TŽV Gredelj
45°48′20″ пн. ш. 16°03′16″ сх. д. / 45.80549° пн. ш. 16.05435° сх. д.
| TŽV Gredelj d.o.o. | |
|---|---|
 | |
 Вигляд підприємства з пташиного польоту | |
| 45°48′19″ пн. ш. 16°02′58″ сх. д. / 45.805208° пн. ш. 16.049423° сх. д. | |
| Тип | державне, d.o.o. |
| Галузь | транспортне машинобудування |
| Спеціалізація | проектування і будування залізничного транспорту, електротранспорту |
| Засновано | 1894 |
| Засновник(и) | Угорські державні залізниці |
| Штаб-квартира | Vukomerečka cesta 89, Zagreb 10000 |
| Продукція | тяговий рухомий склад, трамваї, вагони |
| Співробітники | 1467 (2011)[1] |
| Холдингова компанія | HŽ Holding d.o.o (через «HŽ PUTNIČKI PRIJEVOZ d.o.o») (100%)[2] |
| tzv-gredelj.hr | |
 | |
 TŽV Gredelj у Вікісховищі | |
TŽV Gredelj (хорв. Tvornica željezničkih vozila Gredelj društvo s ograničenom odgovornošću, скорочено: TŽV Gredelj d.o.o.) — хорватське державне підприємство з виробництва рухомого складу. Назване на честь хорватського антифашиста, народного героя Янка Ґределя.
Засноване 1894 року як головна майстерня угорських державних залізниць для поточного та капітального ремонту паровозів у тодішньому Королівстві Хорватії та Славонії, яке належало до земель угорської корони у складі двоєдиної Австро-Угорщини. Незабаром після заснування підприємство розширило свою діяльність, почавши виробляти деталі та інструменти для техобслуговування рухомого складу. Як тогочасний лідер машинобудування та технологічних розробок завод успішно згуртував навколо себе інженерів-машинобудівників, які намітили шляхи його подальшого розвитку.[3]
Нині більшу частину своєї продукції «TŽV Gredelj» виготовляє для «Хорватських залізниць».
Первісний завод було збудовано за 16 місяців на краю Загреба (нині у межах центру розширеного міста), на південь від спорудженого в 1890 р. головного залізничного вокзалу. Призначався він для Kraljevskih južnih željeznica (Королівських південних залізниць), що сполучали Будапешт з Адріатикою.[4]
Неподалік було зведено житло для робітників заводу, які прибули з Угорщини та Німеччини. 1911 року завод розширили і перебудували.[4]
Виробництво залізничних транспортних засобів розпочалося 1954 року з виробництва поштових вагонів. Пізніше підприємство виготовляло електровози, товарні вагони та засоби пересування для пасажирів.[5]
Новий завод було зведено 1968 року в загребській місцевості Вукомерець і його метою було виробництво локомотивів.[6]
2006 року було видано наказ про збереження частини первісного заводу.[4] 2008 р. розпочалося будівництво нових виробничих потужностей та осучаснення наявних заводських споруд у Вукомерці.[6] 2010 р. фірма перенесла все своє виробництво на цей новий завод площею 40000 м2 у загребській промисловій зоні Вукомерець, побудова та оснащення якого коштували 650 млн кун.[7] Міська влада Загреба придбала землю колишнього заводу за 88,2 млн євро.[8]
Наприкінці 2012 р. через зменшення зарубіжних замовлень у зв'язку з глобальним спадом кінця 2000-х та через велике скорочення замовлень від «Хорватських залізниць»[9] фірма оголосила про банкрутство.[10] Під час процедури банкрутства у грудні 2012 р. було повідомлено про зацікавленість у заводі п'ятьох підприємств: повідомлялося, що «Electro-Motive Diesel» (EMD) і «National Railway Equipment Company» зацікавилися цехами заводу, пов'язаними з виробництвом локомотивів, інвестиційна компанія «Qatari Blooming Heights LLC» обстежила завод для потенційних інвесторів із Близького Сходу, «China National Corporation For Overseas Economic Cooperation» була також нібито зацікавлена у придбанні заводу, а HŽ Putnički Prijevoz виявив зацікавлення щодо оренди частини заводу або устаткування для обслуговування свого рухомого складу.[11]
З 2012 р. підприємство в умовах банкрутства продовжило виробництво залізничних транспортних засобів, дотримуючись чинних угод.[12][13][14] Станом на 2012 р., компанія виробляла товарні і пасажирські вагони, тепловози та електровози, трамваї та рейкошліфувальні машини, а також комплектуючі, включаючи візки та підіймальне устаткування. Завод також виконує технічне обслуговування колійних машин.[15]
- ↑ Branka Suvajac (18 листопада 2011), HŽ se želi riješiti Gredelja, limun.hr (хор.), архів оригіналу за 17 березня 2020, процитовано 17 березня 2020 [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ HŽ PUTNIČKI PRIJEVOZ d.o.o. za prijevoz putnika (HŽ Passenger Transport Limited Liability Company) :BASIC INFORMATION, www.hznet.hr, архів оригіналу за 20 квітня 2012, процитовано 12 травня 2012
- ↑ Про нас. tzv-gredelj.biz.hr (англійською) . 21 липня 2011. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ а б в Джерела:
- Biserka Dumbović Bilušić, Valorizacija i mogućnosti urbane transformacije povijesnog industrijskog krajolika željeznice u Zagrebu (Urban Redevelopment of the Railway’s Industrial Landscape in Zagreb), 3rd international conference on Industrial Heritage in Rijeka (хорватською та англійською) , PRO TORPEDO Association for Protection and Promotion of Rijeka's Industrial Heritage, архів оригіналу за 18 лютого 2013
- Industrijske ljepotice čekaju novo ruho, www.poslovni.hr (хорватською) , 31 березня 2006, архів оригіналу за 14 січня 2012, процитовано 18 березня 2020 [Архівовано 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Tvornica željezničkih vozila "Gredelj" d.o.o., Tradicija i iskustvo, жовтень 2007 р. (офіційний сайт)
- ↑ а б Gredelj započinje gradnju novih pogona u Vukomercu, www.index.hr (хорватською) , 29 січня 2008, архів оригіналу за 18 березня 2020, процитовано 18 березня 2020
- ↑ U Vukomercu novi pogoni Gredelja, www.tportal.hr (хорватською) , 30 червня 2010, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 18 березня 2020
- ↑ Джерела:
- Nekretnine Gredelja vrijedne 88 milijuna eura Gradu Zagrebu kupuje Zagrebački holding, www.business.hr (хорватською) , 27 жовтня 2007, архів оригіналу за 17 лютого 2013 [Архівовано 2013-02-17 у Archive.is]
- Nevenka Cuglin (20 квітня 2011), Čović o ulaganju od 88 mil. €: Gredelj izgleda kao da je bombardiran, www.business.hr (хорватською) , архів оригіналу за 17 лютого 2013 [Архівовано 2013-02-17 у Archive.is]
- ↑ U Gredelju uskoro neće imati ni za plaće 1450 radnika, www.vecernji.hr (хорватською) , 19 Oct 2011, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 18 березня 2020
- ↑ Gredelj ide u stečaj – upitan opstanak 1450 radnih mjesta, www.vecernji.hr (хорватською) , 18 Sep 2012, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 18 березня 2020
- ↑ Za Gredelj zainteresirano pet kompanija, www.poslovni.hr (хорватською) , 13 Dec 2012, архів оригіналу за 18 березня 2020, процитовано 18 березня 2020
- ↑ Apsurd: Gredelj u stečaju, a proizvodi se novi vlak, www.poslovni.hr (хорватською) , 10 Sep 2012, архів оригіналу за 18 вересня 2016, процитовано 18 березня 2020
- ↑ Nastavak love u Gredelju, www.poslovni.hr (хорватською) , 15 Oct 2012, архів оригіналу за 18 березня 2020, процитовано 18 березня 2020
- ↑ Gredelj i NREC započeli isporuku lokomotiva za Maroko, www.poslovni.hr (хорватською) , 5 Feb 2013, архів оригіналу за 18 вересня 2016, процитовано 18 березня 2020
- ↑ PRODUCTION PROGRAM, tzv-gredelj.biz.hr, архів оригіналу за 27 лютого 2012, процитовано May 2012 [Архівовано 2012-07-02 у Wayback Machine.]
- TZV Gredelj, www.tzv-gredelj.hr (english та croatian) , архів оригіналу за 28 грудня 2007, процитовано 19 березня 2020, офіційний сайт
- TŽV Gredelj, tzv-gredelj.biz.hr, архів оригіналу за 8 січня 2008, архів офіційного сайту (2008-2012 рр.)
- tvornica željezničkih vozila "Gredelj" d.o.o., www.tzv-gredelj.hr, архів оригіналу за 28 грудня 2007, архів офіційного сайту (2001-7 рр.)