Vocaloid 1
Тип | Voice Synthesizer Software |
---|---|
Операційна система | Microsoft Windows |
Доступні мови | англійська, японська |
Стан розробки | не підтримується |
«Vocaloid 1» — програмне забезпечення, що імітує голос і перший рушій у серії «Vocaloid». Його наступник «Vocaloid 2». Дана версія була створена як для англомовних так і для япономовних пісень.
Однією з ранніх версій програми, пов'язаних з Vocaloid, був проект, що розроблений на початку 2000-х років у барселонському університеті Помпей Фабра з фінансуванням від компанії «Yamaha», під назвою «Elvis». Проте даний проект ніколи не був випущений, а його ключові моделі та ідеї лягли в основу продуктів «Vocaloid»[1][2].
Компанія «Yamaha» приступила до розробки Vocaloid у березні 2000 року[3] і уперше анонсувала програму на німецькій ярмарку «Musikmesse», що проходив 5—9 березня 2003 року[4]. Спочатку проект називався «Daisy», але з проблемами з авторським правом (з піснею «Daisy Bell») назву змінили на «Vocaloid».[5]
3 березня 2004 року були випущені перші продукти «Vocaloid» — Leon (укр. Леон) та Lola (укр. Лола), розроблені студією «Zero-G» як віртуальні вокалісти. 15 січня 2004 року Леон і Лола уперше виступили на виставці «NAMM Show»[6]. Леон і Лола також були презентовані на стенді «Zero-G Limited» упродовж «Wired Nextfest» і були нагороджені «Digital Musician Editor» 2005 року[7]. 2004 року Zero-G випустили Miriam (укр. Міріам), з голосом Міріам Стоклі, а «Crypton Future Media» — Meiko (укр. Мейко), що була розроблена компанією «Yamaha». У червні 2005 компанія «Yamaha» модернізувала рушій до версії 1.1[8]. А пізніше був випущений патч, щоб оновити усі системи до Vocaloid 1.1.2, додавши нові функції в програмному забезпеченні, хоча були відмінності між вихідними результатами рушія[9]. У період з 2004 по 2005 рік було випущено всього 5 продуктів. Також відзначається, що перші голоси Vocaloid були хриплими, чим пізніші версії, де голоси були ніжніші[5].
До виходу «Cantor»[en], у «Vocaloid» як нової технології не було конкурентів[10].
«Vocaloid» мав лише англійський інтерфейс, і йому не вистачало японської версії, хоч і мав японську фонетику. Версії програми відрізнялися лише кольором та логотипом. Станом на 2011 рік дана версія програми більше не підтримується і оновлюватися виробником, а усі продукти — 1 січня 2014 року.
Усього було випущено 5 продуктів для цієї версії програми.
Чоловічий англомовний вокал, що був випущений 15 січня 2004 року як віртуальний соул-співак[11]. Про донора голосу відомо лише те, що він був британським чорношкірим співаком. Леон, як Лола, має британський акцент та має расові особливості, щоб найкраще відповідати жанру соул[12].
Жіночий англомовний вокал випущений разом з Леоном 15 січня 2004 року.[11] Лола була відзначена за її глибокий тон та вважається найкращим з двох віртуальних соул-вокалістів. Нічого не відомо постачальника її голосі, за винятком, що це була чорна співачка з Великої Британії, чиї корені тягнуться з Карибів[12].
Відомо, що Лола має найстаріші роботи на сайті Nico Nico Douga з усіх «Vocaloid». Вона також використовується Сусумі Хірасава на різних треках до фільму «Паприка»[13][14].
Жіночий англомовний вокал, що оснований на голос Міріам Стокле. Був випущений 1 липня 2004 року і є поліпшеною версією з ніжніший вокалом у порівнянні з Леоном і Лолою. Вона вважається найсильнішою англійської віртуальною співачкою для цієї версії програми.[10]
Мейко перша віртуальна співачка, що розроблена «Yamaha» та випущена 5 листопада 2004 року. Її кодове ім'я «HANAKO»,[5] та була найуспішнішою для даної версії програми.
Безкоштовний чоловічий вокал для Мейка, що розроблений «Yamaha» та випущений 17 лютого 2006 року для японської версії програмного забезпечення[15]. Його кодова назва «TARO»[5]. Спочатку Кайто був визнаний як комерційний провал, однак у 2008 році став одним з популярних продуктів «Vocaloid»[16].
