилю BSD (BSD style license).
Деякі спільні риси цих ліцензій.
- Ви можете встановлювати програмне забезпечення на довільній кількості машин.
- Програмне забезпечення може використовуватися довільною кількістю людей одночасно.
- Ви можете робити довільну кількість копій програмного забезпечення і давати його довільній кількості людей (вільне або відкрите розповсюдження).
- Немає жодних обмежень на модифікацію даного програмного забезпечення (за умови, що ви збережете у не змінному вигляді деякі коментарі).
- Немає жодних обмежень на розповсюдження і навіть на продаж даного програмного забезпечення.
Останній пункт, який дозволяє продавати програмне забезпечення, здавалося б суперечить ідеї вільного програмного забезпечення. Однак, насправді, він є сильною стороною цієї ідеї. Оскільки ліцензія дозволяє вільне розповсюдження, людина, яка отримала програмне забезпечення, може розповсюджувати його сама. Вона навіть може спробувати його продати. Створення електронних копій програмного забезпечення практично нічого не коштує. Попит та пропозиція залишатимуть ціну низькою. Якщо для великого шмату програмного забезпечення є зручним розповсюдження на деякому носії, такому як компакт-диск, то постачальник може просити за нього скільки бажає. Якщо ж прибуток занадто великий, то з'являться нові постачальники і ринок та конкуренція знижуватимуть ціну. В результаті ви можете купити випуск Debian на кількох компакт-дисках за кілька доларів США.
Хоча вільне програмне забезпечення не повністю вільне від обмежень (лише те програмне забезпечення, яке є суспільним надбанням є таким), проте воно дає користувачеві можливість робити те, що йому необхідно для виконання роботи. І при цьому воно захищає права автора. Ось це і є свободою.
Проект Debian суворо дотримується принципів ідеї вільного програмного забезпечення. Оскільки для програмного забезпечення існує велика кількість ліцензій, то для того, щоб описати, що саме ми розуміємо під вільним програмним забезпеченням, було розроблено список критеріїв під назвою Критерії Debian щодо вільного програмного забезпечення (DFSG). Виключно те програмне забезпечення, яке відповідає DFSG може знаходитись в головному дистрибутиві Debian.