Pachycrocuta
| Pachycrocuta | |
|---|---|
| |
| Відліпок голотипу черепа в музеї Крозатьє | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Гієнові (Hyaenidae) |
| Рід: | †Pachycrocuta Kretzoi, 1938 |
| Вид: | †P. brevirostris
|
| Біноміальна назва | |
| †Pachycrocuta brevirostris (Gervais, 1850)
| |
| Підвиди[1] | |
| |
Pachycrocuta — рід доісторичних гієн. Найбільшим і найкраще дослідженою є Pachycrocuta brevirostris, яка досягала приблизно 90–100 см висоти у плечах[2] і, за оцінками, у середньому важила 110 кг[3], наближаючись до розмірів левиці, що робить її найбільшою з відомих гієн. Pachycrocuta вперше з'явилася під час пізнього міоцену (7.2–5.3 Ma[4]) і вимерла в середньому плейстоцені, 400 000 років тому.
Найдавніші екземпляри Pachycrocuta були знайдені в пізньому міоцені округу Барінго (Кенія)[4]. Викопні останки були знайдені широко в Євразії та південній і східній Африці. Більшість матеріалу складається з фрагментованих останків, як правило, черепа, але на знаменитому місці Чжоукоудянь було виявлено схованку з дуже повним кістковим матеріалом, який, ймовірно, представляє останки тварин, які використовували ці печери як лігва протягом багатьох тисячоліть[4]. На західному кінці їхнього колишнього ареалу, у Вента-Міцена на південному сході Іспанії, величезна сукупність скам'янілостей плейстоцену також представляє лігво[5].
Подібно до сучасної смугастої гієни, вона, ймовірно, була в першу чергу клептопаразитарним падальником інших хижаків, таких як шаблезубі кішки[6]. Pachycrocuta — важка тварина, створена не для переслідування здобичі на великі відстані й у цьому вона відрізнялася б від сучасної плямистої гієни, яка є більш спритною і зазвичай вбиває власну їжу.
- ↑ Liu, J.; Liu, J.; Zhang, H. та ін. (2021). The giant short-faced hyena Pachycrocuta brevirostris (Mammalia, Carnivora, Hyaenidae) from Northeast Asia: A reinterpretation of subspecies differentiation and intercontinental dispersal. Quaternary International. 577: 29—51. doi:10.1016/j.quaint.2020.12.031.
- ↑ Turner, Alan; Antón, Mauricio (1996). The giant hyaena Pachycrocuta brevirostris (Mammalia, Carnivora, Hyaenidae). Geobios. 29 (#4): 455—468. doi:10.1016/S0016-6995(96)80005-2.
- ↑ Palmqvist, P.; Martinez-Navarro, B.; Pérez-Claros, J. A.; Torregrosa, V.; Figueiridio, B.; Jiménez-Arenas, J. M.; Patrocinio Espigares, M.; Ros-Montoya, Sergio; De Renzi, M. (2011). The giant hyena Pachycrocuta brevirostris: Modelling the bone-cracking behavior of an extinct carnivore. Quaternary International. 243 (#1): 61. doi:10.1016/j.quaint.2010.12.035.
- ↑ а б в A. Hill, G. Curtis, and R. Drake. 1986. Sedimentary stratigraphy of the Tugen Hills, Baringo, Kenya. Geological Society of America Special Publication 25:285-295
- ↑ Walker, Matt (4 березня 2011). Prehistoric giant hyena's bone-cracking habit. BBC Earth News. Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Walker, Matt (4 березня 2011). Prehistoric giant hyena's bone-cracking habit. BBC Earth News. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 28 червня 2018.