Рецензенти, такі як Майкл Стайп з R. E. M. і хвалили програму, коли її вперше було анонсовано у 2003 році[17]. Стайп зазначив, що одним з найкорисніших аспектів програми було те, що вона дає співакам спосіб зберегти їх голоси на майбутнє, якщо вони втратять свої власні, і за допомогою цієї технології зможуть повернути свої голоси[17]. Однак, постачальник голосу для «MIRIAM», Міріам Стоклі, погодився у тому, що немає сенсу боротися з прогресом та зазначила, що було мало контролю над тим як її голос буде використовуватися в чужих руках[17].
Спочатку продукти продавалися погано[18]. Генеральний директор компанії «Crypton Future Media» поясний це відсутністю загальної зацікавленості як до продуктів «Vocaloid» так і до програмного забезпечення. Що стосується розробки англійської версії програмного забезпечення, то багато студії, коли зверталися до «Crypton Future Media», щодо розробки англійських програм, то початково не мав ніякого інтересу до програмного забезпечення, а один конкретний представник компанії назвав це «іграшкою». Також невдачі спіткали продажі Леон і Лоли в США через їх британський акцент[19].
- ↑ Red Bull Music Academy Daily. daily.redbullmusicacademy.com (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ Werde, Bill. MUSIC; Could I Get That Song in Elvis, Please? (англ.). Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ デジタルコンテンツの知的財産権に関する調査研究:進化するコンテンツビジネスモデルとその収益性・合法性—VOCALOID2、初音ミク、ユーザ、UGMサイト、権利者—報告書 (PDF) (яп.). The Digital Content Association of Japan. March 2008. с. 30—51. Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2010. Процитовано 16 січня 2011.
- ↑ New Yamaha VOCALOID Singing Synthesis Software Generates Superb Vocals on a PC. Business Wire (англ.). AllBusiness.com. 4 березня 2003. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 25 жовтня 2010.
- ↑ а б в г 初音ミク 6th Anniversaryニコ生で「初音ミク誕生までと、これから」特集. Hatsune Miku Miku (яп.). 4 вересня 2013. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 26 липня 2014.
- ↑ Holm, Frode (Fall 2004). Believe in Music: NAMM Show 2004. Computer Music Journal (англ.). MIT Press Journals. 28 (3): 89—91. doi:10.1162/comj.2004.28.3.89. Архів оригіналу (event review) за 29 березня 2018. Процитовано 11 липня 2010.
- ↑ Vocaloid. Yamaha Corporation. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 11 липня 2010.
- ↑ さらに自然なバーチャル・ボーカルに. DTM magazine (яп.). Terajima Joho Kikaku. 16 червня 2005. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2009.
- ↑ VOCALOID Software Update version 1.1. Yamaha Corporation. Архів оригіналу за 1 вересня 2005. Процитовано 18 грудня 2010. [Архівовано 2011-07-17 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Walden, John. Vocaloid Miriam (англ.) (грудень 2004). Sound on Sound. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 26 березня 2011.
- ↑ а б Vocaloid Leon. Zero-G. Архів оригіналу за 13 червня 2004. Процитовано 8 липня 2010.
- ↑ а б Eidsheim, Nina. Synthesizing Race: Towards an Analysis of the Performativity of Vocal Timbre (PDF) (англ.). Trans. Revista Transcultural de Música. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- ↑ お姉さんを磨け. NO ROOM. HIRASAWA三行log [Hirasawa Three-Line log] (яп.). Chaos Union. 23 серпня 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 15 липня 2010.
- ↑ Tomita, Akihiro (12 грудня 2008). バーチャルな「女性」への欲望とは何か. Eureka Comprehensive Special Issue ♪ Hatsune Miku — an angel that landed on the net. Т. 40, № 15. Seidosha. с. 60. ISBN 978-4-7917-0187-2.(яп.)
- ↑ クリプトン // KAITO(音楽ソフトウエア). www.crypton.co.jp. Crypton Future Media. 31 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 28 червня 2018.(яп.)
- ↑ 2010売上ランキング – VOCALOID編 – SONICWIREブログ. blog.sonicwire.com (яп.). Crypton Future Media. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ а б в Werde, Bill (23 листопада 2003). MUSIC; Could I Get That Song in Elvis, Please?. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 23 жовтня 2010.
- ↑ The Making of Vocaloid (англ.). Red Bull Music Academy. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ Okada, Yuka (22 лютого 2008). クリプトン・フューチャー・メディアに聞く(2):「初音ミク」ができるまで (яп.). IT Media. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 28 лютого 2008.