Перейти до вмісту

Neophocaena asiaeorientalis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Neophocaena asiaeorientalis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Китоподібні (Cetacea)
Родина: Фоценові (Phocoenidae)
Рід: Neophocaena
Вид:
N. asiaeorientalis
Біноміальна назва
Neophocaena asiaeorientalis
(Pilleri & Gihr, 1972)

Neophocaena asiaeorientalis — вид морських ссавців з родини фоценових.

Таксономічні примітки

[ред. | ред. код]

Вид був відділений від N. phocaenoides і раніше включав N. sunameri[1].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Загалом цей вид зустрічається у вузькій смузі мілководдя (зазвичай глибиною <50 м) прибережної води навколо західної частини Тихого океану від Тайванської протоки до вод північного Китаю, Кореї та північного Хонсю, Японія. Однак вони також можуть траплятися на мілководді (глибиною <200 м) досить далеко від берега (до 240 км). Здається, вони віддають перевагу водам із піщаним або м'яким дном. Поширення також включає кілька естуаріїв і річок. Освоєння прибережних районів людини та інші види діяльності вже могли суттєво скоротити та фрагментувати поширення виду[2]. Країни проживання: Японія, Південна Корея, Китай, Тайвань[1].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Дрібні риби, головоногі молюски та ракоподібні (в основному донні види) складають раціон N. asiaeorientalis[2].

Використання

[ред. | ред. код]

У більшості районів Китаю та Японії торгівлі (для споживання) немає. Проте ці ссавці продаються та споживаються досить широко в деяких рибальських портах/ринках Південної Кореї (наприклад, Пусан, Ульсан). Обмежену кількість тварин продають рибалки місцевим виставковим/розважальним закладам[2].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

N. asiaeorientalis надзвичайно сприйнятливі до заплутування в зябрових сітях, і велика кількість їх була та продовжує бути вбита в багатьох частинах ареалу. У Японії N. asiaeorientalis заплутуються в різноманітних типах знарядь лову. Зміни в методах риболовлі та використання акустичних відлякувачів могли зменшити побічний вилов у деяких районах, таких як західний Кюсю, але значні кількості все ще виловлюються зябровими мережами та іншими знаряддями лову. Так само велику кількість N. asiaeorientalis виловлюють у Південній Кореї, Китаї, Тайвані. Як прибережна й річкова тварина N. asiaeorientalis страждає від втрати та деградації середовища існування, руху човнів та забруднення. Масштабна зміна берегової лінії для розведення креветок і бурхлива забудова гавані (та іншого) по всій Східній Азії означає, що там менше середовища існування для N. asiaeorientalis. Середовище існування N. asiaeorientalis в системі річки Янцзи погіршилося внаслідок розробки водних ресурсів, включаючи дамби Гечжоуба та Три ущелини та близько 1300 менших дамб у притоках. Видобуток піску інтенсивно ведеться в озері Поянг, яке донедавна було оплотом N. asiaeorientalis у Янцзи[2].

Neophocaena phocaenoides внесено до Додатку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), і до Додатку II Конвенції про мігруючі види (CMS)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Neophocaena asiaeorientalis. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 08.08.2022. (англ.)
  2. а б в г д Wang, J. Y. & Reeves, R. (2017). Neophocaena asiaeorientalis. The IUCN. Процитовано 08.08.2022. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Wang, J.Y., Frasier, T.R., Yang, S.C. and White, B.N. 2008. Detecting recent speciation events: the case of the finless porpoise (genus Neophocaena). Heredity 101: 145–155
  • Jefferson, T. A., & Wang, J. Y. (2011). Revision of the taxonomy of finless porpoises (genus Neophocaena): the existence of two species. Journal of Marine Animals and Their Ecology, 4(1), 3–16
  • Zhou, X., Guang, X., Sun, D., Xu, S., Li, M., Seim, I., ... & Gao, Q. (2018). Population genomics of finless porpoises reveal an incipient cetacean species adapted to freshwater. Nature Communications, 9(1), 1–8