Nissan
Nissan Motor Co., Ltd. (яп. 日産自動車株式会社, ніссан дзідо: ся кабусікігайся) — японська автомобільна компанія, одна з найбільших у світі. Компанія заснована в 1933 році. Штаб-квартира до 2010 року була в Токіо, потім перенесли в Йокогаму.
2012 року Nissan займала 6-те (8 у 2010) місце в світі за кількістю вироблених авто після Toyota, General Motors, Volkswagen Group, Hyundai Motor Group та Ford.[6] Разом, Renault-Nissan займають четверте місце у світі. Nissan — найбільший японський виробник в Китаї, Росії та Мексиці.[7]
2018 року компанія заявила про поступове повне припинення продажу своїх дизельних автомобілів в Європі. Це зокрема обумовлено падінням попиту на цей вид двигунів у світі.[8]
44,4% акцій компанії належать французькій компанії Renault S.A.. Президент і старший виконавчий директор — Хірото Сайкава.
Датою заснування корпорації вважається 26 грудня 1933 року, коли в результаті злиття компаній «Тобата імоно» та «Ніхон санге» була створена нова компанія, яка з 1 червня 1934 року носить назву «Ніссан мотор» (за першими складами назви компанії «Ніхон санге» - "Японська промисловість"). Найстаріший попередник був заснований в 1911 Масудзіро Насімото, який побудував перший японський автомобіль DAT, наступні моделі називалися Datsun. Перший інтегрований автозавод компанії був побудований в 1935 в Йокогамі за участю американських фахівців.[9]
У травні 1935 року компанія прийняла рішення про розвиток торгової марки «Ніссан», але практично до 1980-х років обличчям компанії були різні модифікації автомобілів Datsun, що випускалися ще до створення компанії (1986 року ця марка перестала існувати, а в 2013 році виробництво автомобілів Datsun було відновлено).
Після Другої світової війни компанія розвивалася за технічної підтримки зарубіжних автовиробників, таких як Renault, Hillman і Willys-Overland, а в 1952 році Nissan уклав ліцензійну угоду з британською Austin Motor Company. З початку 1950-х років компанія активно та успішно стала займатися розробкою та виробництвом ракетних двигунів, установок для запуску ракет, а потім вирішила розширити виробничу сферу, зайнявшись також виробництвом двигунів для кораблебудівної галузі. За допомогою побудованої компанією ракети Лямбда-4S в 1970 році був запущений перший японський супутник Осумі.
У 1958 році почалися постачання автомобілів до США, а в 1964 році стала першою японською компанією, що увійшла до десятки найбільших автоімпортерів у США. У 1962 році почалися постачання автомобілів до Європи. Перше закордонне складальне виробництво Nissan було відкрито в 1959 році на Тайвані, в 1960-х роках заводи компанії з'явилися в Мексиці, Перу та Австралії.
У 1976 році, завдяки власному флоту, Nissan став найбільшим експортером автомобілів у світі, а наступного року сукупна кількість проданих автомобілів (за всі роки функціонування) перевищила 20 мільйонів. У 1981 році корпорація підписала угоду з Volkswagen про виробництво та продаж легкових автомобілів у Японії. У 1992 році на частку «Ніссана» припадало 17% автомобілів, що належать японському населенню. У 1989 році почалися продажі автомобілів під брендом Infiniti.
У середині 1990-х років компанія зазнавала суттєвих фінансових труднощів, вже в 1992 році Nissan вперше у своїй історії показав збитки, які почали наростати; борг компанії становив 32 млрд. доларів. У 1994 році Nissan першим з японських автовиробників закрив завод у Японії, також було проведено скорочення персоналу в інших країнах. Коли 1999 року до банкрутства залишалося кілька тижнів, 36,8% акцій компанії було куплено за 5,4 млрд доларів французької Renault ; в 2002 році французька компанія збільшила свою частку до 44,4% акцій, а Nissan, у свою чергу, придбала 15% акцій Renault.
Поставлений "Рено" на чолі "Нісан" Карлос Гон зумів втілити програму відродження фірми (англ. Nissan Revival Plan, NRP) і вивів компанію з кризи, внаслідок чого набув великої популярності в Японії. Програма включала продаж неосновних активів, таких як підрозділи аерокосмічних технологій та мобільного зв'язку, частки в компанії Fuji Heavy Industries, а також закриття 5 заводів у Японії та подальші скорочення робітників .
У червні 2003 року було створено спільне підприємство з китайською групою Dongfeng.
Внаслідок найсильнішого землетрусу японські заводи корпорації були закриті з 11 по 23 березня 2011 року, підприємство з виробництва двигунів Nissan Iwaki простоювало до 17 квітня, не вдалося виробити близько 55 тис. автомобілів.
12 травня 2016 стало відомо, що Ніссан набуває 34% акцій іншого виробника з Японії — Mitsubishi Motors Corporation — і створює з ним новий альянс. 19 листопада 2018 року Карлос Гон, колишній президент і виконавчий директор був арештований.[10][11] Його звинувачують у привласненні $44 млн корпоративних коштів, переведення $1,7 млн своїй сестрі у Бразилію, проживання у шести розкішних будинках у Токіо, Нью-Йорку, Ріо, Бейруті, Парижі та Амстердамі.[12][13] Разом з ним був також арештований директор Renault Грег Келлі.[14] Із 22 листопада 2018 року компанію очолив японець Хірото Сайкава. У 2018 році компанія припинила розробку дизельних двигунів. Легкові автомобілі з дизельними двигунами вже заборонені в США і Японії. В Європі вже також діють обмеження на рух дизельних легкових автомобілів у великих містах. Партнер японської компанії Renault також планує припинити розробку дизельних двигунів (трохи раніше про відмову від розробки дизелів повідомило Volvo). Японська компанія поки що (до 2020) буде випускати такі авто, але замість того, щоб розробляти нові, буде використовувати дизельні двигуни інших компаній.[15]
У березні 2019 року компанія «Нісан» представила нову модель продажу автомобілів, назва якої City Hub. Творці цього проекту об'єднали концептуальний магазин та електронну торгівлю за допомогою нових технологій.[16]
8 квітня 2019 року акціонери японського автоконцерну на позачергових зборах виключили з ради директорів Карлоса Гона, звинуваченого у фінансових махінаціях, і того ж дня акціонери вирішили включити до складу ради директорів «Нісан» нового президента «Рено», Жана-Домініка Cенара. У червні 2020 року компанія Nissan оголосила про припинення використання бренду Datsun. Моделі для російського ринку (on-DO та mi-DO) вироблялися на заводі АвтоВАЗ до грудня 2020 року, після чого випуск моделей припинився.
У серпні 2020 року Financial Times повідомила з посиланням на свої джерела, що наприкінці 2019 року радники прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе запропонували Nissan об'єднатися з Honda, щоб покращити позиції японського автопрому, який знаходиться під натиском виробників з інших країн, особливо з Китаю. Однак, як повідомляється, обидві компанії відхилили цю пропозицію ще до того, як вибухнула пандемія COVID-19.
У січні 2023 року Renault заявила, що має намір передати майже 30% свого контрольного пакету акцій Nissan у французький траст (очікує схвалення обома компаніями), зменшивши свої акції з правом голосу до міноритарних 15% і, таким чином, зробивши Nissan акцій Renault, щоб отримати право голосу. Співвідношення акцій і голосів обох компаній буде зафіксовано в майбутньому. Угода також передбачала інвестиції Nissan в Ampere (пропонована дочірня компанія Renault для електромобілів) і проекти на різних ринках.[17] У лютому 2023 року обидві компанії схвалили зміну пакетів акцій. Остаточні деталі та регуляторні дозволи для транзакції повинні були бути завершені до першого кварталу 2023 року, а це було зроблено до четвертого кварталу. Компанії також схвалили спільні проекти та інвестиції Nissan Ampere.[18] Передача акцій була завершена в листопаді 2023 року. [19]
У листопаді 2024 року компанія Nissan оголосила про екстрений план реабілітації, який передбачав зниження прогнозу річного операційного прибутку на 70% до 150 мільярдів ієн (975 мільйонів доларів), що стало другим переглядом у бік зниження після скорочення на 17% на початку цього року.[20] Nissan також заявив, що скоротить 9500 робочих місць і скоротить глобальні виробничі потужності на п'яту частину.
