U-125 (1940)
U-125 | ||
---|---|---|
U 125 | ||
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-125 | ||
Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Крігсмаріне | |
Порт приписки | Лор'ян | |
Замовлення | 7 серпня 1939 | |
Закладений | 10 травня 1940 | |
Спуск на воду | 10 грудня 1940 | |
Введений до складу флоту | 3 березня 1941 | |
На службі | 1940—1943 | |
Загибель | 6 травня 1943 року затоплений північно-східніше мису Ньюфаундленда у наслідок тарану британського есмінця «Орібі» та обстрілу з корвета «Сноуфлейк» | |
Сучасний статус | затоплений | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Карибському морі | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Дальність плавання | 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,76 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,76 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Водотоннажність надводна | 1 120 т | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби | |
---|---|
У складі | 2-га флотилія ПЧ |
Командувачі |
KptLt Гюнтер Кунке (березень — грудень 1941) KptLt Ульріх Фолькерс (грудень 1941 — травень 1943) |
Операції | 7 походів |
Перемоги | 17 суден (82 873 GRT) затоплено |
U-125 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 травня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 10 грудня 1940 року, а 3 березня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
U-125 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 3 березня 1941 року U-125 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.
З липня 1941 року і до травня 1943 року U-125 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 439 днів. Загалом підводний човен потопив 17 суден противника сумарною водотоннажністю 82 873 брутто-регістрових тонни.
- Капітан-лейтенант Гюнтер Кунке (3 березня — 15 грудня 1941);
- Капітан-лейтенант Ульріх Фолькерс (15 грудня 1941 — 6 травня 1943).
- Comandante Cappellini (1939)
- Л-5 «Чартист»
- HMS Unison (P43)
- USS Nautilus (SS-168)
- Ro-39
- Le Conquérant (Q171)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-125. uboat.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-125. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Patrols by U-125. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ West Ivis. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Lammot Du Pont. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ San Rafael. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Tuscaloosa City. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Green Island. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Empire Buffalo. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Calgarolite. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Comayagua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Mercury Sun. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ William J. Salman. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Ilorin. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Bruyère. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Baron Ogilvy. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Empire Avocet. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Kumsang. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Glendene. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Lorient. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2022.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 125 [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Type IX [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Type IX U-Boat [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- U-125 [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- U-125 (1940) [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)