Сова-голконіг темнопера
| Сова-голконіг темнопера | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ninox obscura Hume, 1872 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ninox obscurus Ninox scutulata obscura | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сова́-голконі́г темнопера[2] (Ninox obscura) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індії. Раніше вважався підвидом далекосхідної сови-голконога, однак був визнаний окремим видом[4].
Довжина птаха становить 26—30 см. Забарвлення переважно темно-шоколадно-коричневе, нижня частина живота дещо світліша і більш рудувата, на боках знищу є кілька білуватих плям або смуг. Нижні покривні пера хвоста мають білуваті краї. Очі жовті, дзьоб темно-сизий, восковиця темно-зелена, лапи оперені, пальці жовті з чорними кігтями. Голос — двоскладове угукання «wooo-oop, wooo-oop, wooo-oop».
Загалом темнопері сови-голконоги є схожі на далекосхідних сов-голконогів, однак вирізняються помітно більш темним забарвленням, відсутністю білої плями на лобі і білих смуг на нижній частині тіла. Симпатричні андаманські сови-голконоги є меншими за темноперих сов-голконогів і мають світліше забарвлення.
Темнопері сови-голконоги є ендеміками Андаманських островів. Вони живуть у вологих тропічних лісах і на каучукових плантаціях, часто поблизу води. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Раціон малодосліджений, однак відомо, що птахи живляться комахами, зокрема жуками й кониками, а також птахами, зокрема оперенопалими і сундайськими саланганами.
- ↑ BirdLife International (2016). Ninox obscura: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
- ↑ Ninox obscura у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ B. King. Species limits in the Brown Boobook Ninox scutulata complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (4), ss. 250–257, 2002.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |