Tokio Hotel

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tokio Hotel
логотип
фотографія
Основна інформація
ЖанрПопрок[1]

[2] емо[3]

Тін-поп,[4]
Роки2001 — по н.ч.
КраїнаНімеччина Німеччина
МістоМагдебург
МоваНімецька, англійська
ТематикаЕмоції, кохання, життя
ЛейблIsland (Universal)
Cherrytree/Interscope (США)
СкладБілл Каулітц (вокал)
Том Каулітц (гітара)
Густав Шефер (ударні)
Георг Лістінг (бас-гітара)
tokiohotel.com
Tokio Hotel у Вікісховищі

Tokio Hotel (МФА: [ˈtoːkio hoˈtɛl]) — німецький рок-гурт з Магдебурга, заснований в 2001 році вокалістом Біллом Кауліцом, гітаристом Томом Кауліцом, барабанщиком Густавом Шефером і бас-гітаристом Георгом Лістінгом.[5]

Квартет спромігся випустити чотири першокласних сингли й два такі ж альбоми в себе на батьківщині, продавши там близько 5 мільйонів CD та DVD.[6] Після запису так і не випущеного демо-CD під назвою «Devilish» та розірвання контракту із Sony BMG, вони випустили свій перший німецькомовний альбом Schrei вже як гурт Tokio Hotel на Island Records в 2005 році. Schrei продався накладом в більш ніж 500 тис. копій[7] і сформував четвірку з п'яти найкращих синглів у Німеччині та Австрії. У 2007 році гурт випустив свій другий німецькомовний альбом Zimmer 483 і свій перший англомовний альбом Scream, продажі яких разом становили більш ніж 1 млн копій у всьому світі, що допомогло групі виграти свою першу нагороду на MTV Europe Music Award у номінації Best InterAct. Перший альбом, Zimmer 483, створив трійку найкращих синглів з 5-и в Німеччині, в той час як останній альбом, Scream, сформував два сингли, які увійшли до найкращої 20-и в такий країнах, як Португалія, Іспанія та Італія. У вересні 2008 року гурт уперше переміг на MTV Video Music Awards у номінації Best New Artist. Вони також здобули головну нагороду на MTV Europe Music Awards 2008 у Ліверпулі 6 листопада 2008 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

Tokio Hotel було створено вокалістом Біллом Кауліцом та гітаристом Томом Кауліцом (вони — брати-близнюки), барабанщиком Густавом Шефером і басистом Георгом Лістінгом. Четвірка зустрілася в 2001 році після live-виступу у магдебурзькому клубі, де Лістінг та Шефер, котрі знали один одного ще з музичної школи, були глядачами у клубі, в той час як Білл і Том Кауліци грали на сцені.[8] Новостворений гурт під сценічною назвою «Devilish» невдовзі почав грати в талант-шоу та маленьких концертах.[9] Після участі Білла Кауліца в дитячому Star Search в 2003 році його у віці 13 (він програв у чвертьфіналі) помітив музичний продюсер Пітер Хоффман. «Devilish» змінили назву на Tokio Hotel: «Tokio», німецька назва столиці Японії Токіо — через свою любов до цього міста, і «Hotel», через свої постійні тури та проживання у готелях.[10] Скоро після того, як Sony BMG підписали з ним контракт, Хоффман найняв Давида Йоста і Пата Бензера у команду розробників та авторів, і наказав їм повчити підлітків писати тексти пісень та грати на інструментах; більшість пісень з першого альбому були написані Хофманном, Йостом та Бензером (включаючи сингли «Scream» і «Rescue me», котрі були повністю ними написані), тільки сингл «Unendlichkeit» був повністю написаний хлопцями з Tokio Hotel. Однак, незадовго до релізу їхнього першого альбому, Sony розірвав контракт. У 2005 році, Universal Music Group підписав з Tokio Hotel угоду та розробив маркетинговий план. Гурт тепер став однією з найбільших німецьких сенсацій.

Schrei

[ред. | ред. код]
Білл Кауліц на виступі у Гессіш-Ліхтенау, Німеччина, 2006 рік.

Їхній перший сингл, «Durch den Monsun» («Через мусон»), швидко піднявся у чартах, з'явившися у офіційному німецькому сингловому чарті Media Control на #15 позиції (20 серпня 2005 року) і невдовзі досяг позиції #1 через 6 днів, 26 серпня 2005 року; сингл, зокрема, досяг #1 місця на австрійському сингл чарті. Другий сингл гурту, «Schrei» («Кричи»), піднявся на #5 позицію в німецьких чартах. Обидві ці пісні були написані Біллом Кауліцом разом з групою їхніх продюсерів Пітером Хоффманом, Давидом Йостом, Патом Бензером і Дейв Ротом. Їхній дебютний альбом Schrei було випущено 19 вересня 2005 року; його пізніше Міжнародна федерація виробництва фонограм (англ. International Federation of the Phonographic Industry, IFPI) в Німеччині нагородила платиновим диском за продаж більш ніж 200,000 копій.[11][12] У 2006 році були випущені третій та четвертий сингли — «Rette mich» («Врятуй мене») і «Der letzte Tag» («Останній день»); обидва з таким же успіхом зайняли позицію #1. До синглу «Der letzte Tag» було включено додаткову пісню, яка не увійшла до нього, з назвою «Wir schließen uns ein» («Ми замикаємося у собі»), яка до того ж супроводжувалася музичним відеокліпом.

Zimmer 483

[ред. | ред. код]

Перший сингл з другого альбому гурту Zimmer 483, називався «Übers Ende der Welt» (На край світу); (пізніше було створено англійську версію пісні під назвою «Ready, Set, Go!»), було випущено 26 січня 2007 року. Сингл швидко зайняв #1 позицію. Zimmer 483 було випущено в Німеччині 23 лютого 2007 року, поряд з падарунковим виданням альбому, в якому був DVD. Другий сингл альбому, «Spring nicht» («Не стрибай») було випущено у світ 7 квітня. Початок туру (The Zimmer 483 Tour), який присвячувався випуску нового альбому, було заплановано на березень 2007 року, проте було відкладено на 2 тижні через те, що в учасників гурту були суперечки щодо вигляду сцени, на якій вони мали б виступати. Третій сингл, «An deiner Seite (Ich bin da)» («Біля тебе (Я тут)»), було випущено 16 листопада. Сингл вміщував додаткову пісню «1000 Meere» («1000 морів»), для якої також було створено музичний відеокліп.

Scream

[ред. | ред. код]

В той час як німецькі альбому гурту ніколи офіційно не випускалися поза німецькомовними країнами, перший англомовний альбом Tokio Hotel, Scream було випущено 4 червня 2007 по всій Європі. В самій Німеччині, альбом було випущено під назвою Room 483 для того, щоби підкреслити його нерозривність з німецькомовним альбомом Zimmer 483. Альбом Scream містив англомовні версії обраних пісень з їхніх німецькомовних альбомів Schrei та Zimmer 483. «Monsoon», англомовна версія пісні «Durch den Monsun», була першим синглом цього нового альбому. «Ready, Set, Go!» (переклад «Übers ende der Welt») було випущено як другий сингл альбому і «Don't Jump» (аналог пісні «Spring nicht») — третій сингл. Відео для «Scream» (англомовна версія хіту гурту в 2005 році «Schrei»), було також записане та випущене для iTunes Store на початку березня 2008 року.

Tokio Hotel дали свій перший концерт у Великій Британії 19 червня 2007 року. «Ready, Set, Go!» у Сполученому Королівстві було випущено 27 серпня 2007 як перший сингл гурту . Пісня зайняла #77 позицію в UK Singles Chart.

1 листопада 2007 року Tokio Hotel перемоглили на MTV Europe Music Awards у номінації (Best InterAct) і були також представлені у номінації (Best Band). Там вони виконали пісню «Monsoon».

В кінці 2007 року Tokio Hotel випустили свій перший сингл в США з нехитрою назвою «Tokio Hotel». До синглу були включені треки «Scream» і «Ready, Set, Go!». Цей сингл був доступний тільки в магазинах Hot Topic. Другий американський сингл гурту, «Scream America» було випущено 11 грудня 2007 року. Сингл містив у собі трек «Scream» і ремікс «Ready, Set, Go!» у виконанні Джейдом Пуджетом з гурту AFI . У лютому 2008, гурт давав концерти у Північній Америці, починаючи в Канаді та закінчуючи турне в Нью-Йорку. Після появи та виступу наживо на MuchMusic (під час туру по Канаді), «Ready, Set, Go!» увійшов до MuchOnDemand Daily 10 — переліку відео, обраних глядачами. Відеокліп цієї пісні залишався там трохи більше тижня, поки 8 серпня не зайняв 1-у позицію у чарті MOD Daily 10. «Scream» в Канаді було випущено 25 березня, а в США — 6 травня.

Турне «1000 Hotels»

[ред. | ред. код]

Європейське турне «1000 Hotels» стартувало 3 березня 2008 року в Брюсселі, мало було проходити через Нідерланди, Люксембург, Францію, Іспанію, Португалію, Італію та Скандинавію і планувалося закінчитися 9 квітня; однак, під час концерту в Марселі (Франція) 14 березня, у Білла виникли проблеми з вокалом.[13] Він дозволяв аудиторії підспівувати частіше, аніж це було зазвичай, і замість запланованих 21 пісні, він зіграв лише 16. Білл німецькою попросив вибачення за свій поганий спів і пояснив, що він був хворий. Два дні потому, група виключила Лісабон зі списку концертів європейського турне за декілька хвилин до того, як він мав початися. Решта туру «1000 Hotels» та заплановане північноамериканське турне були скасовані згідно із заявою менеджера гурту в газеті Bild, в якій ішлося, що Білл Кауліц повинен перенести операцію по видаленню кісти на голосових зв'язках .[14][15]

Білл Кауліц надто перенапружив свій голос після того, як зіграв 43 концерти поспіль без відпочинку під час туру 1000 Hotels.[16] 30 березня йому мали зробити операцію на гортані для того аби видалити кісту, яка утворилася на його голосових зв'язках.[17] Кіста була результатом інфекції гортані, яку вчасно не доглянули.[18] Згідно з приписами його хірурга, Біллу не можна було розмовляти протягом 12 діб та потрібно було пройти 4-х тижневий курс реабілітації зв'язок.[19] Якби Білл продовжував співати і решту турне, його голос зрештою на довго залишився би пошкодженим.[13][20] У травні 2008 Tokio Hotel знову почали свої виступи[21], і після цього вони вступили в 2у частину їхнього європейського турне 1000 Hotels, даючи багато концертів просто неба. Тур фінішував 13 липня у Верхтері, Бельгія.

Тури в США та Humanoid

[ред. | ред. код]

Tokio Hotel почали другий тур по Північній Америці у серпні 2008 року. Музичне відео для пісні «Ready Set Go!» було номіноване в категорії Best Pop Video на 2008 MTV Video Music Awards,[22], де вони отримали нагороду за першість у номінації Best New Artist.[23] Вони знову повернулися до Північної Америки у жовтні 2008 року для концертного місячного турне та для підписання угод із магазинами з продажу аудіопродукції. У грудні 2008 було випущено DVD із залаштунковими записами Tokio Hotel TV — Caught on Camera. Він містить знятий відеоматеріал з Tokio Hotel TV та закулісні історії-пригоди попереднього року з диску «History — The very best of Tokio Hotel TV!». В подарунковому виданні присутній ще й другий диск з назвою «Future — The road to the new Album!», який містить відеоматеріали групи, зняті під час різних турне та створення третього студійного альбому.[24]

В перерві між американськими турне, гурт повернувся до студії звукозапису в Гамбурзі для запису їхнього третього студійного альбому, Humanoid, котрий, як заявляє продюсер Давид Йост, готується до офіційного релізу 2 жовтня 2009 року.[25][26][27] І це, незважаючи на попередні заяви про можливу дату виходу в березні/квітні 2009 або в травні/червні 2009 року.[28][29][30] Альбом буде записано в 2-х версіях — англійською та німецькою мовами, і обидві версії вийдуть у світ одночасно.[29][30] 21 липня 2009 року, Nokia.de оголосила, що вони підписали угоду з Tokio Hotel. Вони стануть рекламним обличчям компанії Nokia і плакати з їхнім обличчям рекламуватимуть марку в концертному турне Tokio Hotel Німеччиною. 22 липня було розкрито, що міні-концерт складатиметься з 6-и пісень — 5 знаних хітів та одного повністю нового синглу. Концерт буде проведено 27 серпня в Кельні, (Німеччина), а квитки будуть розіграні через конкурс.[31]

17го червня 2009 року, 2 короткі версії двох новеньких англомовних пісень просочилися до Інтернету — «Dark Side of the Sun» (0:19) та «Pain of Love» (0:25). Було підтверджено, що ці нові пісні будуть представлені у другому англомовному альбомі Tokio Hotel. Цього ж таки дня, після вищезазначеного підтвердження, будь-яке відео на YouTube, котре містить ці два демо-треки, видаляється у зв'язку із обмеженням авторських прав.

10 серпня, на MTV News повідомили, що перший сингл з нового альбому буде називатися «Automatisch» (німецькою) та «Automatic» (англійською), і вийде обидвома мовами одразу. 20 серпня, MTV Buzzworthy випустила трейлер до «Automatic», а Cherrytree Records оголосила, що офіційна дата релізу англомовної версії пісні у США — 22 вересня.[32][33]

Учасники

[ред. | ред. код]

Білл Кауліц

[ред. | ред. код]

Білл Кауліц народився 1 вересня 1989 року у місті Лейпциг, НДР.[34] Він народився на 10 хвилин пізніше від свого брата-близнюка Тома від кравчині Сімони Кауліц та Йорга Кауліца.[34] Їхні батьки розійшлися, коли хлопчикам було по 7 років, а згодом їхня мати вдруге вийшла заміж за Гордона Трюмпера, гітариста з німецького рок-гурту Fatun. Вітчим надихнув Білла та Тома, щоб ті почали свою музичну кар'єру, а невдовзі вони таки почали писати пісенну лірику.[35][34][36][37] Білл одного разу сказав, що на нього в музичному плані найбільше вплинула німецька поп-артистка Nena.[34] Він озвучував роль Артура в німецькомовній версії фільму Артур і Мініпути.[38]

Німецький сайт dw-world.com висловив думку, що його андрогінність, юний вік та яскрава зачіска набули в очах багатьох дівчат-підлітків іконічного статусу.[39] У серпні 2008 року Білла Кауліца було обрано як найпривабливішого співака на сцені читачами іспанського журналу ¡Hola!.[40]

Білла було увічнено у воску в музеї мадам Тюссо у Берліні. Його воскову фігуру було урочисто відкрито 30 вересня 2008 року. 19-річний Білл — наймолодша особа, яку коли-небудь було здубліковано для цього музею.[41][42]

У грудні 2008 року Білла було названо «Man of the Year #6» у MTV News.[43]

Том Кауліц

[ред. | ред. код]

Том Кауліц народився 1 вересня 1989 року у Лейпцизі на 10 хвилин раніше за свого брата-близнюка Білла. Його стиль — мішкуватий хіп-хопівський одяг, дреди (пізніше — афрокосички) та капелюхи від New Era; з усіх членів гурту тільки він має такий стиль. Із вересня 2007 року Том почав використовувати гітари Gibson.[44] Том заявив, що його музичні уподобання сформували гурти Aerosmith[36] та німецький хіп-хоп, зокрема Семі Делюкс.[35]

Георг Лістінг

[ред. | ред. код]

Георг Лістінг з'явився на світ 31 березня 1987 року. Його рідне місто — Галле. Коли йому виповнилося 13, то він почав грати на бас-гітарі[35], а із вересня 2007 року використовує бас-гітари Sandberg.[44] Якось він сказав, щого на його музичний стиль сильно вплинули Флі із гурту Red Hot Chili Peppers,[45] та інші групи, такі як Die Ärzte та Oasis.[35]

Густав Шефер

[ред. | ред. код]

Густав Шефер народився 8 вересня 1988 року в Магдебурзі та має старшу сестру. Ще з 5-и років Густав грає на барабанах.[35] Його музичні смаки та стиль сформували Metallica,[37] Джо Кокер та Род Стюарт.[36]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дискографія Tokio Hotel

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

Сингли

  • 2005 — «Durch den Monsun» (Schrei);
  • 2005 — «Schrei» (Schrei);
  • 2006 — «Rette mich» (Schrei);
  • 2006 — «Der letzte Tag» (Schrei);
  • 2007 — «Übers Ende der Welt» (Zimmer 483);
  • 2007 — «Spring nicht» (Zimmer 483);
  • 2007 — «Monsoon» (Scream);
  • 2007 — «An Deiner Seite (Ich Bin Da)» (Zimmer 483);
  • 2007 — «Scream» (Scream);
  • 2008 — «Don't Jump» (Scream);
  • 2008 — «Ready, Set, Go!» (Scream);
  • 2009 — «Automatisch» (Humanoid);
  • 2009 — «Automatic» (Humanoid);
  • 2009 — «Lass uns Laufen» (Humanoid);
  • 2012 — «If I die tomorrow» ft. Far East Movement

DVD

[ред. | ред. код]
  • 2005 — «Leb die Sekunde — Behind The Scenes»
  • 2006 — «Schrei Live»
  • 2007 — «Zimmer 483 — Live in Europe»
  • 2008 — «Tokio Hotel TV — Caught On The Camera»

Нагороди

[ред. | ред. код]
2005
Категорія Нагорода Дата
Best Newcomer Comet Awards 6 жовтня
Super Comet Comet Awards 6 жовтня
Best Newcomer Eins Live Krone 24 листопада
Best Pop National Act Bambi Awards 1 грудня
Best Single Golden Penguin …2005
Best Pop Golden Penguin …2005
Rock Band 2005 Golden Penguin …2005
2006
Категорія Нагорода Дата
Album of the year Golden Penguin 8 лютого
Band of the year Golden Penguin 8 лютого
Song of the year — ‘Der Letzte Tag’ Golden Penguin 8 лютого
Ausverkaufte Tourhalle Sold-out-Award of Königpilsen Arena 11 березня
Best Newcomer Премія ЕХО 12 березня
Best Newcomer Steiger Awards 25 березня
Best Selling German Artist World Music Awards 15 листопада
Best Pop National Act Bambi Awards 30 листопада


2007
Категорія Нагорода Дата
European Border Breakers Award NRJ Awards 21 січня
Best Video National ECHO Awards 25 березня
Best Video Comet Awards 3 травня
Best Band Comet Awards 3 травня
Supercomet Comet Awards 3 травня
Most Successful Popgroup International Goldene Stimmgabel Awards 3 жовтня
Best Album TMF Awards 14 жовтня
Best Video TMF Awards 14 жовтня
Best New Artist TMF Awards 14 жовтня
Best Pop TMF Awards 14 жовтня
Best International Act MTV EMA Music Awards 1 листопада
2008
Категорія Нагорода Дата
Best International Band NRJ Music Awards 26 січня
Best Music Video Echo Awards 15 лютого
Best Band Comet Awards 23 травня
Best video Comet Awards 23 травня
Best Live Act Comet Awards 23 травень
Super Comet Comet Awards 23 травень
Best New Artist MTV VMA Music Awards 7 вересня
Best Male Artist International (Білл Кауліц) TMF Awards[46] 11 жовтня
Best Video International TMF Awards[46] 11 жовтня
Song of the Year MTV Latin America Awards 16 жовтня
Best Fanclub-Venezuela MTV Latin America Awards 16 жовтня
Best New Artist-International MTV Latin America Awards 16 жовтня
Best Ringtone MTV Latin America Awards 16 жовтня
Headliner MTV EMA Music Awards 6 листопада


2009
Категорія Нагорода Дата
Best Online Star Comet Awards 29 травня
Best Group[47] MTV Europe Music Awards (EMA) 5 листопада
2013
Категорія Нагорода Дата
Найкращі фанати MTV Europe Music Awards 10 листопада

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ельке Бур для Frankfurter Rundschau. «As if» eroticism [Архівовано 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.). Лютий 22, 2007.
  2. ↑ ABC — Tokio Hotel: The Latest German Export [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Кво вадіс, німецька поп-музико? | DW | 09.05.2011. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
  4. ↑ http://www.dw-world.de/dw/article/0,2144,3626595,00.html [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ Angus, Kat. Tokio Hotel Makes All The Girls Scream. canada.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2008.
  6. ↑ Prominente: Tokio Hotel will den gesamten Planeten erobern — Nachrichten Vermischtes — WELT ONLINE. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 22 липня 2009.
  7. ↑ IFPI Platinum Europe Awards — 2007. ifpi.org. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 19 березня 2008.
  8. ↑ Billboard.com — Tokio Hotel — Biography. Billboard.com. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 19 березня 2008.
  9. ↑ Biography at tokiohotel-us.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 22 липня 2009.
  10. ↑ «Tokio Hotel Interview [Архівовано 3 червня 2008 у Wayback Machine.]», popculturemadness.com
  11. ↑ musikindustrie.de: «Certification» [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Bundesverband Misikindustrie: Aktuell (німецькою) . International Federation of the Phonographic Industry — Germany. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 6 червня 2008.
  13. ↑ а б Kautz, Julia, «Das Ende von Tokio Hotel?», pg. 10, 11, 12 & 13, Bravo, Issue 15, April, 2008
  14. ↑ «Wie schlecht geht es Bill wirklich», Bild, April 5, 2008
  15. ↑ «Noch mehr US-Konzerte abgesagt», Bild, April 26, 2008
  16. ↑ Hat Tokio-Bill seine Stimme kaputt gesungen?. Bild.de. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 жовтня 2008. (нім.)
  17. ↑ So verbringt Bill die letzten Stunden vor seiner OP. Bild.de. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 жовтня 2008. (нім.)
  18. ↑ Verliert Teenie-Schwarm Bill seine Stimme?. Bild.de. Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 28 жовтня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка) (нім.)
  19. ↑ Jessen, Philip & Michaelsen, Sven, «Ich habe Angst», pg. 46, Vanity Fair, Issue 15, April 3, 2008
  20. ↑ Ärzte schneiden ihm Zyste aus dem Hals. Bild.de. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 жовтня 2008. (нім.)
  21. ↑ New York feiert Tokio Hotel. Bild.de. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 28 жовтня 2008. (нім.)
  22. ↑ Harris, Chris. Miley Cyrus To Face Off Against Tokio Hotel For Best New Artist At VMAs. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2008.
  23. ↑ Winners of the 2008 MTV Music Awards. Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 7 вересня 2008.
  24. ↑ NEW DVDS: TOKIO HOTEL TV — CAUGHT ON CAMERA!. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 28 жовтня 2008.
  25. ↑ Tokio Hotel's New Album Humanoid Due October 2. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 20 липня 2009.
  26. ↑ Neues Album von Tokio Hotel heißt «Humanoid». Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 20 липня 2009. (нім.)
  27. ↑ Tokio Hotel „HUMANOID“. Архів оригіналу за 7 жовтня 2009. Процитовано 20 липня 2009.
  28. ↑ Neues Album von Tokio Hotel soll bis Anfang Juni erscheinen. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 15 лютого 2009. (нім.)
  29. ↑ а б Dos Anjos, Barbara, «Bem-vinda ao Tokio Hotel», pg. 29, Capricho, Issue 1050, August, 2008
  30. ↑ а б Drittes Album von Tokio Hotel im Frühjahr 2009. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 жовтня 2008. (нім.)
  31. ↑ Nokia Music Store präsentiert Tokio Hotel Humanoid. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2009. (нім.)
  32. ↑ Tokio Hotel Announce First Single From Humanoid Album. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2009.
  33. ↑ Automatic and Automatisch Cover Art. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2009.
  34. ↑ а б в г Deutsche Welle Bill Kaulitz: El fenómeno de Tokio Hotel (Білл Кауліц: феномен Tokio Hotel) [Архівовано 6 квітня 2009 у Wayback Machine.]. Retrieved September 17, 2008. (ісп.)
  35. ↑ а б в г д Tokio Hotel Interview. popculturemadness.com. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 15 червня 2008.
  36. ↑ а б в Oei, Roland, «Tokio Hotel», pg. 20 & 21, PowerPlay, Issue 91, September, 2007
  37. ↑ а б Sound Generator — INTERVIEW — Tokio Hotel. Sound Generator. Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 15 червня 2008.
  38. ↑ arthur- der film.de Arthur und die Minimoys [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.].Retrieved September 17, 2008. (нім.)
  39. ↑ Deutsche Welle German Pop Sensation Tokio Hotel Wins MTV Video Music Award [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.]. Retrieved September 17, 2008.
  40. ↑ Hola.com BILL KAULITZ, VOCALISTA DE TOKIO HOTEL, EL CANTANTE MÁS ATRACTIVO SOBRE EL ESCENARIO SEGÚN LOS LECTORES DE HOLA.COM [Архівовано 15 серпня 2010 у Wayback Machine.]. Retrieved September 17, 2008. (ісп.)
  41. ↑ El Pais.com Bill Kaulitz ya tiene su estatua de cera [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Retrieved September 30, 2008. (ісп.)
  42. ↑ MTV.com Tokio Hotel's Bill Kaulitz Immortalized — In Wax — At Madame Tussauds In Berlin [Архівовано 26 квітня 2010 у Wayback Machine.].Retrieved October 1st, 2008.
  43. ↑ MTV.com Who Is MTV News' Man Of The Year? The Countdown Begins Today! [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]. Retrieved December 15th, 2008.
  44. ↑ а б Keijzers, Rawathe, «Touren Met Tokio Hotel», pg. 9, Hitkrant, Issue 38, 22 September 2007
  45. ↑ Tokio Hotel US " Georg Listing. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 27 липня 2009.
  46. ↑ а б TMF AWARDS 2008 Winners TMF Awards 2008 Winners [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.].Retrieved October 11, 2008.
  47. ↑ Tokio Hotel Win Best GroupEMAs: Tokio Hotel Win Best Group [Архівовано 26 січня 2010 у Wayback Machine.].Retrieved November 6, 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Лейбл звукозапису
Офіційні сайти
Статті та рецензії
Інші
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Tokio_Hotel