Meeting People Is Easy
Meeting People Is Easy | |
|---|---|
| англ. Meeting People Is Easy | |
 | |
| Жанр | документальний фільм |
| Режисер | Ґрант Джи |
| Продюсер | Діллі Гент |
| У головних ролях | Radiohead |
| Оператор | Ґрант Джи |
| Композитор | Radiohead |
| Монтаж | Джеррі Чейтер |
| Кінокомпанія | Kudos Pictures Parlophone |
| Дистриб'ютор | EMI |
| Тривалість | 95 хвилин |
| Мова | English |
| Країна | Велика Британія |
| Дата виходу | 30 листопада 1998 |
| IMDb | ID 0195909 |
Meeting People Is Easy (укр. «Знайомитися з людьми легко») — британський документальний фільм Ґранта Джи 1998 року, що розповідає про світовий тур англійського рок-гурту Radiohead на підтримку їхнього альбому 1997 року OK Computer. Фільм отримав позитивні відгуки та був номінований на премію Ґреммі в категорії "Найкращий музичний фільм на 42-й щорічній церемонії вручення премії Ґреммі у 2000 році. Було продано понад півмільйона копій на VHS та DVD.
Фільм Meeting People Is Easy документує тур на підтримку третього альбому Radiohead OK Computer, який розпочався 22 травня 1997 року в Барселоні, Іспанія[3]. Фільм містить кадри роботи гурту над музикою, виступів (зокрема, виконання пісні «Karma Police» на Late Show з Девідом Леттерманом), знімання промо-матеріалів та інтерв'ю з учасниками гурту. Він включає кадри знімання кліпу «No Surprises» і невдалої студійної сесії для пісні «Man of War»[4]. Журналіст Алекс Росс описав фільм як «своєрідний контрудар по музичній пресі, яка записує десятки безглуздих інтерв'ю зі смертельно втомленими учасниками гурту»[5].
За словами режисера Ґранта Джи, Radiohead цілими днями сиділи в готельних номерах і давали інтерв'ю. Щоб зняти кожне інтерв'ю, Джи «бігав навколо, залишаючи мікрофон в одній кімнаті, йдучи і знімаючи щось в іншій»[6]. Він розмістив камери спостереження в гримерці гурту, що, за словами Джи, передвіщало появу реаліті-шоу: «Ми робили це у трохи більш мистецький спосіб, але це те саме, що і „Великий брат“ (реаліті-шоу). Це те, що ми робили з цією групою, бачачи їх замкненими у своїй бульбашці. Radiohead Big Brother — це те, що я думаю про цей фільм»[6].
Знайомитися з людьми легко вийшов у Великій Британії на VHS 30 листопада 1998 року, а на DVD — 12 червня 2000 року. В обох форматах він вийшов 18 травня 1999 року в Сполучених Штатах. Це був перший DVD, що вийшов на лейблі Radiohead, EMI.
Кілька телевізійних каналів транслювали стрічку після його виходу. У Великій Британії фільм транслював Channel 4 6 травня 1999[7]. У США MTV показав прем'єру фільму 16 травня того ж року, а канал Sundance TV транслював документальний фільм дев'ять разів протягом травня 2000 року[8].
Після того, як у квітні 2016 року нова звукозаписна компанія Radiohead, XL, викупила їхній бек-каталог в EMI, Radiohead виклали Meeting People is Easy безплатно на своєму сайті[9].
Рецензії на Meeting People is Easy були позитивними. Фільм отримав середню оцінку 6,5/10 на сайті Rotten Tomatoes, що на 71 % свідчить про його «свіжість»[10]. Рецензент Джессіка Брандт з The Shrubbery поставила 5 з 5 зірок[11]. Кінокритик Деніел Флетчер назвав «Знайомитися з людьми легко» одним з десяти своїх улюблених фільмів[12]. Трой Паттерсон, критик Entertainment Weekly, поставив фільму оцінку B, назвавши його «виразним за настроєм твором, моторошним, з космополітичною параноєю та бадьоро-похмурими похваляннями»[13].
Барт Блазенгейм поставив стрічці чотири з п'яти, написавши: «Замість того, щоб використовувати звичайний документальний підхід до турне і зупинятися на окремих концертах або закулісних жартах між учасниками гурту, фільм Джи зосереджується на абсурдності буття важливого рок-гурту в сучасному музичному ландшафті — поверхневому маркетингу гурту, нескінченному потоці зайвих інтерв'ю, сліпучих фотосесіях і незграбних телевізійних виступах»[14]. Кевін Арчибальд з IGN дав фільму вісім балів з десяти[15]. 2020 року Pitchfork писав, що він «залишається повчальною історією», і писав, що кадри з сесій запису «Man of War» були родзинкою[9].
Фільм розійшовся тиражем понад півмільйона копій на DVD та VHS[16]. Він був номінований у категорії «Найкращий музичний фільм» на премії Ґреммі 2000 року[17].
Розмірковуючи над фільмом багато років потому, Том Йорк сказав: «Я ніколи не дивився це відтоді, як він був завершений, я не міг, тому що це повернуло б мене в психічну діру, від якої мені знадобилися б дні, щоб оговтатися. Але тепер перегляд крізь це виглядає якось смішно, сумно і тривожно водночас. Я все ще впізнаю нас усіх. Але я б сказав кілька сильних слів для себе на цьому етапі»[18].
_2-0">↑ http://www.imdb.com/title/tt0195909/