Перейти до вмісту

арешт

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. Позбавлення волі, взяття під варту кого-небудь. ◆ Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину Еллан
  2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном.◆ — Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі Кучер
  3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця. ◆ Три неділі вже кум у арешті сидів, А селом якийсь шум, наче рій той гудів Франко

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]