Акції Nissan впали на 6% 8 листопада 2024 року після того, як компанія оголосила про скорочення 9500 робочих місць і знизила прогноз прибутку через слабкі продажі в Китаї та США.
дивись також Infiniti
- Nissan Be-1 1987–1989
- Nissan Figaro 1991
- Nissan Hypermini (Електромобіль) 1999–2001
- Nissan Micra з 1983
- Nissan Moco з 2002
- Nissan Otti з 2005
- Nissan Pao 1989–1993
- Nissan Pino з 2007
- Nissan Pixo з 2009
- Nissan Almera 1995–2006
- Nissan Bluebird Sylphy з 2000
- Datsun/Nissan Cherry 1972–1986
- Nissan Lucino 1994–1999
- Nissan Pulsar/Langley 1978–2006
- Datsun Sunny/Laurel Spirit 1965–1982
- Nissan Sunny/Sentra 1982–2004
- Nissan Tiida з 2004
- Nissan Aprio з 2007
- Nissan Altima з 1993
- Nissan Altra EV 1998–2002
- Datsun/Nissan Auster 1977–1990
- Nissan Avenir 1990–2005
- Datsun/Nissan Bluebird 1962–2001
- Nissan Crew з 1993
- Nissan Presea 1990–2000
- Nissan Primera 1990–2007
- Nissan R'nessa 1997–2001
- Nissan Santana 1984–1990
- Nissan Skyline з 1957
- Nissan Stagea 1996–2007
- Datsun/Nissan Stanza 1977–1992
- Datsun Violet 1973–1981
- Nissan Wingroad з 1996
- Nissan Cedric з 1960–2004
- Nissan Cefiro 1988–2003
- Nissan Fuga з 2004
- Nissan Gloria 1959–2004
- Nissan Laurel 1968–2003
- Nissan Leopard 1980–1999
- Nissan Maxima з 1981
- Nissan Pintara 1986–1993
- Nissan Teana з 2003
- Nissan Leaf з 2010
- Nissan Ariya з 2022
- Nissan Cima з 1988
- Nissan President з 1965
- Nissan Almera Tino (Kompaktvan) 2000–2006
- Nissan Bassara 2001–2003
- Nissan Caravan з 1973
- Nissan Cube з 1998
- Nissan Elgrand з 1997
- Nissan Homy
- Nissan Lafesta з 2004
- Nissan Largo 1996–1999
- Nissan Liberty 1998–2004
- Nissan Livina Geniss з 2006
- Nissan Note з 2004
- Nissan Prairie 1982–1998
- Nissan Presage з 1998
- Nissan Quest з 1993
- Nissan S-Cargo 1989–1992
- Nissan Serena 1991–2001
- Nissan Urvan з 1986
- Nissan Vanette 1986–2001
- Nissan Armada з 2004
- Nissan Frontier/Navara/PickUp з 1986
- Nissan Hardbody з 1966
- Nissan Mistral 1997–1998
- Nissan Murano з 2003
- Nissan Navara з 1986
- Nissan Pathfinder з 1995
- Nissan Patrol/Safari з 1951
- Nissan PickUp з 1992 в Європі
- Nissan Qashqai seit 2007 (Компактний-SUV)
- Nissan Rasheen 1997–2000
- Nissan Rogue з 2007
- Nissan Terrano 1987–2004
- Nissan Titan з 2004 (USA)
- Nissan X-Trail з 2001
- Nissan Xterra/Paladin з 2000 (для Китаю)
- Nissan NP200 з 2008 (Південна Африка, аналог Dacia Logan)
- Nissan Winner 1995–1997;
- Nissan 100NX 1990–1995
- Nissan 180SX/200SX/240SX/Silvia 1964–2002
- Datsun 240Z/260Z/280Z/Nissan Fairlady 1969–1978
- Nissan 280ZX/Fairlady 1979–1983
- Nissan 300ZX/Fairlady 1983–2000
- Nissan 350Z/Fairlady 2003–2009
- Nissan 370Z з 2009
- Nissan EXA/Pulsar NX 1982–1990
- Datsun Sports/Fairlady/1600 Roadster/2000 Roadster 1959–1970
- Nissan Gazelle (s. Nissan 200SX)
- Nissan GT-R з 2008
- Nissan R390 (Sportrennwagen) 1997–1998
- Nissan SilEighty 1998 (всього 500 екз.)
- Nissan Sunny Coupe B12 1986–1991
- Nissan Kubistar (аналог Renault Kangoo)
- Nissan NV200
- Nissan Primastar (аналог Renault Trafic і Opel Vivaro)
- Nissan Interstar (аналог Renault Master і Opel Movano)
- Nissan Trade
- Nissan Civilian — 26 місний мікроавтобус
- Nissan Figaro, 1989, Tokyo Motor Show
- Nissan Pivo, 2005, Tokyo Motor Show
- Nissan GT-R, 2005, Tokyo Motor Show
- Nissan Moco, 2005, Tokyo Motor Show
- Nissan Nuvu
- Nissan Bevel, 2007, North American International Auto Show Детройт
- Nissan Mixim, 2007, IAA
- Nissan e-NT400 Concept, Вантажний автомобіль, 2012, IAA
- 1950---- Nissan Patrol/Safari
- 1957---- Nissan Bluebird
- 1957---- Nissan Skyline
- 1959–1970 Nissan Fairlady
- 1960---- Nissan Cedric/Gloria
- 1965–1997 Nissan Homy
- 1965---- Nissan President
- 1965---- Nissan Sunny
- 1968---- Nissan R380
- 1968–2002 Nissan Laurel
- 1969---- Nissan R381
- 1969–1977, 1989–2002 Nissan Skyline GT-R
- 1970---- Nissan R382
- 1970---- Nissan R383
- 1970–1986 Nissan Cherry
- 1977–1992 Nissan Stanza
- 1977–2002 Nissan 200SX (Silvia)
- 1978---- Nissan Pulsar
- 1979–1988 Nissan Gazelle
- 1980–1999 Nissan Leopard
- 1981---- Nissan Maxima
- 1981---- Nissan Prairie
- 1981---- Nissan Van C22 (Vanette)
- 1982–1986 Nissan Violet
- 1982---- Nissan Micra (Nissan March in Japan and Taiwan)
- 1982---- Nissan Sentra
- 1984–1987 Nissan 300C
- 1984–1989 Nissan 300ZX Z31 (Fairlady Z in Japan)
- 1984–1989 Nissan Auster
- 1984---- Nissan Multi
- 1985---- Nissan Pathfinder
- 19865-1997 Nissan Hardbody Truck
- 1986–1988 Nissan Stanza Wagon
- 1986–1990 Nissan T12 / T72
- 1986–1991 Nissan Sunny/B12
- 1986–1992 Nissan Pintara
- 1986---- Nissan Navara
- 1986---- Nissan Terrano
- 1986---- Nissan Urvan
- 1987–1992 Nissan Bluebird U12
- 1988–1998 Nissan Largo
- 1988–2002 Nissan Silvia/180SX/200SX/240SX
- 1988–2003 Nissan Cefiro
- 1988---- Nissan Cima
- 1989---- Nissan Be-1
- 1989---- Nissan Pao
- 1989---- Nissan R89C
- 1989–1992 Nissan S-Cargo
- 1989–1998 Nissan 180SX (branded as 200SX in Europe)
- 1989–1998 Nissan 240SX (JPN S13 and S14)
- 1990---- Nissan Axxess
- 1990–1992 Nissan Presea R10
- 1990–1999 Nissan 300ZX Z32 (Fairlady Z in Japan)
- 1990–2003 Nissan Avenir (Expert)
- 1990---- Nissan Primera
- 1991---- Nissan Figaro
- 1991---- Nissan Saurus Jr.
