M39 EMR

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марксманська гвинтівка M39 EMR

Американський морський піхотинець сил ССО Корпусу морської піхоти з марксманською гвинтівкою M39 EMR
Типмарксманська гвинтівка
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні2008 — по т.ч.
ВійниВійна в Афганістані
Війна в Іраку
Історія виробництва
ВиробникSage International
Вартість одиниці$3 930,17 00
Виготовлення2008 — по т.ч.
Характеристики
Вага7,5 кг
Довжина1 122 мм
Довжина ствола559 мм
Обслуга1

Набій7,62×51 мм НАТО
Калібр7,62 мм
Діявідведення порохових газів, поворотний затвор, напівавтомат
Темп вогню60 постр/хв.
Дульна швидкість865 м/с
Дальність вогню
Ефективна777 м
Максимальна3 726 м
Система живленнямагазин на 20 набоїв
Прицілвідкритий
оптичний приціл M8541

M39 EMR у Вікісховищі

M39 EMR (англ. M39 Enhanced Marksman Rifle) — 7,62-мм американська самозарядна марксманська гвинтівка, що перебуває на озброєнні морської піхоти США з 2008 року. Гвинтівка є глибокою модернізацією класичної гвинтівки M14, що з початку 1960-х років перебувала на озброєнні Збройних сил США, та за своїми характеристиками подібна до Mk 14 EBR. З 2012 року заміняється на M110 SASS.[1]

Компонентна будова марксманської гвинтівки M39 EMR

Історія створення та служби

[ред. | ред. код]

У листопаді 1992 року Командування систем Корпусу морської піхоти видало замовлення на необхідність розробки удосконаленої зброї для спеціалістів снайперської підтримки (SSTW), марксманів. За задумом визначалося створення штатної зброї для підтримки снайперської гвинтівки M40A1 в команді «Скаутський снайпер» для ведення стрільби на близьких відстанях та для швидкого напівавтоматичного турбуючого вогню. На той момент цю роль виконувалася напарником снайпера, що озброювався штатною гвинтівкою M16A2, який не міг монтувати оптику або приціли нічного бачення і використовував боєприпаси НАТО 5,56 × 45 мм, що було занадто неточним для цієї ролі. Попередньо в допоміжної ролі підтримуючої гвинтівки морські піхотинці використовували M14, але вона була не настільки влучна, як гвинтівки з ковзним затвором і не могла вписатися в логістичну систему корпусу морської піхоти. Вимоги до зброї снайперського напарника становили: вести прицільну стрільбу по цілях на відстань до 600 метрів, використовувати боєприпаси, взаємозамінні з M40A1, мати змогу встановлювати прилад безшумної та безполум'яної стрільби та оптичні прилади та повноцінно виконувати роль підтримки снайпера. Навіть незважаючи на те, що M14 спочатку не підходила, творці гвинтівки продовжували її вдосконалювати і розробляли версії як «проміжні заходи». Зрештою кульмінацією їхньої роботи стала марксманська гвинтівка M39 Enhanced Marksman.

Ведення вогню з гвинтівки з будинку. 2012

M39 EMR, завдяки своєму походженню, має багато аналогічних властивостей та конструкційних особливостей з M14. Принцип дії — напівавтоматичний, заснований на відведенні порохових газів з каналу ствола, зброя пристосована під стандартний набій 7,62×51 мм НАТО. M39 EMR була розроблена для використання снайперськими парами морської піхоти США і почала заміняти гвинтівку M14 DMR у цій же ролі, починаючи з 2008 року. Гвинтівка застосовувалася під час бойових дій при американському вторгненні до Афганістану та до Іраку.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lamothe, Dan (17 березня 2011). Corps fielding new semi-automatic sniper rifle. Marine Corps Times. Архів оригіналу за липень 14, 2011. Процитовано 18 березня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]