U-573

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-573
U 573
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Верф Третій Рейх Blohm Voss, Гамбург
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Франкістська Іспанія Франкістська Іспанія
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
 Військово-морські сили Іспанії
Порт приписки Кіль, Ла-Спеція
Замовлення 24 жовтня 1939
Закладений 8 червня 1940
Спуск на воду 17 квітня 1941
Введений до складу флоту 5 червня 1941
На службі 1941—1942
Сучасний статус 1 травня 1942 року серйозно пошкоджений глибинними бомбами британського бомбардувальника «Гудзон» поблизу Алжира. 2 травня інтернований іспанською владою і 2 серпня проданий Іспанії. Перейменований на G 7; у травні 1970 року списаний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8
Гвинти 2
Потужність 2800—3200 к.с. (дизелі)
750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 3-тя флотилія ПЧ
29-та флотилія ПЧ
Операції 4 походи
Перемоги 1 судно (5 289 GRT) затоплено
U-573. Карта розташування: Середземне море
U-573
U-573
Район загибелі U-573

U-573 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 8 червня 1940 року на верфі № 549 компанії Blohm Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 17 квітня 1941 року. 5 червня 1941 року корабель увійшов до складу 3-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром корабля був капітан-лейтенант Генріх Гайнсон.

Історія

[ред. | ред. код]

U-573 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 3-ї навчальної флотилії ПЧ. 1 вересня 1941 року продовжив службу у бойовому складі цієї флотилії, а з 1 січня 1942 року човен переведений до Середземного моря, де включений до складу 29-ї флотилії ПЧ.

З вересня 1941 до травня 1942 року U-573 здійснив 4 бойових походи в Атлантичний океан та Середземне море, в яких провів 119 днів[2]. За цей час човен потопив 1 суховантажне судно водотоннажністю 5 289 GRT.

1 травня 1942 року U-573 був серйозно пошкоджений глибинними бомбами британського бомбардувальника «Гудзон» північно-західніше Алжира. Командир корабля спромігся довести понівечений до найближчого іспанського порту в Картахені. 2 травня інтернований іспанською владою. Розуміючи, що для ремонту човна не вистачить навіть трьох місяців, Крігсмаріне продало підводний човен Іспанії за 1,5 мільйона ℛℳ. 2 серпня 1942 року іспанський флот ввів в експлуатацію човен як G-7.

Роботи над G-7, колишньому U-573, почалися в серпні 1943 року після придбання його Іспанією, але на завершення знадобилося чотири роки. Шкода, завдана британським нападом, виявилася значнішою, ніж вважалося спочатку; також важко було отримати німецьку технічну допомогу та запчастини в останні роки Другої світової війни та після неї. Крім того, економіка Іспанії була слабкою після громадянської війни в країні. Ремонт був завершений на початку 1947 року, і 5 листопада 1947 року G-7 був знову прийнятий на озброєння.

Незважаючи на те, що човни типу VII застаріли ще до кінця Другої світової війни, G-7 був найсучаснішим з підводних човнів Іспанії; інші субмарини (дві колишніх італійські «Еванджеліста Торрічеллі» та «Аркімеде» і чотири власного виробництва) датувалися початком 1930-х років. У 1951 році іспанська суднобудівна компанія Empresa Nacional Bazán розпочала розробку шноркеля, але вони закінчилися безрезультатно, доки ВМС Іспанії не купили колишній американський підводний човен «Кракен».

Перелік уражених U-573 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[3]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Другий похід (11.12—30.12.1941, 10 діб; Сен-НазерПола)[2]
1 21 грудня 1941 Kptlt. Генріх Гайнсон Hellen[4] суховантажне судно Норвегія Норвегія 5 289 баласт потоплено
35°41′ пн. ш. 05°10′ сх. д. / 35.683° пн. ш. 5.167° сх. д. / 35.683; 5.167 (Hellen)
41 (усі вижили)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-573. uboat.net.(англ.)
  2. а б Patrols by U-573
  3. Ships hit by U-573.
  4. Hellen

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-573. на uboat.net. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
  • Sharpe, Peter (1998). U-Boat Fact File. Great Britain: Midland Publishing. ISBN 1-85780-072-9.

Посилання

[ред. | ред. код]