MP-18

MP-18
MP-18
Тип	Пістолет-кулемет
Походження	Німецька імперія Веймарська республіка Третій рейх
Історія використання
На озброєнні	1918—1945
Оператори	Рейхсвер, Вермахт
Війни	Перша світова війна, Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник	Гуго Шмайссер
Розроблено	1917
Характеристики
Вага	4,18 (без магазина); 5,26 (споряджений)
Довжина	815 мм
Довжина ствола	200 мм
Набій	9×19 мм Парабелум
Калібр	9 мм
Дія	вільний затвор
Темп вогню	450-500 постр./хв
Дульна швидкість	380 м/с
Дальність вогню
Ефективна	200 м
Система живлення	дисковий магазин "равлик" на 32 або прямий коробчатий магазин на 20 патронів
MP-18 у Вікісховищі

MP-18 — німецький пістолет-кулемет, кінця Першої світової війни. Пістолет-кулемет МР-18 / 1 (Maschinenpistole18 / 1) спочатку був призначений для озброєння спеціальних штурмових загонів і поліції. Запатентований у грудні 1917 року конструктором Хуго Шмайсером, фінансову підтримку якому при розробці його нового пістолета-кулемета надавав Теодор Бергманн.

Принцип дії

MP-18 з магазином барабанного типу

Автоматика в МР-18 / 1 працює за рахунок вільного затвора. Канал ствола при пострілі замикається підпружиненим затвором. Ствол повністю закритий круглим сталевим кожухом з вентиляційними отворами. Ударно-спусковий механізм ударникового типу, дозволяє ведення тільки автоматичного вогню. Запобіжника як окремої деталі немає, але рукоятка зведення затвора заводиться в проріз в ствольній коробці, де і фіксується, залишаючи затвор у відкритому положенні. Приймач магазину розташований з лівого боку.

Живлення патронами здійснювалося або з прямих коробчатих магазинів на 20 патронів, або з дискового магазину системи Леєр на 32 патрони від артилерійської моделі пістолета Люгер-Парабелум Р08. Використовувався магазин барабанного типу зразка ТМ-08 системи Блюма на 32 патрони, який кріпиться ліворуч у довгій горловині. Ідея цього магазину в удосконаленому вигляді використовувалася в магазинах для пістолетів-кулеметів Томпсона, ППД-34/40, ППШ-41 та Suomi M/31 . Приціл відкритий, регульований. Регулювання прицільної дальності стрільби проводиться перекидним цілком на 100 або 200 метрів. Ложа і приклад пістолета — кулемета МР-18/1 дерев'яні, гвинтівкового типу.

Модифікації

Bergmann МР-20

Модифікація МР-18/I, що випускалася Swiss Industrial Company (SIG) на замовлення японської армії. Відрізняється від МР-18/I тим, що приймач магазину розташований знизу, а не ліворуч.

Bergmann МР-28/II

Модифікація МР-18/1 з можливістю ведення одиночного й автоматичного вогню. Перевідник вогню розташований над прорізом спусковий скоби.

Таллінн-Арсенал модифікація МР-18/I

Був розроблений в 1926 році естонською компанією з однойменною назвою. У 1927 році пістолет-кулемет Tallinn arsenal почав надходити на озброєння естонської армії і поліції, загальний випуск цього пістолета-кулемета склав близько 600 одиниць. У другій половині 1930-х років Естонський уряд продало практично всі пістолети-кулемети Tallinn arsenal приватному торговцю зброєю, і в результаті деяке їх число незабаром спливло в Іспанії, на полях тамтешньої Громадянської війни. Пістолет-кулемет Tallinn arsenal базувався на конструкції німецького пістолета-кулемета Bergmann / Schmeisser MP.18 / I, відрізняючись від нього перш за все використовуваним патроном, а також формою ложі і отворів в кожусі ствола.

Німецький солдат, озброєний МР-18

Історія

Після прийняття пістолета-кулемета на озброєння Німеччини в 1918 році, серійне виробництво МР-18/1 було налагоджено на заводі Waffenfabrik Theodor Bergmann. МР-18/1 були озброєні спеціальні штурмові загони, кожне відділення яких складалося з двох чоловік. Один з них озброювався МР-18/1, другий був озброєний гвинтівкою Mauser 98 і ніс запас патронів. Сумарний боєзапас такого відділення становив 2500 патронів 9×19 мм Парабелум.

Після поразки Німеччини в Першій світовій війни, за умовами Версальського договору від 11 листопада 1918 виробництво деяких видів озброєння в Німеччині було заборонено. У цей список потрапив і МР-18/1, але його виробляли до 1920 року як зброю для поліції, на виробництво якої не було таких істотних обмежень.

Після 1920 року виробництво МР-18/1 за ліцензією тривало в Швейцарії, на заводі Swiss Industrial Company (SIG) в місті Нойгаузен.

Див. також

• UD M42

Література

• Gotz, Hans Dieter,German Military Rifles and Machine Pistols, 1871—1945, Schiffer Publishing, Ltd. West Chester, Pennsylvania, 1990 (нім.)
• Smith, WHB,Small arms of the world: the basic manual of military small arms, Harrisburg, Pa. : Stackpole Books, 1955 (англ.)
• Günter Wollert; Reiner Lidschun; Wilfried Kopenhagen,Illustrierte Enzyklopädie der Schützenwaffen aus aller Welt: Schützenwaffen heute (1945—1985), Berlin: Militärverlag der Deutschen Demokratischen Republik, 1988 (нім.)
• CLINTON EZELL, EDWARD Small arms of the world, Eleventh Edition, Arms & Armour Press, London, 1977 (англ.)