U-877
| U-877 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 10 грудня 1943 року | |
| Виведений зі складу флоту | 27 грудня 1944 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Дизельний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 19 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Екіпаж | 48 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,8 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,9 м | |
| Висота | 9,6м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1144 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
U-877 — німецький підводний човен типу IXC/40 часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 2 квітня 1942 року. Човен був закладений на верфі «AG Weser» у Бремені 22 травня 1943 року під заводським номером 1085, спущений на воду 10 грудня 1943 року, 24 березня 1944 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також входив до складу 33-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Ебергард Фіндайзен.
За час служби човен зробив 1 бойовий похід, в якому не потопив і не пошкодив жодного судна.
27 грудня 1944 року потоплений в Північній Атлантиці північно-західніше Азорських островів (46°25′ пн. ш. 36°38′ зх. д. / 46.417° пн. ш. 36.633° зх. д.) протичовновою установкою «Сквод» канадського корвета «Сейнт Томас». Всі 56 членів екіпажу були врятовані[2].
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}