Латвія — країна в Європі, відноситься до Балтійських країн.
Зрозуміти
[ред.]Регіони
[ред.]Існують кілька культурних і соціальних відмінностей між регіонами, наприклад, традиційний одяг міняється від регіона до регіону. Регіон Латгале має свою власну культуру і мову — латгальску.
Курземе |
Латгале |
Рига і околиці |
Відземе |
Земгале |
Міста
[ред.]Інші місця
[ред.]Як дістатись
[ред.]Літаком
[ред.]Потягом
[ред.]Автомобілем
[ред.]Автобусом
[ред.]Кораблем
[ред.]Транспорт
[ред.]Мова
[ред.]Що відвідати
[ред.]- 1 Старе місто (Рига). Історична частина Риги, з якої радять починати знайомство зі столицею. Прогулянка по цьому району займе кілька годин. На затишних вулицях Старого міста розташовані красиві церкви і старовинні будинки, а також тут знаходиться Ризький замок – багатовікова резиденція правителів держави.У 1967 році Старе місто отримало статус території, що охороняється, з 1983 р. — місто-пам'ятник, в 1997 році історичний центр Риги (Старе місто) включений ЮНЕСКО до списку Світової спадщини.
У 80-х роках ХХ століття влада міста за рідкісними винятками заборонили транспортний рух на території Старої Риги.
- 2 Кам'яниця Чорноголових (Рига). Будівля, що належала найбільшій корпорації іноземних судновласників і купців, заснованій в XIV столітті. У минулому вони влаштовували в цьому будинку бали і торжества, а також проводили важливі громадські засідання. Фасад будівлі реконструйований після руйнувань за часів Другої Світової Війни. В даний час будівля будинку Чорноголових використовується для проведення концертів класичної музики.
Будівля була аналогом дворів Артуса у містах Ганзи, призначених для зібрань купців. Братство Чорноголових зародилось із братства міщан св. Георга. Небесними покровителями братства були св. Георгій і св. Маврикій, від якого воно отримало назву. Членами Братства були приїжджі купці, агенти купців з інших міст, країн, що не належали до Великої гільдії[. Над великим залом засідань розміщувалися склади товарів. На початку XVII ст. готичну кам'яницю перебудували у стилі північного маньєризму. Будівлю пошкодили з початком війни Третього Рейху з СРСР. Руїни розібрали в 1948 році. До 800-річчя заснування міста будинок відбудували (1996—2000).
- 3 Даугавпілська фортеця. Розташована в місті Даугавпілс, являє собою оборонний форт на берегах річки Західна Двіна. Будівництво замку почалося в XIX столітті. Форт складаються з кріпосного валу, бастіонів і редутів. На плацпарадній площі фортеці знаходився костел, який підірвали в 1944 році. Фортеця поділена на квартали, прокладені головні і другорядні вулиці. Декор будинків фортеці мінімальний, зроблений він в стилі пізнього класицизму.
Будівництво було розпочате у 1810 році за наказом імператора Олександра I напередодні війни з Наполеоном I з метою укріплення західного кордону Російської імперії. Керував роботами військовий інженер генерал Е. Ф. Гекель. З весни 1810 року були розпочаті будівельні роботи широким фронтом, а також надіслані полки солдатів для будівництва фортеці.
Під час війни 1812 року фортеця була пошкоджена. Подальші роботи по її спорудженню проводилися під керівництвом фахівців Інженерного департаменту Військового міністерства.
- 4 Кулдіга. Старовинне місто з незвичайною архітектурою на заході країни. Одна з перших церков міста – церква Святої Катерини, закладена ще в 1252 році. Міська площа з XVII століття зберігає традиції міста – на ній проводять свята, ярмарки та виставки. Інтерес мандрівників привертає річка Вента. Вона утворює широкий мальовничий водоспад. Для проходу на інший берег в 1874 році через річку прокладено міст з цегляними склепіннями. У міста є та було декілька назв:
1.Кулдіга, або Кулдига — сучасна латиська назва. 2.Гольдінген (нім. Goldingen) — стара німецька назва міста. 3.Голдинга (пол. Goldynga) — старопольська і староукраїнська назва міста.
- 5 Латвійська національна опера (Рига). Опера є домівкою для Національних труп і опери, і балету. Ця державна установа займається розвитком класичного мистецтва в Латвії. Побудовано будівлю в 1863 році і спочатку належало Міському Німецькому театру. За роки воно перенесло пожежі, потрапляння артилерійського снаряда і кілька реконструкцій. Багато артистів балету досягли світової слави – Михайло Баришніков, Маріс Лієпа і Олександр Годунов.
Театр засновано 1912 року П. Юр'яном як «Латиська опера» (Latviešu opera).
Після здобуття незалежності Латвією 1919 року, театру надано статус національного і передано приміщення колишнього німецького міського театру, збудованого у 1860—1863 за проектом Людвіга Бонштедта. Щорічно театр показує майже 200 вистав, 6 прем'єр. Театр має два зали — Великий, розрахований на 946 місць, та Новий — від 250 до 300 сидячих місць. Штат налічує 600 працівників штату: 28 солістів опери, 105 музикантів оркестру, 62 артистів хору і 70 балетних труп.
Чим зайнятись
[ред.]Гроші та покупки
[ред.]Регіональна кухня
[ред.]Нічне життя
[ред.]Де зупинитись
[ред.]Де навчатись
[ред.]Як заробити
[ред.]Застереження
[ред.]Як зберегти здоров'я
[ред.]Поважати
[ред.]Зв'язок
[ред.]Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |