провінція

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прові́нція	прові́нції
Р.	прові́нції	прові́нцій
Д.	прові́нції	прові́нціям
З.	прові́нцію	прові́нції
Ор.	прові́нцією	прові́нціями
М.	прові́нції	прові́нціях
Кл.	прові́нціє*	прові́нції*

про-ві́н-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка). Неістота. Загальна назва. Конкретне поняття. Непохідне.

Корінь: -прові́нція-.

Вимова

• • МФА: [prɔˈu̯ʲinʲt͡sʲijɐ]

• УФ: [проув’і́н`ц`ійа]

Семантичні властивості

Значення

1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях - завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичній залежності від загарбника.
2. У деяких сучасних іноземних державах, а також у попередні епохи – адміністративно-територіальна одиниця.
3. Район розробки родовища яких-небудь корисних копалин.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: провінціал, провінціалка прикметники: провінційний, провінціальний

Етимологія

Від лат. prōvincia

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: province (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: провінція
• Провінція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.