Рудбекія
| Рудбекія | |
|---|---|
| |
| Rudbeckia hirta | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Айстрові (Asteroideae) |
| Надтриба: | Helianthodae |
| Триба: | Heliantheae |
| Підтриба: | Rudbeckiinae |
| Рід: | Рудбекія (Rudbeckia) L. |
| Види | |
|
Див.текст | |
 Вікісховище: Rudbeckia
| |
Рудбе́кія (Rudbeckia) — рід однорічних, дворічних та багаторічних трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), включає близько 40 видів.
Типовим видом вважається Rudbeckia hirta L..[1][2]
Природна область поширення рослин цього роду — Північна Америка; багато видів ростуть у преріях.
Деякі види культивуються як декоративні, часто дичавіють, поширені у Європі та Африці.
Перші поселенці Північної Америки, звернувши увагу на красиві квіти, ввели рослину у культуру як декоративну та дали їй поетичну назву «Чорноока Сюзанна»(англ. Black-eyed Susan), через темно забарвлену серцевину суцвіть. Насіння через деякий час потрапило до Європи, де рослина отримала подальше поширення. Форма суцвіття — кошик, мабуть, визначила народну німецьку назву — «Сонячний капелюх» (нім. Leuchtender Sonnenhut).
Сучасна наукова назва роду була присвоєна Карлом Ліннеєм на честь шведських ботаніків, батька Улофа Рудбека старшого та сина Улофа Рудбека молодшого, останній був другом та вчителем Ліннея в Уппсальському університеті.
Стебла прості або розгалужені, висота рослини від 50 см до 3 метрів (у деяких видів).
Листки від 5 до 25 см завдовжки, цільні або перисто-роздільні, іноді перисто-розсічені, овальної або яйцеподібної форми. У верхній частині стебла листки сидячі, у нижній довгочерешкові.
Суцвіття — великі кошики до 15 см у діаметрі. Квітколоже сильно опукле, далі циліндричне, з плівчастими гострими приквітками.
Крайні квітки — язичкові безплідні жовтого або оранжевого кольорів, серединні — трубчасті двостатеві від жовтого до пурпурно-чорного або коричневого кольорів.
Плід — довгаста сім'янка, іноді має невелику коронку.
Деякі джерела об'єднують цей рід з близьким родом Ехінацея (Echinacea).
Рід прийнято ділити на три секції: Dracopis, Macrocline та Rudbeckia.
Широку популярність отримали, у першу чергу, культурні декоративні види.
sect. Dracopis
sect. Macrocline
sect. Rudbeckia
- Rudbeckia fulgida
- Rudbeckia heliopsidis
- Rudbeckia hirta — типовий вид[3] — з цього виду отримані багато декоративних сортів, вважається символом Меріленду з 1918 року.
- Rudbeckia hirta var. pulcherrima Farw. Rudbeckia bicolor
-
Бджола на квітці рудбекії -
Rudbeckia hirta -
Один із садових різновидів -
Rudbeckia fulgida var. sullivantii 'Goldsteinii' -
Rudbeckia subtomentosa
.jpg)
- ↑ lectotype designated by N. L. Britton et A. Brown, Ill. Fl. N.U.S. ed. 2. 3: 469 (1913)
- ↑ Tropicos, Rudbeckia L.
- ↑ Рудбекія волосиста на сайті Растения на почтовых марках
- Рудбекія // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 78. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Рудбекія на сайті USDA NRCS(англ.)
- Рудбекія на сайті Каліфорнійського університету(англ.)