Галактика Соняшник
Галактика Соняшник | |
---|---|
Відкриття | Мешан П'єр Франсуа Андре 14 червня 1779 |
Розташування (епоха J2000.0) | |
Сузір'я | Гончі Пси |
Пряме піднесення | 13г 15х 49.3с[1] |
Схилення | 42° 01′ 45″[1] |
Відстань | 37[2] |
Видима зоряна величина (V) | 8,5 |
Яскравість поверхні (specify) | 13,2 |
Характеристики | |
Габбл-тип | SA(rs)bc[1] |
Тип | галактика |
Позначення | |
PGC 46153, M 63, UGC 8334, MCG 7-27-54, Sunflower galaxy, ZWG 217,23 |
Галактика Соняшник (Мессьє 63,М63,NGC 5055,) — спіральна галактика у сузір'ї Гончі Пси, яка розташована на відстані приблизно у 27 мільйонів світлових років від Землі [3]. Деякі дослідження стверджують, що галактика знаходиться на відстані в 37 мільйонів світлових років від Землі [4]. Галактика містить трохи більше ніж 400 мільярдів зірок[5]. Разом з M51, M94 і M106, це одна з чотирьох галактик, які були внесені до каталогу Мессьє і розташовані у сузір'ї Гончі Пси. У невеликі телескопи виглядає як маленька пляма світла. Галактику Соняшник найкраще видно з Північної півкулі в березні, квітні або травні.
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Ця галактика була першим відкриттям П'єра Мешана, другом Шарля Мессьє, 14 червня 1779 року. Того ж дня Мессьє вніс її до свого каталогу. У середині 19-го століття англо-ірландський астроном Вільям Парсонс ідентифікував спіральні структури в галактиці, зробивши цю галактику однією з перших, у якій була ідентифікована така структура[6]. Менш ніж через десять років Вільям Гершель почав детально вивчати цей об'єкт і описав його як "дуже яскраву туманність". Пізніше, Джон Гершель(його син) детально описав M63 у 1828 році.
Галактика відома своїм яскраво-жовтим центральним диском. А також низкою коротких галактичних рукавів. Ці рукави виглядають переривчастими та плямистими, і галактика, схоже, має велику кількість таких рукавів. У внутрішній області M63 спіральні рукави щільно закручені навколо ядра. У зовнішніх областях вони закручені менш щільно. Саме через це галактика отримала свою назву Соняшник.
M63 має величезні розміри: кутовий розмір 12′.6 × 7′.2. Це робить її приблизно таким же розміром, як Чумацький Шлях, а її маса в 140 мільярдів разів більша за масу Сонця [7].
Цю галактику досить легко знайти в нічному небі, хоча вона знаходиться у відносно неяскравому сузір'ї.
У середині 19-го століття, Вільям Парсонс, третій лорд Росс визначив спіральну структуру в межах галактики, що робить її одною з перших галактик, в яких така структура була визначена.
У 1971 році в одному з плечей M63 спалахнула наднова з величиною 11,8.
Спіральну галактику М63 можна помітити в бінокль чи шукач телескопа на лінії від α Гончих Псів до η Великої Ведмедиці (крайня зірка ручки «Ковша») приблизно на 1/3 відстані між зірками. Точніше буде використовувати як орієнтир компактну групу зірок навколо 20 CVn (4.7m) — галактика розташована на півтора градуса північніше. Найкращий час для спостережень з кінця зими й до середини літа. У бінокль М63 видно у вигляді смутної трохи витягнутої плямочки.
У аматорський телескоп апертурою 200—300 мм ця галактика представляється досить яскравим еліпсом з чітко виділеним майже зіркоподібним ядром і досить великим гало. Бічний зір допомагає помітити неоднорідність (клочковатості) у розподілі яскравості як ядра, так і гало, але власне характерний спіральний малюнок у цій галактиці візуально практично не вгадується навіть і в більш апертурні телескопи.
На західний край гало проєктується досить яскрава зірка (9m) переднього плану.
- М51 — (на північно-північно-схід у напрямку до 24 CVn) «Вир» знаменита галактика із супутником і чіткими гілками;
- М94 — (на захід у напрямку β CVn) ще одна галактика, її видно майже плазом, спіралі не помітні;
- М106 — (на північний захід) досить яскрава і цікава галактика з перетинкою (баром);
- М3 — (на південно-південно-схід) чудове кулясте скупчення
… M102 → М104 →М63 → М94 → М106 …
-
Messier 63, 24 inch telescope on Mt. Lemmon, AZ. Courtesy of Joseph D. Schulman
-
Messier 63 seen in infrared by the Spitzer Space Telescope.
- ↑ а б в NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 5055. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 10 жовтня 2006.
- ↑ Frommert, Hartmut & Kronberg, Christine (2002). «Messier Object 63» [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.]. Retrieved Dec. 6, 2006
- ↑ Messier 63 (The Sunflower Galaxy) - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ Messier 63 - M63 - The Sunflower Galaxy (Spiral Galaxy) | freestarcharts.com. freestarcharts.com. Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ Messier 63 - M63 - The Sunflower Galaxy (Spiral Galaxy) | freestarcharts.com. freestarcharts.com. Процитовано 23 червня 2020.
- ↑ Buczynski, D. G. (1 грудня 1991). Book Review: Messier's nebulae and star clusters / Cambridge U Press, 1991 -- 2nd ed. The Observatory. Т. 111. с. 326. ISSN 0029-7704. Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ The Sunflower Galaxy - Facts About Messier 63. The Planets (амер.). Процитовано 17 жовтня 2023.
Посилання
[ред. код]- NGC 5055 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 5055 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 5055 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 5055 в базі Vizier(англ.)
- NGC 5055 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
- M63 на WikiSky [Архівовано 12 січня 2008 у Wayback Machine.]
◄ NGC 5051 | NGC 5052 | NGC 5053 | NGC 5054 | NGC 5055 | NGC 5056 | NGC 5057 | NGC 5058 | NGC 5059 ► |