Phlaocyon mariae
| Phlaocyon mariae | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | †Borophaginae |
| Триба: | †Phlaocyonini |
| Рід: | †Phlaocyon |
| Вид: | †P. mariae
|
| Біноміальна назва | |
| †Phlaocyon mariae | |
Phlaocyon mariae — вимерлий вид роду Phlaocyon, що належить до підродини Borophaginae і триби Phlaocyonini, псових, які населяли центральний захід Північної Америки з міоцену, жив 20.6–16.3 млн років тому та існували приблизно 4.3 мільйона років.
Phlaocyon mariae був описаний і названий Wang, Tedford & Taylor 1999, назва на честь С. Марі Скіннер, яка зібрала та задокументувала зразки з Небраски. Вид відомий із зношених верхніх і нижніх зубів і фрагментів черепа, знайдених у ранньохемінгфордському кар’єрі Алетомерикс, формація Раннінгвотер, округ Черрі, Небраска[1][2].
P. mariae є найбільшим Phlaocyon із зубами, які демонструють суміш гіпо- та гіперхижаків. Wang та ін. зазначив, що погана збереженість P. mariae ускладнює оцінку його зв’язку в межах Phlaocyon, але на основі кладистичного аналізу дійшла висновку, що P. mariae є одним із більш похідних видів разом із P. yatkolai і що ці два види є перший і найраніший борофагін, який розвинув гіперм'ясоїдних[2].
- ↑ Aletomeryx Quarry (Miocene of the United States). Fossilworks. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ а б Wang, Tedford та Taylor, 1999, pp. 84–85, Fig. 31 L, M
- Wang, X.; Tedford, R. H.; Taylor, B. E. (1999). Phylogenetic systematics of the Borophaginae (Carnivora, Canidae). Bulletin of the AMNH. 243.