Kotva
Kotva чеськ. Obchodní dům Kotva | |
---|---|
50°05′20″ пн. ш. 14°25′38″ сх. д. / 50.08888889° пн. ш. 14.42722222° сх. д. | |
Країна | Чехія |
Розташування | Прага |
Статус спадщини | пам'ятка культури Чехіїd |
Архітектор | Віра Махонінова та Владімір Махонін |
Клієнт | уряд Чехословаччини |
Дата початку спорудження | 1970 |
Відкриття | лютий 1975 |
Вартість | 640 млн крон |
Стиль | бруталізм |
Поверхів | 5 над землею 5 під землею |
Площа приміщень | 22 000 м2 |
Власник | Generali Real Estate Fund CEEd |
Призначення | торговельний центр |
Адреса | Площа Республіки 656/8, 110 00 |
Проїзд | Наместі Републіки (станція метро) |
od-kotva.cz | |
Kotva у Вікісховищі |
Торговельний центр «Kotva» (дослівно із чеськ. Якір) — ТЦ в Празі на Площі Республіки в самому центрі міста. Він може обслуговувати до 75 000 відвідувачів на день. Назва походить від старішої будівлі поруч. Прямо навпроти нього знаходиться інший торговельний центр — «Palladium»[en].
З 2016 до 2020 року власником торговельного центру була компанія «První nemovitostní». Навесні 2020 його придбала компанія «Generali Real Estate» за приблизно 4 млрд. крон.
Колись на місці, на якому зараз стоїть торговельний центр, стояла романська Церква святого Бенедикта, споруджена в третій чверті 12-го сторіччя і значно розширена в другій чверті 13-го сторіччя. В 13-му сторіччі поруч із церквою побудували резиденцію празького комтура Тевтонських лицарів, яка була приєднана до фортифікаційних споруд Старого міста. В 17-му сторіччі премонстранти із Страховського монастиря створили в цій місцевості університетське містечко Норбертініума, і тут була побудована барокова церква Святого Норберта за кресленнями Доменіко Орсі. Церква була знесена в кінці 18-го сторіччя для побудови на її місці Інституту шляхетних дівчат Нового міста. Перед будівництвом нового торговельного центру цінні архітектурні споруди 19-го та 20-го сторіч були знищені. Через великий поспіх у будівництві, значні археологічні зони були втрачені.[2]
Спорудження торговельного центру «Kotva» тривало із 1970-го до 1975-го року. Архітекторами будівлі було подружжя архітекторів Вера Махонінова та Владимір Махонін. Роботи із будівництва були проведені шведською компанією «SIAB», що було дуже незвичним для того часу. План будівлі складається з 28-ми переплетених шестикутників, із корисною площею в 22 000 м2. В Котві є п'ять поверхів над землею, ще стільки ж під землею (для автопарковки і супермаркету), десять ескалаторів (два блоки по п'ять ескалаторів, тобто на кожному поверсі є один ескалатор вниз і один вверх). Цей ТЦ мав стати символом достатку і багатства соціалізму. На момент відкриття це був найбільший торговельний центр в Чехословаччині та п'ятий найбільший в Європі.[3] Але навіть «Kotva», яка мала стати символом сили соціалізму, не уникла проблем із постачанням продукції, що показало навпаки, неспроможність соціалістичної економіки. До 1990-их торговельний центр продавав різноманітні товари, зараз він фокусується в основному на одязі та модних виробах.
В 2021 році почалася планова реконструкція будівлі. Її проводитиме кіпрська компанія «Sekyra Group». Станом на 2020 рік подружжя Махоніних та Інститут національної спадщини дали згоду на цю реконструкцію.[4]
В 2007 році історик архітектури Ростіслав Шваха запропонував Міністерству Культури Чехії внести будівлю торговельного центру до списку культурної спадщини, оскільки вона є зразком високоякісної чеської архітектури першої половини 1970-их, а її художньо-дизайнерська концепція поєднує декілька напрямків у повоєнній світовій архітектурі. Подібний стиль також використовував американський архітектор-новатор Френк Ллойд Райт в міжвоєнний час.[5] Запит Ростіслава Шваха було відхилено.
Новий запит було подано в 2016 році, на цей раз успішно, і з квітня 2019 року будівля торговельного центру є пам'яткою культури Чехії.[6]
-
Перший поверх торговельного центру
-
Стіни будівлі
-
Будівля, в якій торговельний центр «Kotva» був раніше
- Офіційний сайт [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)(англ.)(чес.)
- «Kotva» [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] — tripadvisor
- Каталог пам'яток [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] — Інститут національної спадщини