SkyLine
| SkyLine | |
 | |
| Зазвичай використовуваний транспортний засіб | Bombardier Innovia APM 100 |
|---|---|
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Франкфурт-на-Майні |
| Місце розташування | Рейн-Майнський аеропорт |
| Шістнадцятковий триплет кольору | 7F7F7F |
| Виробник | AEG |
| Дата офіційного відкриття | 1994 |
| Оплата | 0 € |
| Початкова чи кінцева точка | Terminal 2 D,Ed і Terminal 1 A,Zd |
| Довжина або відстань | 3,8 км |
 | |
| Стан використання | використовується[d] |
| Швидкість | 14 метр на секунду |
 | |
 SkyLine у Вікісховищі | |
50°03′00″ пн. ш. 8°34′22″ сх. д. / 50.05° пн. ш. 8.57278° сх. д.
SkyLine — повністю автоматична пасажирська транспортна система типу Innovia APM 100, яка була побудована як надземна залізниця та введена в експлуатацію в 1994 році в аеропорту Франкфурт-на-Майні, рухається на гумових колесах.
Надземну залізницю іноді плутають із Skylink Minimetro, системою MiniMetro[de], яка автоматично сполучає футуристичний комплекс «The Squaire» з дев’ятиповерховою автостоянкою.[1]
Поїзд працює на рівні вище рівня відправлення термінала 1 і знаходиться на підвищенні між двома терміналами. [2]
На відміну від регіональної станції, піплмувер не був запланований під час будівництва Термінала 1 і став необхідним лише після будівництва другого терміналу.
Двосмугова лінія має завдовжки 3,8 км[3], має шість вузлів та чотири станції (із заходу на схід):
- Термінал 1, пірс A, Z
- Термінал 1, пірс В (пересадка на регіональну станцію та станцію далекого прямування)
- Термінал 1, пірс C (лише для позашенгенських пасажирів)
- Термінал 2, пірс D, E
На схід від станції Термінал 2 знаходиться депо з майстернею.
Станція термінал 1 пірс C відкрита 21 червня 2017 року.
SkyLine курсує кожні 90-150 секунд у піковий час і кожні 3-5 хвилин у непіковий час.
Станція Термінал 1, пірс не обслуговується під час нічної перерви в польотах. Використання безкоштовне[4]
Система була створена в 1994 році компанією AEG — пізніше частиною Adtranz — і перевозить (станом на 2000 рік) близько десяти мільйонів пасажирів на рік. [5]
SkyLine працює автоматично та без водія, сітки на платформах перешкоджають пасажирам вийти на смугу та в недоступні для всіх зони.
Задіяно 18 вагонів Bombardier CX-100.
Вони їздять як автобуси з гумовими колесами, наповненими повітрям, по бетонній колії, посередині якої встановлено напрямний пристрій і дві провідні рейки для підведення і відведення тягового струму.
Кожен вагон має дві двостулкові двері з кожного боку.
Максимальна швидкість 52 км/год.
Приводиться в рух двома двигунами постійного струму.
Однак, це не (подібна) технологія системи VAL[en], розробленої Siemens Transportation у Франції.
Потяги складаються з шенгенського та нешенгенського вагонів. Західний вагон призначений для відвідувачів, трансферних пасажирів Шенгенської зони, пасажирів, що відправляються, і супроводжуючих.
Східний вагон, навпаки, не зарезервований для трансферних пасажирів «Нешенген»–«Нешенген».
За винятком станції Термінал 1 пірс C, усі станції мають одну острівну та дві берегові платформи.
Термінал 1 станції пірс C призначений лише для пасажирів, з країн які не є членами Шенгенської зони.
Тільки східний вагон відкриває двері зліва по ходу руху.
Двері західного вагона залишаються зачиненими.
Два вагони відкривають двері в різні боки.
Перон з одного боку знаходиться в зоні шенгенського термінала, з іншого — в зоні «нешенгенського» транзиту.
Оскільки перевозять людей, які не в’їхали до Шенгенської зони, а маршрут іноді межує із загальнодоступними ділянками, залізничне полотно частково огороджено колючим дротом.
- ↑ Minimetro für Frankfurter Flughafen. In: Internationale Seilbahn-Rundschau. Abgerufen am 25. August 2019.
- ↑ Informationen des ausführenden Ingenieurbüros (Memento vom 9. Januar 2012 im Internet Archive)
- ↑ Automatisches Peoplemover-System – Flughafen Frankfurt/Main, Deutschland (Memento vom 25. Mai 2010 im Internet Archive)
- ↑ Fraport AG | Frankfurt Airport: Neue Sky Line-Station C verkürzt Wegzeiten für Transitreisende deutlich. Abgerufen am 5. Mai 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2023. [Архівовано 2019-08-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Meldung Aktuelles in Kürze. In: Eisenbahn-Revue International, Heft 8–9/2000, ISSN 1421-2811, S. 342.
