Координати: 45°28′29″ пн. ш. 9°11′34″ сх. д. / 45.474628° пн. ш. 9.1929121° сх. д. / 45.474628; 9.1929121

Valentino

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Valentino S.p.A.
італ. Valentino
ТипSocietà per azioni
Правова формаS.p.A.
ГалузьМода
Засновано1960; 64 років тому (1960)
Рим, Італія
Засновник(и)Валентіно Гаравані
Штаб-квартираВіа Тураті, 16/18, Мілан, Італія
45°28′29″ пн. ш. 9°11′34″ сх. д. / 45.474628° пн. ш. 9.1929121° сх. д. / 45.474628; 9.1929121
Ключові особи
Продукція
Чистий прибуток1,419 млрд євро (2022)
Власник(и)
Холдингова компаніяMayhoola for Investmentsd
valentino.com
CMNS: Valentino у Вікісховищі
Білі сукні Valentino на честь 45 років дому у моді
Магазин Valentino у Гонконзі

Valentino S.p.A. — італійський люксовий модний дім, заснований у 1960 році Валентіно Гаравані та є частиною Valentino Fashion Group[en]. З квітня 2024 року креативним директором став Алессандро Мікеле[en].[1] Головний офіс компанії розташований в Мілані, а креативний підрозділ — в Римі. Ліцензія на продукцію Valentino Beauty належить компанії L'Oreal.

Історія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Valentino було засновано у 1960 році, коли Гаравані відкрив модний дім на вулиці Віа Кондотті[en] в Римі, Італія, за підтримки свого батька та його партнера Джанкарло Джамметті[en].[2]

Зростання популярності

[ред. | ред. код]

Міжнародний дебют Valentino відбувся у 1962 році у Флоренції, яка тоді вважалася столицею італійської моди[en]. Valentino здобув популярність у 1967 році після випуску своєї колекції «без кольору», що складалася з білих, бежевих і слоново-костяних нарядів. У колекції не використовували психоделічні візерунки, що були популярні у той час. Також було представлено логотип у вигляді літери «V». У наступні роки бренд розширив свою діяльність у Нью-Йорку та Римі.[3] Показ першої чоловічої колекції Valentino відбувся на Міланському тижні моди у 1985 році.[4]

Valentino також особливо відомий своїм дизайном весільних суконь для таких знаменитостей, як Елізабет Тейлор, Енн Гетевей, Дженніфер Лопес, Кортні Кокс, Софі Гантер[en], Нікола Пельц[5] та принцеса Швеції Мадлен.[6][7]

HdP Group, 1998—2002

[ред. | ред. код]

У 1998 році Гаравані та Джамметті продали компанію приблизно за 300 млн доларів США італійському конгломерату Holding di Partecipazioni Industriali (HdP), частково контрольованого Джованні Аньєллі, головою компанії Fiat. HdP об'єднала Valentino в одному підрозділі з виробником одягу GFT Net та спортивним брендом Fila.[8]

У 2001 році Opera — фонд, контрольований римською ювелірною компанією Bulgari — розпочав переговори щодо купівлі Valentino, але відмовився від угоди через неможливість домовитися про ціну.[8]

Marzotto Apparel, 2002—2007

[ред. | ред. код]

У 2002 році Valentino S.p.A., з доходами понад 180 млн доларів США, була продана HdP компанії Marzotto Apparel[en], міланському текстильному гіганту, за 210 млн доларів США. За чутками, HdP була незадоволена особистими витратами Гаравані та Джамметті, на що Джамметті різко відреагував.[2] Після придбання генеральним директором компанії став Мікеле Норса.[9]

Родина Марцотто, яка контролювала Valentino через кілька холдингових компаній, включаючи Tidus Srl та PFC Srl, у 2005 році виділила свої модні активи для створення Valentino Fashion Group[en].[10]

У 2006 році Стефано Сассі був призначений на посаду генерального директора, замінивши Мікеле Норсу.[11] Згодом він частково відіграв ключову роль у відродженні бренду у 2010-х роках.[12]

Permira, 2007—2012

[ред. | ред. код]

З 2007 року Valentino перебував під контролем інвестиційної групи Permira[en], яка придбала бренд у Marzotto Group за 2,6 млрд євро (3,5 млрд доларів США).[13] Пізніше того ж року Валентіно та Джаметті оголосили, що обоє залишать компанію на початку 2008 року.[13]

У 2007 році Алессандра Факінетті[en] була призначена креативним директором жіночих колекцій, а Марія Грація К'юрі та П'єрпаоло Піччолі — співкреативними директорами аксесуарів.[14] Наступного року Марія Грація К'юрі[en] та П'єрпаоло Піччолі[en] зайняли місце Факінетті.[15] Під їхнім керівництвом Valentino представив модернізовану естетику, яку Vogue описав як «юних дівчат у довгих, крихких сукнях»[16], а також мав успіх завдяки впровадженню лінійки аксесуарів «Rockstud» і кросівок «Rockrunner».[17]

У 2008 році Valentino відкрив свій перший бутик у Китаї в готелі Peninsula Palace[en] в Пекіні.[18] До грудня 2009 року, через фінансову кризу, Valentino був змушений реструктуризувати свої борги.[19]

Mayhoola, 2012–дотепер

[ред. | ред. код]

У 2012 році катарські аристократи придбали Valentino за 700 мільйонів євро через інвестиційний фонд Mayhoola for Investments S.P.C.[20] Mayhoola викупила частки Permira та міноритарну частку Marzotto.[21]

У 2016 році Марія Грація К'юрі[en] залишила Valentino, щоб приєднатися до Dior на посаді креативного директора, а П'єрпаоло Піччолі[en] став єдиним креативним директором. Під його керівництвом модний дім Valentino почав рухатися в бік прогресивного іміджу. У 2019 році Valentino підтримав різноманітність, обравши Адут Акеч та Анвара Гадіда для рекламної кампанії свого парфуму «Born in Roma».[22] У 2020 році Valentino прийняв модель коедукаційних показів, об'єднавши чоловічі та жіночі колекції, але це рішення було скасовано у 2023 році.[4] У січні 2022 року Valentino представив колекцію Haute Couture весна/літо 2022 з моделями різної комплекції.[23]

У 2020 році Якопо Вентуріні змінив Стефано Сассі на посаді генерального директора.[24] Під його керівництвом модний дім оголосив, що більше не використовуватиме альпаку та розірвав зв'язки з Mallkini, найбільшою у світі приватною фермою альпак у Перу, через викриття жорстокого поводження з тваринами в цій індустрії.[25] Згодом, у 2022 році, бренд відмовився від використання хутра.

Valentino також прийняв рішення закрити лінію Red Valentino, щоб зосередитися на основних колекціях прет-а-порте та кутюр. Колекція осінь/зима 2023 стала останньою для цієї лінійки.[26]

У 2023 році Valentino отримав нагороду Education of Excellence Award на церемонії CNMI Sustainable Fashion Awards за підтримку освіти в Італії.[27][28]

У липні 2023 року французька група компаній Kering придбала 30 % Valentino і має намір викупити всю компанію до 2028 року.[29]

У березні 2024 року Valentino оголосив про спільне рішення щодо звільнення креативного директора П'єрпаоло Піччолі[en].[30] Після цього було оголошено про призначення Алессандро Мікеле[en] новим креативним директором.[31] Мікеле здобув світове визнання завдяки перетворенню Gucci у 2010-х роках, зосередившись на ексцентричній андрогінній естетиці. У червні 2024 року Valentino опублікував зображення перших дизайнів Мікеле для колекції Resort 2025.[32] Його дебютне шоу відбудеться під час Тижня моди в Парижі у вересні для колекції весна/літо 2025.[31]

Інші бренди

[ред. | ред. код]

Парфуми

[ред. | ред. код]

Аромати Valentino включали: Valentino Classique для жінок (1978), Vendetta By Valentino для жінок (1991), Very Valentino для жінок (1998), Very Valentino для чоловіків (1999), Valentino Gold для жінок (2002), V для жінок (2005), Valentino V Absolu для жінок (2006), Valentino V Ete By Valentino для жінок (2006), Rock'n'Rose для жінок (2006),[33] V pour Homme для чоловіків (2006),[34] Rock n' Rose Couture для жінок (2007)[35] та Valentina для жінок (2011).[36]

У 2020 році Valentino Beauty оголосив про випуск нового парфуму Voce Viva, амбасадором якого стала Леді Гага.[37]

З 2010 по 2018 роки парфуми Valentino ліцензовано випускалися Puig.[38] З того часу бренд співпрацює з L'Oréal.[39] У 1980-х роках на Філіппінах було запущено продаж цигарок More International Cigarette.[40]

