Pachydactylus rangei
| Pachydactylus rangei | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Pachydactylus rangei (Andersson, 1908) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Palmatogecko rangei | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Pachydactylus rangei (намібійський піщаний гекон) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає в Анголі, Намібії і Південно-Африканській Республіці. Вид названий на честь німецького геолога Пауля Теодора Ранге[de][3]. Утримується в неволі[4][5].
Довжина намібійського піщаного гекона становить 13 см, враховуючи хвіст довжиною 6 см. Голова помітно відділена від стрункого тулуба, тіло сплющене. Забарвлення дуже бліде, рожевувато-коричневе, на спині є світло-коричневі смуги, особливо на боках, нижня частина тіла білувата. Забарвлення дозволяє намібійському піщаному гекону у маскуванні серед піска в пустелі. Очі великі, темні, випуклі, з вертикальними зіницями. Шкіра покрита дрібними гладкими лусочками, напівпрозора, через неї видно деякі внутрішні органи. Лапи тонкі, однак широкі, перетинчасті ступні допомагають гекону легко рити нори і бігати по пухкому піску, а клейкі подушечки на пальцях дозволяють йому підійматися по скелям. Хвости у самців є більш товстими, ніж у самиць. Вага самки може досягати 10 см, а вага самця — 6 г[6][7][8].
Намібійські піщані гекони мешкають в прибережних районах в провінції Намібе на південному заході Анголи, в Намібії та на крайньому північному заході Північнокапської провінції в ПАР. Вони є ендеміками прибережної пустелі Наміб, де зустрічаються не далі, ніж за 130 км від узбережжя, серед піщаних дюн і скель, місцями порослих низькорослою рослинністю. Живляться цвіркунами, кониками і дрібними павукакми, а також жуками та іншими дрібними комахами, яких шукають серед піска. Ведуть нічний спосіб життя, день проводять в норах глибиною до 1 м. П'ють росу, можуть поглинати вологу через шкіру. Використовують різноманітні вокалізації, зокрема писки, тріск і навіть квакання.
- ↑ BirdLife International (2016). Pachydactylus rangei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 липня 2023
- ↑ Pachydactylus rangei у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Palmatogecko rangei, p. 217).
- ↑ Ecology Care and Breeding of the Namib Web Footed Gecko - Gecko Time. Gecko Time. November 2011.
- ↑ Namib Sand Gecko Care Guide. reptilesncritters.com.
- ↑ National Geographic Society. Web-Footed Gecko. National Geographic. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 15 липня 2023. [Архівовано 2010-02-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Pachydactylus rangei Andersson, 1908. www.Pachydactylus.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 9 грудня 2012.
- ↑ Cutler, Melanie (1999). Pachydactylus rangei . Animal Diversity Web. Процитовано 9 грудня 2012.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |