STS-66
STS-66 (66-й політ шатлів, 13-й політ «Атлантіса») | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Атлантіс OV-104 | ||||
Тип космічного корабля | спейс-шатл | ||||
Екіпаж | 6 | ||||
Місце запуску | Кеннеді LC-39AB | ||||
Дата запуску | 3 листопада 1994 16:59:43 UTC | ||||
Місце посадки | Кеннеді Runway 22 | ||||
Дата посадки | 14 листопада 1994 15:33:45 UTC | ||||
Тривалість польоту | 10 діб 22 годин 34 хвилин 2 секунд | ||||
Кількість обертів | 174 | ||||
Апогей | 310 км | ||||
Перигей | 296 км | ||||
Орбітальний період | 90,6 | ||||
Нахил орбіти | 57,0 градусів | ||||
Пройдено відстань | 7 330 226 км | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
STS-66 — космічний політ шатла «Атлантіс» за програмою «Спейс Шаттл» (66-й політ програми, 13-й політ для «Атлантіса»).
- (НАСА): Доналд Макмонегл (3)[1] — командир;
- (НАСА): Кертіс Браун (2) — пілот;
- (НАСА): Еллен Очоа (2) — фахівець польоту −1, керівник операцій з корисним навантаженням;
- (НАСА): Джохеф Таннер (1) — фахівець польоту −2, бортінженер;
- (CNES): Жан-Франсуа Клервуа (1) — фахівець польоту −3;
- (НАСА): Скотт Паразінські (1) — фахівець польоту −4.
До основних завдань місії STS−66 належало дослідження стану навколишнього середовища. На Шаттлі була встановлена науково-прикладна лабораторія з вивчення атмосфери ATLAS-03 (англ. Atmospheric Laboratory for Applications and Sciences, 3-й політ лабораторії). Прилади лабораторії провели глобальний вимір температур у мезосфері і концентрацій малих домішок, дослідження взаємодії сонячного випромінювання з окремими хімічними компонентами в термосфері. Важливим доповненням до даних лабораторії послужили результати дослідження нижньої і середньої термосфери приладами відокремлюваного супутника CRISTA — SPAS[2] (від англ. Cryogenic Infrared Spectrometers and Telescopes for the Atmosphere), який здійснив автономний 8-добовий політ.
На емблемі місії STS-66 зображений стартуючий шатл «Атлантіс», що стилізовано потрійним шлейфом полум'я під символ корпусу астронавтів НАСА. Зображено також супутник CRISTA — SPAS, що повертається, завдяки якому були проведені спостереження земної атмосфери в променях сонячного світла: від чого висхідне сонце і лінія видимого спектра на горизонті Землі. Розробка емблеми проходила за участю членів екіпажу[3].
- ↑ (3) — цифра в дужках показує число закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу.
- ↑ [ http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftOrbit.do?id=1994-073B [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] CRISTA — SPAS (NSSDC ID: 1994 — 073B)] на сайті НАСА.
- ↑ Емблема місії STS−66 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сторінках Космічної енциклопедії [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.].