Окуляри

[ред. | ред. код]

Крім співпраці з L'Oréal у сфері краси та парфумерії, Valentino має лише одну іншу ліцензію — на окуляри. Протягом багатьох років бренд працював з Marchon Eyewear[en] і Luxottica (2017—2021).[41] У 2021 році Valentino підписав 10-річну ліцензійну угоду зі швейцарською компанією Akoni Group на дизайн, виробництво та глобальну дистрибуцію оптичних оправ і сонцезахисних окулярів.[42]

Red Valentino

[ред. | ред. код]

У 2003 році Марія Грація К'юрі та П'єрпаоло Піччолі, тоді ще директори з аксесуарів, запустили молодіжну лінійку[en] Red Valentino.[43] Спочатку лінійка була ліцензована для виробництва Sinv SpA, але Valentino перевів виробництво на потужності своєї компанії у 2009 році.[44] До 2015 року Red Valentino складала близько 10 % від загальних продажів Valentino Group.[45] Лінійка була закрита у 2022 році.[46]

Креативні директори

[ред. | ред. код]

Відомі кампанії

[ред. | ред. код]

У своїх рекламних кампаніях Valentino у минулому співпрацював із фотографами, такими як Дебора Тербевіль[en] (2011)[53], Террі Річардсон (2016)[54], Інез і Вінуд[en] (2020)[55] та Майкл Бейлі-Гейтс[en] (2022).[56]

Для колекції жіночого одягу Valentino весна/літо 2016, яка посилалася на африканську культуру, з використанням принтів і мотивів, поширених на континенті, фотограф Стів МакКаррі зняв кампанію на тлі Національного парку Амбоселі в Кенії за участю місцевих людей масаї. Кампанія викликала критику в соціальних мережах через сприйняті расові нечутливості.[57]

Під час пандемії COVID-19 у 2020 році Піччолі залучив до своєї кампанії 23 знаменитостей, серед яких Лора Дерн, Френсіс Мак-Дорманд і Гвінет Пелтроу. Замість того, щоб отримати плату за свою роботу, усі учасники кампанії Valentino пожертвували свої гонорари (загалом 1 млн євро) Національному інституту інфекційних хвороб імені Лаццаро Спалланцані[en] в Римі; натомість вони вибирали фотографа, який знімав їх, а також слово, що, на їхню думку, відображало цінності, необхідні суспільству в той час.[58]

Гендерна рівність

[ред. | ред. код]

У січні 2024 року Valentino став одним з перших модних домів класу люкс, який отримав сертифікат гендерної рівності за зусилля у сфері рівної оплати праці. Модний дім зумів скоротити гендерний розрив у заробітній платі до менш ніж 10 % і планує подальше його скорочення протягом наступних трьох років.[59][60]

Юридичні проблеми

[ред. | ред. код]

У 2020 році Valentino та Amazon подали спільний позов проти нью-йоркської компанії Kaitlyn Pan Group за ймовірне підроблення взуття Valentino Rockstud і продаж його в інтернеті.[61]

Під час пандемії COVID-19 у США Valentino в червні 2020 року намагався достроково припинити оренду свого американського флагманського магазину на П'ятій авеню в Нью-Йорку, стверджуючи, що пандемія унеможливила роботу магазину «відповідно до розкішної, престижної, високоякісної репутації» району. Після того, як суддя суду Нью-Йорка відхилив цей позов, орендодавець подав позов проти Valentino на суму 207,1 млн доларів США, здебільшого для відшкодування несплаченої орендної плати та ремонту магазину. До 2023 року Valentino дійшов угоди з орендодавцем.[62]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Луїза Заргані (28 березня 2024). Valentino Confirms Alessandro Michele as Creative Director. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  2. ↑ а б Метт Тирнауер (8 травня 2009) [Оновлено з випуску за серпень 2004 року]. So Very Valentino. Vanity Fair (англ.). Процитовано 13 березня 2023.
  3. ↑ Боз Гедлі (15 вересня 2015). 492 Great Things About Being Italian (англ.). Skyhorse. с. 219. ISBN 9781510700802.
  4. ↑ а б Еліза Анзолін (16 червня 2023), Valentino returns to Milan Fashion Week with flowery menswear show Рейтер (англ.).
  5. ↑ Nicola Peltz's Custom Valentino Couture Wedding Dress Was Like "A Work Of Art". British Vogue (англ.). 11 квітня 2022. Процитовано 21 березня 2023.
  6. ↑ Геміш Бовлз. Sophie Hunter Valentino Couture Wedding Dress. Sophie Hunter Central (англ.).
  7. ↑ Celebrity Brides Who Wore Valentino on their Big Day. Hello Magazine (англ.). 5 червня 2013.
  8. ↑ а б Роберт Гелбрейт (15 січня 2002), Italian Group Eager to Sell Off Valentino Інтернешнл геральд триб'юн (англ.).
  9. ↑ Michele Norsa, chief executive, Salvatore Ferragamo Italia. Нью-Йорк таймс (амер.). 23 листопада 2007. ISSN 0362-4331. Процитовано 1 вересня 2024.
  10. ↑ Клаудія Крістофері та Рейчел Сандерсон (18 травня 2007), Permira closes in on fashion house Valentino Рейтер (англ.).
  11. ↑ Аманда Кайзер (14 грудня 2006). Valentino Appoints Stefano Sassi for CEO. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  12. ↑ Імран Амед (6 квітня 2014). Stefano Sassi on Valentino's Turnaround (англ.).
  13. ↑ а б Сюзі Менкес (5 вересня 2007), Valentino and Partner Will Be Leaving His Fashion House Нью-Йорк таймс (англ.).
  14. ↑ Алессандра Іларі; Майлз Соча (6 вересня 2007). Alessandra Facchinetti Takes Reins at Valentino. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  15. ↑ Команда W. W. D. (3 жовтня 2008). Facchinetti Exiting Valentino. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  16. ↑ Сара Мауер (27 травня 2015). The Valentino Effect: How Two Unsung Designers Redefined the Look of Rome and Won the CFDA International Award. Vogue (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  17. ↑ Імран Амед. Stefano Sassi on Valentino's Turnaround (англ.).
  18. ↑ Jo Winterbottom (17 січня 2008), Italy's Valentino opens first outlets in China Рейтер (англ.).
  19. ↑ Ліза Джукка і Саймон Мідс (12 липня 2012), Qatari royal family buys Italian fashion house Valentino Рейтер (англ.).
  20. ↑ Ліза Джукка; Саймон Мідс; Наір Дінеш; Антонелла Чіанчо; Ніна Сович (12 липня 2012). Софі Вокер (ред.). Qatari royals buy Italian fashion icon Valentino. Рейтер (англ.). Процитовано 28 липня 2019.
  21. ↑ Джон Гупер (12 липня 2012), Valentino slips from Italian hands Ґардіан (англ.).
  22. ↑ Vogue Arabia (22 квітня 2020). Adut Akech and Anwar Hadid launch the new Valentino perfume Born in Roma. Vogue Arabia (брит.). Процитовано 1 вересня 2024.
  23. ↑ Майлз Соча (26 січня 2022). Valentino Couture Spring 2022. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  24. ↑ Луїза Заргані (12 травня 2020). Valentino Appoints Jacopo Venturini as CEO. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  25. ↑ Сара Мейзі, "Valentino and Prada to halt use of alpaca wool and kangaroo leather, " The National 17 серпня 2020. (англ.)
  26. ↑ Еліза Анзолін (24 квітня 2023), Valentino sales up 10 % in 2022 boosted by directly-owned shops Рейтер (англ.).
  27. ↑ The CNMI Sustainable Fashion Awards 2023. Ellen MacArthur Foundation (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  28. ↑ Milan’s Sustainable Fashion Awards Take Centre Stage At La Scala. Vogue (англ.). Процитовано 23 квітня 2024.
  29. ↑ Мімоза Спенсер; Сільвія Алоїзі (27 липня 2023). Kering buys 30% of Italy's Valentino as Gucci sales lag. Reuters (англ.). Процитовано 28 липня 2023.
  30. ↑ Вікрам Алексей Кансара (22 березня 2024). Pierpaolo Piccioli Is Exiting Valentino. The Business of Fashion (англ.). Процитовано 22 березня 2024.
  31. ↑ а б Луїза Заргані (28 березня 2024). Valentino Confirms Alessandro Michele as Creative Director. WWD (амер.). Процитовано 28 березня 2024.
  32. ↑ Луїза Заргані (17 червня 2024). Alessandro Michele Surprises, Unveiling First Designs for Valentino in Resort Collection. WWD (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  33. ↑ Perfume Intelligence - the Encyclopaedia of Perfume (англ.).
  34. ↑ V pour Homme Valentino – for the Charismatic Man TheScentualist (англ.). Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 16 травня 2016.
  35. ↑ Рональд Рейс (2013). Valentino (англ.). Infobase Learning. с. 75. ISBN 9781438148311.
  36. ↑ Valentino Valentina. fragrantica.com (англ.).
  37. ↑ Аріана Яптангко (10 липня 2020). Lady Gaga Is the Face of Valentino Beauty's New Perfume. ELLE (амер.). Процитовано 28 липня 2020.
  38. ↑ Puig talks with Permira to buy Valentino (англ.). La Vanguardia. 11 січня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
  39. ↑ Шеннон Барбур (29 травня 2018), L'Oréal Inks Major Deal With Valentino The Cut (англ.).
  40. ↑ Contacts > Headquarters. Valentino SpA (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 28 липня 2009.
  41. ↑ Луїза Заргані (1 грудня 2021), Valentino, Luxottica Eyewear License Ending in June Women's Wear Daily (англ.).
  42. ↑ Луїза Заргані (2 грудня 2021), EXCLUSIVE: Valentino Signs Eyewear License With Akoni Group Women's Wear Daily (англ.).
  43. ↑ Алессандра Турра (15 жовтня 2012), Red Valentino Taps Into Brand's Dreamy Side Women's Wear Daily (англ.).
  44. ↑ Алессандра Турра (15 жовтня 2012), Red Valentino Taps Into Brand's Dreamy Side Women's Wear Daily (англ.).
  45. ↑ Алессандра Турра (18 вересня 2015), Red Valentino Unveils Web Site Women's Wear Daily (англ.).
  46. ↑ Еліза Анзолін (24 квітня 2023), Valentino sales up 10 % in 2022 boosted by directly-owned shops Рейтер (англ.).
  47. ↑ "V" is for Victory. Harper's Bazaar (англ.). 7 липня 2016. Процитовано 25 квітня 2023.
  48. ↑ Maria Grazia Chiuri & Pierpaolo Piccioli: Eight years at Valentino. Vogue France (англ.). 7 липня 2016. Процитовано 25 квітня 2023.
  49. ↑ Луїза Заргані (7 липня 2016). Valentino Confirms Maria Grazia Chiuri's Exit, Appoints Pierpaolo Piccioli Creative Director. WWD (англ.). Процитовано 24 червня 2020.
  50. ↑ Valentino: Alessandro Michele est nommé directeur créatif. Fashion Network. Процитовано 1 квітня 2024.
  51. ↑ Valentino nomme Alessandro Michele en tant que directeur artistique. Numéro (фр.). Процитовано 1 квітня 2024.
  52. ↑ Alessandro Michele est nommé directeur artistique de Valentino. Vogue (фр.). Процитовано 1 квітня 2024.
  53. ↑ Синтія Мартенс (21 грудня 2011), Valentino Taps Deborah Turbeville Women's Wear Daily (англ.).
  54. ↑ Елізабетта Поволедо (1 жовтня 2016), At Valentino, Pierpaolo Piccioli on His Own Нью-Йорк таймс (англ.).
  55. ↑ Бая Сімонс (22 вересня 2020), Valentino's new fragrance is an ode to Lady Gaga Файненшл таймс (англ.).
  56. ↑ Луїза Заргані (2 травня 2022), Valentino Launches Ad Campaign Photographed in London Women's Wear Daily (англ.).
  57. ↑ Маріса Грінаволт (16 лютого 2016), Behind Steve McCurry's Valentino Ad Campaign Тайм (англ.).
  58. ↑ Ванесса Фрідман (22 липня 2020), When Brad Photographed Gwyneth Нью-Йорк таймс (англ.).
  59. ↑ Valentino obtient la Gender Equality Certification. Fashion United. 18 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  60. ↑ Valentino reçoit une distinction pour ses engagements en matière d'égalité des sexes. Journal du Luxe (фр.). 19 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  61. ↑ Агнешка Фляк (18 червня 2020), Amazon and Valentino file joint lawsuit over shoe counterfeiting Рейтер (англ.).
  62. ↑ Джонатан Стемпел (4 квітня 2023), Valentino settles litigation over pandemic-shuttered Manhattan boutique Рейтер (англ.).

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Valentino
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Valentino&oldid=43703507