- 1991–1994 Nissan NX1600/NX2000
- 1991–1996 Nissan 100NX
- 1991–1997 Nissan Bluebird U13
- 1991---- Nissan Serena (originally Vanette Serena in Japan)
- 1993–2002, 2004-present Nissan Quest
- 1993–2006 Nissan Terrano II
- 1993---- Nissan Altima
- 1994–1996 Nissan Presea R11
- 1994–1999 Nissan Rasheen
- 1994–2005 Nissan Wingroad
- 1995–1998 Nissan 200SX (US 2-door Sentra coupe)
- 1995–2006 Nissan Almera
- 1995–2007 Nissan Winner (SUV based on the D22, UAE)
- 1996–2001 Nissan Bluebird U14
- 1996–2007 Nissan Stagea
- 1997–1998 Nissan R390 GT1
- 1997–2001 Nissan R'nessa
- 1997---- Nissan Kubistar (rebadged Renault Kangoo)
- 1998---- Nissan Crew
- 1998---- Nissan Cube
- 1998---- Nissan Elgrand
- 1998---- Nissan Frontier
- 1999---- Nissan R391
- 1999–2003 Nissan Bassara
- 1999---- Nissan Interstar (medium-size van based on Renault Master)
- 2000---- Nissan Bluebird Sylphy
- 2000---- Nissan Platina
- 2000---- Nissan Xterra
- 2001---- Nissan Moco, a Keicar
- 2001---- Nissan X-Trail
- 2003–2008 Nissan 350Z Z33 (Fairlady Z in Japan)
- 2003---- Nissan Murano
- 2003---- Nissan Teana
- 2004---- Nissan Armada
- 2004---- Nissan Fuga
- 2004---- Nissan Lafesta
- 2004---- Nissan Note
- 2004---- Nissan Pixo
- 2004---- Nissan Titan
- 2005---- Nissan Otti (rebadged Mitsubishi eK)
- 2006---- Nissan Terranaut
- 2007---- Nissan Latio
- 2007---- Nissan Qashqai (Nissan Dualis in Japan and Australia)
- 2007---- Nissan Rogue
- 2007---- Nissan Versa
- 2008---- Nissan GT-R
- 2009---- Nissan 370Z Z34 (Fairlady Z in Japan)
- 2009---- Nissan NV200
- 2010---- Nissan LEAF
- очікується 2011 Nissan Juke
Дані вебсайту Nissan's international corporate.[21]
- Японія «Nissan».Штаб-квартири у м. Йокогама (район Нісі) та у м. Токіо (район Чюо). Заводи у:
- Оппама, м. Йокосука, Префектура Канаґава (Завод «Оппама & Дослідницький центр»);
- м. Камінокава, Префектура Тотіґі (Завод «Тотіґі»);
- м. Канда, Префектура Фукуока (Заводи «Nissan Motor Kyushu»[22] & «Nissan Shatai Kyushu»;[23]);
- Район Канаґава м. Йокогама, Префектура Канаґава (Завод «Йокогама»);
- м. Івакі, Префектура Фукусіма (Завод «Івакі»);
- м. Хірацука, Префектура Канаґава (Завод «Nissan Shatai Shonan»);
- м. Наґоя, префектура Айті (Aichi Machine Industry) Заводи «Ацура & Ейтоку»;
- м. Мацусака Префектура Міє (Завод «Aichi Machine Industry», Мацусака);
- м. Цу, Префектура Міє (Завод «Aichi Machine Industry», Цу);
- м. Уджі, Префектура Кіото («Автомобільні заводи Кіото»);
- м. Самукава, Префектура Канаґава (Завод «Nissan Kohki» [Архівовано 20 січня 2013 у Wayback Machine.]);
- м. Дзама (Канаґава), Префектура Канаґава (Складальні лінії заводу «Дзама» було закрито у 1995, На даний час це «Загальний виробничо-інженерний центр» («Global Production Engineering Center») та місце зберігання історичних моделей).
- Японія «UD Trucks» (до 1 лютого 2010 — «Nissan Diesel Motor Co Ltd»). Штаб-квартира та завод у м. Аґео, Префектура Сайтама. Із 2007 року є власністю Volvo Group).
- США «Nissan Motor Mfg Corp USA». Штаб-квартири у м. Смирна, штат Теннессі, у м. Нашвілл, штат Теннессі та у м. Кантон, штат Міссісіпі. Заводи у:
- м. Смирна, штат Теннессі;
- м. Дичерд, штат Теннессі (двигуни);
- м. Кантон, штат Міссісіпі (автобуси).
- США «Ford Motor Company». Штаб-квартира та завод у м. Дірборн, штат Мічиган (Nissan Quest).
- Канада «Ford Motor Company of Canada Limited». Штаб-квартира та завод у м. Оквілл, провінція Онтаріо (Nissan Quest).
