в
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]в І
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | в | в |
Р. | в | в |
Д. | в | в |
З. | в | в |
Ор. | в | в |
М. | в | в |
Кл. | в* | в* |
в
Іменник, неістота, середній рід, незмінний (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -в-
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «в» (вимовляється «ве») ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]в ІІ
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
Прийменник.
Вимова
[ред.]МФА: []
Семантичні властивості
[ред.]Паралельно вживаються форми у, ув
Значення
[ред.]- просторові відношення:
- із знах. і місц. відмінками уживається при означенні предмета, місця, простору:
- всередину якого, куди спрямована дія (знах. відмінок) ◆ Увійшли вони в хатку — мати й Галя вже спали Марко Вовчок
- в якому, де відбувається дія чи хто-, що-небудь міститься, перебуває (місц. відмінок) ◆ Так дитинча мале всміхається в колисці, коли над ним пливуть якісь неясні сни Сосюра
- із знах. і місц. відмінками уживається при означенні місця, предмета і т. ін., в бік до якого спрямована дія, предмет, або при означенні напряму ◆ З незвичайною спритністю [Рудий] зірвав з плеча рушницю, клацнув затвором і спрямував її мені в голову Збанацький
- із знах. відмінком уживається при означенні місця, предмета, через які проходить, проникає хто-, що-небудь; крізь, через ◆ Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в кватирку Або пролізу в іншу дірку — І зась усім! Глібов
- уживається при означенні предметів, поміж які спрямована дія ◆ Не клади псові пальців в зуби, бо вкусить Номис
- з родовим відмінком уживається при вказівці на кого-небудь, в межах проживання, перебування чи діяльності якого (яких) відбувається дія ◆ Останніми днями у нас погана погода Коцюбинський
- уживається при вказівці на господаря місця, приміщення, де відбувається дія ◆ Коли у Маринки збирались сусідки на посиденьки, діти йшли до кухні Гжицький
- уживається при вказівці на автора, про твори якого йде мова ◆ У Івана Франка — мотив сили духу проходить геть через усю його творчість Тичина
- з родовим відмінком, заст. уживається при означенні предмета, поблизу, біля якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває ◆ Два брати, грізні ісполини стояли у ворот Котляревський
- об'єктні відношення
- із знах. і місц. відмінками уживається при означенні дії:
- в яку хто-небудь включається, втручається (знах. відмінок) ◆ В наскок яряться вороги Котляревський
- в якій хто-небудь бере участь (місц. відмінок) ◆ У святкуванні шевченківського ювілею беруть участь усі народи Радянського Союзу Тичина
- із знах. і місц. в. уживається при означенні сфери діяльності, організації, установи і т. ін.:
- до якої вступає, приступає, куди переходить або приймається хто-небудь (знах. в.) ◆ Піду в найми, піду в люди, А за сотником не буду! Шевченко
- в якій бере участь, де працює, вчиться хто-небудь (місц. в.) ◆ Д. Грінченка я добре знаю, бо ми разом з ним служимо в земстві Коцюбинський
- із знах. (у давній формі, яка збігається з сучасним називним множини) і місц. в. уживається при означенні професійного, соціального середовища, вікової групи:
- до якого (якої) хтось переходить, вступає, куди кого-небудь приймають (знах. в.) ◆ Звісно, вона не піде до Січі у братчики Коцюбинський
- до якого (якої) хто-небудь належить (місцевий відмінок) ◆ Забув про школу Шевченко, думав за нове: яка то доля буде в малярах! Васильченко
- із знах. і місц. в. уживається при означенні істоти, предмета, стану:
- в яку (який) перетворюється, переходить хто-, що-небудь (знах. в.) ◆ Таку Юнона зливши кулю, Перевернувшися в зозулю, Махнула., навпростець Котляревський
- в образі якої (якого) перебуває або ким є хто-небудь (місц. в.) (звичайно із словами подоба, роль і т. ін.) ◆ [Л і с о в и к:] Хіба ж то не по правді, що дізнав він самотнього несвітського одчаю, блукаючи в подобі вовчій лісом? Леся Українка
- із знах. і місц. в. уживається при означенні предмета, маси:
- в який одягається хто-, що-небудь, яким (якою) покривається (знах. в.) ◆ Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту Леся Українка
- яким (якою) що-небудь покрите, в який хтось одягнений (місц. в.) ◆ По двору тихо похожае Старий веселий Рогволод; Дружина, отроки, народ Кругом його во златі сяють Шевченко
- уживається при означенні предмета, який перебуває на кому-, чому-небудь під час певної дії ◆ Я в сій каблучці і купаюсь і сплю Ганна Барвінок
- із знах. і місц. в. уживається при вказівці на область прояву якої-небудь дії або ознаки, якості ◆ Нараз корч хопив мене в обі ноги Франко
- із знах. і місц. в. уживається при означенні області, сфери психічної діяльності ◆ Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомість отій жахливій думці Головко
- із знах. і місц. в. уживається при означенні кого-, чого-небудь, що є об'єктом зацікавлення, прояву того чи іншого ставлення, оцінки і т. ін. ◆ — Чи знаєш, він який парнище? На світі трохи єсть таких, Сивуху так, як брагу, хлище, Я в парубках кохаюсь сих Котляревський
