Ro-30
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: |
Ro-30 (呂号第三十潜水艦) «Підводний човен № 69» (第六十九潜水艦) |
Будівник: | корабельня Kawasaki в Кобе |
Закладений: | 27 червня 1921 |
Спуск на воду: | 18 січня 1923 |
Отриманий: | 29 квітня 1924 |
Знятий: | 1 квітня 1942 |
Доля: | в серпні 1945-го корпус здали на злам |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу Kaichū V (тип Ro-29) |
Водотоннажність: | 866 (над водою), 1047 (при зануренні) |
Довжина: | 74,2 м |
Ширина: | 6,1 м |
Осадка: | 3,7 м |
Двигуни: |
2 дизелі Sulzer 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с. |
Швидкість: | 13 вузлів (над водою), 8,5 вузла (при зануренні) |
Дальність плавання: | 9500 миль при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 45,7 м |
Екіпаж: | 44 |
Озброєння: |
4 × 533-мм торпедних апарати (всі носові), 8 торпед 1 120-мм гармата / 45 калібрів 1 6,5-мм кулемет |
Ro-30 (яп. 呂号第三十潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 69» (яп. 第六十九潜水艦).
«Підводний човен № 69», який належав до типу Kaichū V, спорудили у 1924 році на корабельні компанії Kawasaki в Кобе. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу та підпорядкували військово-морському округу Сасебо, а за кілька місяців по тому, з 1 червня 1924-го, включили до складу 25-ї дивізії підводних човнів, що належала до того ж округу.
1 листопада 1924-го «Підводний човен № 69» перейменували на Ro-30.
15 грудня 1938-го Ro-30 перевели в резерв 4-го ступеня, а 1 квітня 1942-го виключили зі списків ВМФ. При цьому корпус корабля використовували й далі як стаціонарний об'єкт для тренувань у школі підводного плавання в Отаке, допоки в серпні 1945-го не здали на злам[1].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |