U-371
U-371 | ||
---|---|---|
U 371 | ||
Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
Верф | Howaldtswerke-Deutsche Werft, Кіль | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Крігсмаріне | |
Порт приписки | Кіль, Брест, Саламін, Ла-Спеція, Тулон, Пола | |
Замовлення | 23 вересня 1939 | |
Закладений | 17 листопада 1939 | |
Спуск на воду | 27 січня 1941 | |
Введений до складу флоту | 15 березня 1941 | |
На службі | 1941—1944 | |
Загибель | 4 травня 1944 року затоплений північно-східніше Буже глибинними бомбами американських «Прайд», «Дж. Кемпбелл» та французьких «Сенегаліз» і «Альціон» та британського «Бланкні» кораблів | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Конвой OG 69 * Конвой HG 73 Середземномор'я * Кампанія U-Boot на Середземному морі Мальтійські конвої | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Автономність плавання | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 44-60 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби | |
---|---|
У складі |
1-ша флотилія ПЧ 23-тя флотилія ПЧ 29-та флотилія ПЧ |
Операції | 19 походів |
Перемоги |
7 суден (51 401 GRT), 2 військові кораблі (2 286 тонн), 1 допоміжний військовий корабель затопив (545 тонн) затоплені; 2 судна тотально зруйновані (13 341 GRT); 4 судна (28 072 GRT) та 2 військові кораблі (2 500 тонн) пошкоджені |
U-371 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 17 листопада 1939 року на верфі № 2 компанії Howaldtswerke-Deutsche Werft у Кілі, спущений на воду 27 січня 1941 року. 15 березня 1941 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].
U-371 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 1-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 липня 1941 року переведений до бойового складу цієї флотилії. 1 листопада 1941 року переведений до 23-ї флотилії ПЧ, що діяла в акваторії Середземного моря й базувалася на грецькому острові Саламін. 15 квітня 1942 року корабель перевели до 29-ї флотилії ПЧ, з базуванням у Ла-Спеції. В період з червня 1941 до травня 1944 року U-371 здійснив 19 бойових походів в Атлантичний океан та у Середземне море, провівши в морі 412 днів. Підводний човен потопив 13 кораблів і суден (67 573 тонн) і 6 кораблів та суден пошкодив (30 572 тонни).[2].
Вночі з 2 на 3 травня 1944 року U-371 був помічений під час дев'ятнадцятого бойового походу був виявлений під час підзарядки акумуляторів на поверхні біля Джіджеллі на узбережжі Алжиру. В район виявленого ворожого човна негайно була відряджена група мисливців на човни у складі 6 ескортних кораблів і 3 ескадрилей літаків. Вони полювали на човен до раннього ранку 4 травня, коли оберлейтенанту-цур-зее Фенскі довелося спливти на поверхню, щоб врятувати свою команду. Він зумів дати відсіч і торпедував і пошкодив американський ескортний міноносець «Менгес» і французький есмінець супроводу «Сенегаліз», перш ніж припинити протидію.
О 4:09 4 травня був затоплений на північний схід від Буже глибинними бомбами ескортних міноносців: американських «Прайд», «Дж. Кемпбелл», французьких «Сенегаліз» і «Альціон» та британського «Бланкні». 3 члени екіпажу загинули та 49 вижили.
- Капітан-лейтенант Генріх Дріфер (15 березня 1941 — 5 квітня 1942)
- Оберлейтенант-цур-зее Карл-Отто Вебер (26 березня — 6 квітня 1942)
- Капітан-лейтенант Гайнц-Йоахім Нойманн (6 квітня — 24 травня 1942) — виконувач обов'язків.
- Капітан-лейтенант Вальдемар Мель (25 травня 1942 — 4 квітня 1944)
- Оберлейтенант-цур-зее Горст-Арно Фенскі (5 квітня — 4 травня 1944)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-371. uboat.net.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-371.
- ↑ Patrols by U-371.
- ↑ Silverpalm
- ↑ Vigrid
- ↑ Shahristan
- ↑ Sitoebondo
- ↑ HMS Jura (T 169)
- ↑ Ville de Strasbourg
- ↑ Fintra
- ↑ Daniel Carroll
- ↑ Merope
- ↑ Gulfprince
- ↑ Matthew Maury
- ↑ Contractor
- ↑ HMS Hythe (J 194)
- ↑ USS Bristol (DD 453)
- ↑ James Russell Lowell
- ↑ Dempo
- ↑ Maiden Creek
- ↑ USS Menges (DE 320)
- ↑ FFL Sénégalais (T 22)
- U-371. на uboat.net. (англ.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 371(нім.)
- Type VIIC(англ.)
- Подводные лодки типа VIIC(рос.)
- U-371 (1941)(рос.)
- U-371(рос.)
- U-371