- із знах. в. уживається при означенні предмета, на який спрямована дія, з яким стикається, до якого дотикається хто-, що-небудь ◆ У двері стукав [Еней], добувався, Хотів був хатку з ніжки спхнуть Котляревський
- із знах. в. уживається при означенні установи, організації і т. ін., до якої хто-небудь звертається ◆ Лисичка подала у суд таку бомагу Гребінка
- із знах. в. уживається при означенні групування кого-, чого-небудь у щось ціле, якийсь загал ◆ Еней Троянців в гурт ззиває Котляревський
- із знах. в. уживається при означенні предмета, з допомогою якого відбувається дія (звичайно про музичні інструменти) ◆ [Мавка:] Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! Леся Українка
- з род. в. уживається при означенні особи (осіб), якій (яким) що-небудь належить чи якої (яких) щось стосується ◆ У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв Котляревський
- уживається пря вказівці на особу, предмет, у якої (якого) виявляється та чи інша ознака ◆ Хороші в неї очі, і темні, мов одчай Леся Українка
- з род. в. уживається при вказівці на особу, яку про що-небудь просять, від якої щось вимагають, запозичають у той чи інший спосіб ◆ Не позичай у сусіда розуму Номис
- із знах. і місц. в. уживається при означенні часу, в який відбувається дія або коли наявний який-небудь стан ◆ У суботу білю хату, коли біжить моя Марусенька Марко Вовчок
- уживається при означенні чийогось віку, коли відбулася, відбувається дія ◆ В свої двадцять п'ять років він уже встиг і теслярувати на далекому Заполяр'ї, і ходив до Монгольської Народної Республіки за гуртами худоби, і гасав по горах Уралу, шукаючи самоцвітів Гончар
- уживається при означенні явища, одночасно з яким відбувається дія ◆ Охляли [троянці], ніби в дощ щеня! Котляревський
- із знах. в. уживається при означенні проміжку часу, протягом якого відбувається дія ◆ Часом бійку забудеш у годину, а якесь там слово гіркеє вразить тебе до самого серця,— місяці, роки пам'ятатимеш Марко Вовчок
- уживається при означепні проміжку часу, за який щось одержується або дається ◆ Давала [нянька] чиншу до двора: Ковбас десятків з три Латину, Лавинії к Петру мандрик, Аматі в тиждень по алтину Котляревський
- із знах. в., заст. уживається при означенні проміжку часу, після закінчення якого відбувається дія ◆ У тиждень по тому весіллю були у нас молоді і запрошали [запрошували] до себе Марко Вовчок
- кількісні відношення
- із знах. і місц. в. уживається при означенні міри, ваги, розміру і взагалі кількісної ознаки кого-, чого-небудь чи вартості чогось ◆ Старший стріля з лука: як попужне у п'ять пуд стрілою, то, неначе вогнем, палить військо Стороженко
- із знах. в. уживається при означенні кратності ◆ Тут ростуть цілі ліси кактусів, що вищі од чоловіка разів у 3 Коцюбинський
- з місц. в. уживається при означенні кількості частин, з яких складається ціле ◆ «Блакитна троянда» - Драма в 5 діях Леся Українка
- з місц. в. уживається при означенні віддалі від кого-, чого-небудь ◆ Мешкали вони там з братом серед чарівної тиші лісу, в кількох кілометрах від найближчого села Гжицький
- означально-обставинні відношення
- із знах. і місц. в. уживається при означенні стану (фізичного чи психічного):
- у який хто-небудь переходить (знах. в.) ◆ Раз якось я вдалась у таку тугу, що вже хотіла заподіяти собі смерть Нечуй-Левицький
- в якому хто-небудь перебуває (місц. в.) ◆ Пробув [Орест] здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається Леся Українка
- із знах. і місц. в. уживається нри означенні обставин, умов:
- в які хто-, що-небудь потрапляє (знах. в.) ◆ Нищено міста красні, чимало козацтва зведено з світу, багато дівчат і жінок у полон забрато Марко Вовчок
- в яких хто-, що-небудь перебуває (місц. в.) ◆ Гине безславно Самсон в самотині, Серцем же рветься свій люд визволять Леся Українка
- із знах. і місц. в. уживається при означенні способу дії ◆ Еней від неї одступався, З двора в собачу ристь побіг Котляревський
- уживається при означенні взаємовідносин між ким-небудь ◆ Вони вговорювали Гната помиритися з жінкою та жити з нею в злагоді Коцюбинський
- із знах. і місц. в. уживається при вказівці на вигляд, форму, зовнішність або якусь ознаку кого-, чого-небудь ◆ Свитина вся була в латках Котляревський
- із знах. в. уживається при означенні схожості, подібності кого-, чого-небудь до когось, чогось ◆ На виріст, і на силу, й на личко у батька удавсь [Андрій] Вовчок
- при повторенні іменника означає цілковиту схожість, точність ◆ Вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос Марко Вовчок
- із знах. в. уживається при означенні відповідності однієї дії до іншої (звичайно у сполученнях у т а к т, у ногу) ◆ Устя любила веселе, приспівувала стиха і стукала каблучками у такт Коцюбинський
- із знах. в. уживається при означенні того, ради чого, з якою метою здійснюється або існує що-небудь ◆ Жреці молитви зачитали, Олімпським в жертву убивали Цапів, баранів, поросят Котляревський
- із знах. в., у сполуч. з сл. г р а т и, г у л я т и. уживається при означенні гри ◆ Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в жгут Котляревський
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |