Macrolepiota
| Гриб-зонтик | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Macrolepiota (Scop.:Fr.) Singer, 1948 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гриб-зо́нтик[1] (Макролепіо́та) (лат. Macrolepiota) — рід грибів родини Агарикових (Agaricaceae). В народі також - курочка, через подібність смакових характеристик.
Найбільш відомі види їстівні, деякі вважаються делікатесними.
Наукові синоніми (гетеротипні):
Типовий вид Macrolepiota procera (Scop.) Singer, 1948
Назва роду походить від грецького слова makros — «великий» і назви роду Lepiota.
Рід був описаний Р. Зінгером у 1948 р., який виділив його з роду Lepiota sensu lato. Морфологічно близький до родів Хлорофілум (Chlorophyllum), Білопечериця (Leucoagaricus) та Білогнойовик (Leucocoprinus), систематичне положення багатьох представників цих родів до кінця XX ст. не було остаточно з'ясовано.
З появою наприкінці XX ст. молекулярно-генетичних методик біологічної класифікації деякі види перенесено в інші роди, старі українські назви «гриб-зонтик» для них поки що зберігаються.
Плодові тіла від середніх до великих розмірів, шапинкові, центральні. Тип розвитку — пілеокарпний.
Шапинка в молодому віці яйцеподібна або напівкуляста, у зрілих грибів плоска або широдзвоноподібна, товсто- або тонком'ясиста, біла або світла, з низьким, округлим або загостреним горбком. Шкірка від білуватої до коричневої, звичайно остається цілою на горбку, а на решті поверхні шапинки швидко розтріскується і утворює лусочки.
М'якуш шапинки білий, у деяких видів забарвлюється при пошкодженні.
Ніжка циліндрична, порожня, іноді щільна, волокниста, часто з бульбоподібною основою, легко відокремлюється від шапинки.
Пластинки вільні, білі або світло-кремові, часті, біля ніжки утворюють тонкий хрящоподібний коларіум.
Залишки покривала: кільце плівчасте, біле або буро, рухливе; піхва відсутня.
Споровий порошок білий або кремовий.
Спори еліпсоїдні, гладенькі, безбарвні, метахроматичні, псевдоамілоїдні, з порою проростання.
Трама пластинок правильна або майже правильна.
Хейлоцистиди є, плевроцистиди відсутні.
Головним чином сапротрофи, ростуть на ґрунті в лісах і різних посадках, частіше у світлих місцях — на галявинах, узліссях, уздовж просік; поза лісами — на луках, полях, у степу, іноді в оранжереях.
Поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди.
- Macrolepiota brunnescens Vellinga, 2003
- Macrolepiota clelandii Grgur., 1997
- Macrolepiota dolichaula (Berk. & Broome) Pegler & R.W.Rayner, 1969
- Macrolepiota excoriata (Schaeff.) Wasser, 1978 — Гриб-зонтик білий, або польовий
- Macrolepiota fuligineosquarrosa Malençon, 1979
- Macrolepiota fuliginosa (Barla) Bon, 1977 [syn. Macrolepiota permixta auct. pl.]
- Macrolepiota gracilenta (Krombh.) Wasser, 1978
- Macrolepiota konradii (Huijsman ex P.D.Orton) Mos., 1967 — Гриб-зонтик Конрада
- Macrolepiota mastoidea (Fr.) Singer, 1951 — Гриб-зонтик соскоподібний
- Macrolepiota procera (Scop.) Singer, 1948 — Гриб-зонтик великий, або строкатий
- Macrolepiota pulchella de Meijer & Vellinga, 2003
Види, що було перенесено до інших родів:
- Macrolepiota abruptibulba (R.Heim) Heinem., 1969 = Chlorophyllum abruptibulbum (R.Heim) Vellinga, 2002
- Macrolepiota alborubescens (Hongo) Hongo, 1986 = Chlorophyllum alborubescens (Hongo) Vellinga, 2002
- Macrolepiota bohemica (Wichanský) Krieglst., 1981 = Macrolepiota brunnea (Farl. & Burt) Wasser, 1993 = Chlorophyllum brunneum (Farl. & Burt) Vellinga, 2002
- Macrolepiota neomastoidea (Hongo) Hongo, 1986 = Chlorophyllum neomastoideum (Hongo) Vellinga, 2002
- Macrolepiota olivieri (Barla) Wasser, 1980 = Chlorophyllum olivieri (Barla) Vellinga, 2002 — Гриб-зонтик Олів'є
- Macrolepiota puellaris (Fr.) Mos., 1967 = Macrolepiota nympharum (Kalchbr.) Wasser, 1985 = Leucoagaricus nympharum (Kalchbr.) Bon, 1977 — Гриб-зонтик дівочий
- Macrolepiota rhacodes (Vittad.) Singer, 1951 = Chlorophyllum rhacodes (Vittad.) Vellinga, 2002 — Гриб-зонтик червоніючий
- ↑ Назва українською мовою «гриб-зонтик» використовується у виданні Дудка И. А., Вассер С. П. Грибы. Справочник миколога и грибника. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 267—270.
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К. : «Наукова думка», 1980. — С. 292—306.