- Мексика «Nissan Mexicana SA de CV». Штаб-квартира у м. Куернавака, штат Морелос. Заводи у:
- Мексика «Ford Motor Co SA de CV». Штаб-квартира у м. Ріо-Верде, штат Сан-Луїс-Потосі (Nissan Quest).
- Австралія «Nissan Motor Co Australia Pty Ltd». Штаб-квартира у м. Клайтон (передмістя Мельбурна), штат Вікторія.[24]
- Нова Зеландія «Nissan New Zealand Ltd». Штаб-квартира у м. Манукау-Сіті (район Окленда).[25]
- Нова Зеландія «Nissan Diesel New Zealand Ltd». Штаб-квартира і завод у м. Манукау-Сіті (район Окленда).
- Бразилія «Nissan Do Brasil Automobeis Ltda». Штаб-квартира у м. Сан-Жозе-дус-Піньяйс, штат Парана. Заводи у:
- м. Сан-Жозе-дус-Піньяйс, штат Парана (Завод Renault-Nissan);
- м. Резенде, штат Ріо-де-Жанейро, (у процесі будівництва)[26]
- Колумбія «CIA Autoensamble Nissan Ltda». Штаб-квартира та завод у м. Санта-Фе-де-Богота́, департамент Кундинамарка.
- ПАР «Nissan SA (Pty) Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Росслін, провінція Ґаутенг.
- Марокко «SOMACA» ((Renault-Nissan Alliance)). Штаб-квартира у м. Касабланка район Аїн-ас-Сабах. Завод у:
- м. Танжер, провінція Танжер (Завод «Renault-Nissan Alliance» у процесі завершення будівництва).
- Південна Корея «Renault Samsung Motors Co., Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Пусан.
- КНР «Dongfeng Automobile Co Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Сян'ян, провінція Хубей.
- КНР «Zhengzhou Nissan Automobile Co Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Чженчжоу, провінція Хенань.
- КНР «Dongfeng Nissan Diesel Motor Co Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Ханчжоу, провінція Чжецзян.
- Індія «Renault Nissan Automotive India Pvt Ltd». Штаб-квартира та Дизайнерський центр у м. Мумбаї, штат Махараштра. Заводи у:
- Індія «Ashok Leyland Nissan Vehicles Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Ченнаї (індустріальний район Нанданам), штат ТамілНаду.
- Індонезія «PT. Nissan Motor Indonesia». Штаб-квартира у м. Джакарта. Завод у:
- Таїланд «Siam Motors&Nissan Sales Co Ltd». Штаб-квартира у індустріальному районі Бан Плі, провінція Самутпракан. Завод у:
- Таїланд «Nissan Motor (Thailand) Co. Ltd.». Штаб-квартира та завод у індустріальному районі Бан Сао Тхон, провінція Самутпракан.
- Республіка Китай Nissan Motor Co, Ltd. Штаб-квартира та завод у м. Тайбей, Тайвань.
- Велика Британія «Nissan Motorsports International Co Ltd». Штаб-квартира та завод у м. Дідкот, графство Оксфордшир.
- Велика Британія «Nissan Motor Manufacturing (UK) Ltd». Штаб-квартира та завод у містечку Вашингтон, що у м. Сандерленд, графство Тайн і Вір (Північно-Східна Англія).
- Іспанія «Nissan Motor Iberica SA». Штаб-квартира у м. Барселона (Каталонія). Заводи у:
- Іспанія «Mecanissan SL». Штаб-квартира та завод у м. Барселона (Каталонія).
- Росія «Ниссан Мэнуфэкчуринг Рус ООО». Штаб-квартира у м. Москва. Завод у:
- м. Санкт-Петербург (промзона Кам'янка), Ленінградська обл. перейшов у правовланості ФГУП «НАМИ», підконтрольного Мінпромторгу Під ООО росії.
- Італія «Nissan Italia Srl». Штаб-квартира та завод у м. Капена, провінція Рим.
Дані вебсайту Nissan USA[27]
- Японія «Global Nissan Design Center» у м. Ацуґі, префектура Канаґава
- Японія «Creative Box, Inc.» у м. Токіо
- США «Nissan Design America» у м. Сан-Дієго, штат Каліфорнія
- Велика Британія «Nissan Design Europe» у м. Лондон
- КНР «Nissan Design China» у м. Пекін