Sceloporus

Sceloporus (колюча ігуана, парканна ігуана) — рід ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae). Представники цього роду мешкають в Північній Америці.

Опис

Жовтоспинна колюча ігуана, Sceloporus uniformis

Колючі ігуани — це ящірки середнього розміру, довжина яких (враховуючи хвіст) становить 30-50 см. Голова у них широка, сплющена, розширюється ззаду, тулуб кремезний, циліндричної форми, кінцівки короткі та міцні, хвіст на кінці поступово тоншає. Задні лапи є довші за передні й закінчуються довгими пазуристими пальцями, що робить цих ящірок вправними альпіністами. Тіло вкрите характерними кілеподібними лусками з шипами, особливо великими є шипи на хвості. Забарвлення переважно яскраво-коричневе або бронзове. На спині та боках є поперечні й поздовжні смуги та лінії, які можуть змінювати колір. Колючим ігуанам притаманний статевий диморфізм: самці мають більш яскраве забарвлення, ніж самиці.

Колючі ігуани поширені в США, Мексиці і Центральній Америці, від Нью-Йорка і Вашингтона до Панами. Найбільше різноманіття цих ящірок спостерігається в Мексиці. Вони живуть в різноманітних природних середовищах: переважно в кам'янистих місцевостях, а також в пустелях і напівпустелях, в сухих чагарникових заростях та у відносно вологих соснових і хмарних лісах, на висоті до 3800 м над рівнем моря. Часто колючих ігуан можна побачити, коли вони відпочивають на огорожах або парканах, звідки походить одна з їх назв.

Колючі ігуани ведуть переважно наземний спосіб життя, однак деякі види, такі як Sceloporus malachiticus, також зустрічаються на гілках дерев, а інші, такі як Sceloporus magister — у самостійно виритих норах. Це яйцеживородні ящірки, хоча деякі види є живородними. Вони живляться переважно комахами, зокрема мурахами, жуками, кониками, цвіркунами тощо, а також павуками, дрібними ящірками, рідше плодами та квітами. При загрозі колючі ігуани швидко втікають, шукаючи безпечного місця в тріщинах серед скель, в покинутих норах гризунів, серед чагарників або під пнями. При зустрічі з іншими ящірками вони сильно і швидко хитають головою зі сторони в сторону, водночас присідаючи на передні лапи. Частота хитань у різних видів відмінна.

Як і більшість інших ігуан, колючі ігуани впадають в сплячку, час якої залежить від клімату. Сезон розмноження у них триває з весни до літа. За цей час вони відкладають одну або кілька кладок. Самиці викопують в пухкому ґрунті заглибину, куди відкладають до 20 яєць, після чого її закопують.

Види

Рід Sceloporus нараховує 117 видів:

• Sceloporus acanthinus Bocourt, 1873
• Sceloporus adleri H.M. Smith & Savitzky, 1974
• Sceloporus aeneus Wiegmann, 1828
• Sceloporus albiventris H.M. Smith, 1939
• Sceloporus anahuacus Lara-Góngora, 1983
• Sceloporus angustus (Dickerson, 1919)
• Sceloporus arenicolus Degenhardt & K.L. Jones, 1972
• Sceloporus asper Boulenger, 1897
• Sceloporus aurantius Grummer & Bryson, 2014
• Sceloporus aureolus H.M. Smith, 1942
• Sceloporus becki Van Denburgh, 1905
• Sceloporus bicanthalis H.M. Smith, 1937
• Sceloporus bimaculosus Phelan & Brattstrom, 1955
• Sceloporus binocularis Dunn, 1936
• Sceloporus brownorum H.M. Smith et al., 1997
• Sceloporus bulleri Boulenger, 1895
• Sceloporus caeruleus H.M. Smith, 1936
• Sceloporus carinatus H.M. Smith, 1936
• Sceloporus cautus H.M. Smith, 1938
• Sceloporus chaneyi Liner & Dixon, 1992
• Sceloporus chrysostictus Cope, 1866
• Sceloporus clarkii Baird & Girard, 1852
• Sceloporus consobrinus Baird & Girard, 1854
• Sceloporus couchii Baird, 1859
• Sceloporus cowlesi Lowe & Norris, 1956
• Sceloporus cozumelae J.P. Jones, 1927
• Sceloporus cryptus H.M. Smith & Lynch, 1967
• Sceloporus cupreus Bocourt, 1873
• Sceloporus cyanogenys Cope, 1885
• Sceloporus cyanostictus R.W. Axtell & C.A. Axtell, 1971
• Sceloporus dixoni Bryson & Grummer, 2021
• Sceloporus druckercolini Pérez-Ramos & Saldaña-de La Riva, 2008
• Sceloporus dugesii Bocourt, 1874
• Sceloporus edbelli H.M. Smith, Chiszar & Lemos-Espinal, 2003
• Sceloporus edwardtaylori H.M. Smith, 1936
• Sceloporus esperanzae McCranie, 2018
• Sceloporus exsul Dixon, Ketchersid & Lieb, 1972
• Sceloporus formosus Wiegmann, 1834
• Sceloporus gadoviae Boulenger, 1905
• Sceloporus gadsdeni Castañeda-Gaytán & Díaz-Cárdenas, 2017
• Sceloporus goldmani H.M. Smith, 1937
• Sceloporus graciosus Baird & Girard, 1852
• Sceloporus grammicus Wiegmann, 1828
• Sceloporus grandaevus (Dickerson, 1919)
• Sceloporus halli Dasmann & H.M. Smith, 1974
• Sceloporus hesperus Bryson & Grummer, 2021
• Sceloporus heterolepis Boulenger, 1895
• Sceloporus hondurensis McCranie, 2018
• Sceloporus horridus Wiegmann, 1834
• Sceloporus huichol Flores-Villela, Smith, Campillo-Garcia, Martinez-Mendez, & Campbell, 2022
• Sceloporus hunsakeri Hall & H.M. Smith, 1979
• Sceloporus insignis Webb, 1967
• Sceloporus internasalis H.M. Smith & Bumzahem, 1955
• Sceloporus jalapae Günther, 1890
• Sceloporus jarrovii Cope, 1875
• Sceloporus lemosespinali Lara-Góngora, 2004
• Sceloporus licki Van Denburgh, 1895
• Sceloporus lineatulus Dickerson, 1919
• Sceloporus lunae Bocourt, 1873
• Sceloporus lundelli H.M. Smith, 1939
• Sceloporus macdougalli H.M. Smith & Bumzahem, 1953
• Sceloporus maculosus H.M. Smith, 1934
• Sceloporus madrensis Olson, 1986
• Sceloporus magister Hallowell, 1854
• Sceloporus malachiticus Cope, 1864
• Sceloporus marmoratus Hallowell, 1852
• Sceloporus megalepidurus H.M. Smith, 1934
• Sceloporus melanogaster Cope, 1885
• Sceloporus melanorhinus Bocourt, 1876
• Sceloporus merriami Stejneger, 1904
• Sceloporus mikeprestoni H.M. Smith & Alvarez, 1974
• Sceloporus minor Cope, 1885
• Sceloporus mucronatus Cope, 1885
• Sceloporus nelsoni Cochran, 1923
• Sceloporus oberon H.M. Smith & B.C. Brown, 1941
• Sceloporus occidentalis Baird & Girard, 1852
• Sceloporus ochoterenae H.M. Smith, 1934
• Sceloporus olivaceus H.M. Smith, 1934
• Sceloporus olloporus H.M. Smith, 1937
• Sceloporus omiltemanus Günther, 1890
• Sceloporus orcutti Stejneger, 1893
• Sceloporus ornatus Baird, 1859
• Sceloporus palaciosi Lara-Góngora, 1983
• Sceloporus parvus H.M. Smith, 1934
• Sceloporus poinsettii Baird & Girard, 1852
• Sceloporus pyrocephalus Cope, 1864
• Sceloporus salvini Günther, 1890
• Sceloporus samcolemani H.M. Smith & Hall, 1974
• Sceloporus scalaris Wiegmann, 1828
• Sceloporus schmidti Jones, 1927
• Sceloporus scitulus Smith, 1942
• Sceloporus serrifer Cope, 1866
• Sceloporus shannonorum Langebartel, 1959
• Sceloporus siniferus Cope, 1870
• Sceloporus slevini H.M. Smith, 1937
• Sceloporus smaragdinus Bocourt, 1873
• Sceloporus smithi Hartweg & J.A. Oliver, 1937
• Sceloporus spinosus Wiegmann, 1828
• Sceloporus squamosus Bocourt, 1874
• Sceloporus stejnegeri H.M. Smith, 1942
• Sceloporus subniger Poglayen & H.M. Smith, 1958
• Sceloporus subpictus J.D. Lynch & H.M. Smith, 1965
• Sceloporus sugillatus H.M. Smith, 1942
• Sceloporus taeniocnemis Cope, 1885
• Sceloporus tanneri H.M. Smith & Larsen, 1975
• Sceloporus teapensis Günther, 1890
• Sceloporus torquatus Wiegmann, 1828
• Sceloporus tristichus Cope, 1875
• Sceloporus undulatus (Bosc & Daudin, 1801)
• Sceloporus unicanthalis H.M. Smith, 1937
• Sceloporus uniformis Phelan & Brattstrom, 1955
• Sceloporus utiformis Cope, 1864
• Sceloporus vandenburgianus Cope, 1896
• Sceloporus variabilis Wiegmann, 1834
• Sceloporus virgatus H.M. Smith, 1938
• Sceloporus woodi Stejneger, 1918
• Sceloporus zosteromus Cope, 1863

Етимологія

Наукова назва роду Pelturagonia походить від сполучення слів дав.-гр. σκελος — нога і πορος — дірка, отвір.

Джерела

• Powell R, Conant R, Collins JT (2016). Peterson Field Guide to Reptiles and Amphibians of Eastern and Central North America, Fourth Edition. Boston and New York: Houghton Mifflin Harcourt. xiv 494 pp., 47 Plates, 207 Figures. ISBN 978-0-544-12997-9. (Genus Sceloporus, p. 292).
• Smith HM (1939). "The Mexican and Central American Lizards of the Genus Sceloporus ". Field Museum of Natural History, Zoological Series 26: 1–429.
• Smith HM, Brodie ED Jr (1982). Reptiles of North America: A Guide to Field Identification. New York: Golden Press. 240 pp. ISBN 0-307-13666-3 (paperback), ISBN 0-307-47009-1 (hardcover). (Genus Sceloporus, p. 114-115).
• Stebbins RC (2003). A Field Guide to Western Reptiles and Amphibians, Third Edition. The Peterson Field Guide Series ®. Boston and New York: Houghton Mifflin Company. xi 533 pp. 56 plates, 39 figures. ISBN 978-0-395-98272-3. (Genus Sceloporus, p. 283; Sceloporus species accounts, pp. 283–294).

Посилання

• Wiens, John J.; Penkrot, Tonya A. (2002). Delimiting Species Using DNA and Morphological Variation and Discordant Species Limits in Spiny Lizards (Sceloporus). Systematic Biology. 51 (1): 69—91. doi:10.1080/106351502753475880. PMID 11943093.