Іггі Поп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Iggy Pop)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іггі Поп
англ. James Osterberg
Зображення
Зображення
І́ггі Поп 2011 року
Основна інформація
Повне ім'яДжеймс Ньюелл Остерберг молодший
Дата народження21 квітня 1947(1947-04-21) (77 років)
Місце народженняМаскігон, Мічиган, США
Роки активностівід 1963
ГромадянствоСША США
Професіямузикант, співак, продюсер, актор
ОсвітаУніверситет Мічигану і Pioneer High Schoold
Співацький голосбаритон
Інструментигітара, ударний музичний інструмент, акустична гітара, клавішні музичні інструменти і вокал[d]Montreux_Jazz_Festival_Database[[d:Track:Q99181182]]-1">[1]
Моваанглійська
Жанрпанк-рок
пост-панк
артрок
хард-рок
прото-панк
ПсевдонімиIggy Pop
КолективиThe Stooges
ЧленствоThe Stooges, The Trollsd і The Prime Moversd
ЛейблVirgin, RCA, A&M, Arista, Elektra
Нагороди
У шлюбі зWendy Weissbergd, Suchi Asanod і Nina Alud
ДітиEric Bensond
Автограф
www.iggypop.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джеймс Ньюел Остерберг-молодший (англ. James Newell Osterberg, Jr.; нар. 21 квітня 1947(19470421)), більш відомий як Іггі Поп (англ. Iggy Pop) — американський рок-співак, один із засновників і гуру альтернативного року[2]. За внесок у розвиток рок-альтернативи його називають «хрещеним батьком» (іноді «дідусем») панк-року та гранджу. 2009 року авторитетний британський журнал «Classic Rock» нагородив його званням «Жива легенда»[3].

Дитинство

[ред. | ред. код]

Народився в м. Маскегон, Мічиґан. Син Луеллен (уродженої Крістенсен) та Джеймса Ньюелла Остерберга старшого, який працював вчителем англійської мови й тренером з бейсболу в середній школі Фордсона в місті Дірборн, штат Мічиґан[4]. Іггі виріс в трейлер-парку в місті Іпсіланті, Мічиган[5]. «Ми жили в трейлері. На стоянці номер 96. А всього номерів було 113. У всьому цьому таборі вища освіта була у двох людей — моїх батьків» — згадував співак пізніше[6]. Відповідно до опублікованої музикантом 1982 року автобіографії, його з дитинства заворожували монотонні звуки електробритви батька та конвеєра на місцевому заводі. Іггі Поп розповів в одному з інтерв'ю:

Вперше мені захотілося стати музикантом, коли ми їхали двосмуговим шосе в Мічигані. Я сидів ззаду в кадилаку 1949 року — мій батько завжди знався на машинах. У динаміках Френк Сінатра співав: «Мрії збуваються, це може трапитися, якщо ти молодий серцем» (англ. «Fairy tales can come true, it can happen to you if you're young at heart»). Батько підспівував. З того дня, коли люди запитували мене, ким я хочу стати, я відповідав: співаком.

Потім, з віком, я почав розуміти, що це не дуже й реально. І тоді я вирішив, що стану політиком[6].

Іггі Поп має ірландські та англійські корені по батьківській лінії, а також норвезький родовід по материнській[7]. Його батько був усиновлений ​​шведсько-американською родиною, тому прізвище родини шведське (Österberg)[7].

Творчий період

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років Іггі Поп був солістом у рок-групі The Stooges, яка сильно вплинула на розвиток хард-року та панк-року, які тоді зароджувалися. The Stooges стали скандально відомими своїми концертними виступами, під час яких Іггі (традиційно виступав з голим торсом) часто калічив себе, ображав глядачів, роздягався і стрибав зі сцени в натовп (саме він винайшов стейдж-дайвінг). The Stooges були сім разів невдало номіновані на включення до Зали слави рок-н-ролу, нарешті 15 березня 2010 року вони ввійшли туди на урочистій церемонії, що відбулася в Нью-Йорку[8].

Популярність Іггі не раз змінювалася протягом всієї його подальшої сольної кар'єри. Його найвідоміші сольні пісні — «Lust for Life», «I'm Bored», «Real Wild Child (Wild One)», «The Passenger» та хіт-сингл «Candy» (дует з вокалісткою The B-52, Кейт Пірсон) потрапив в Top 40[9]. Біографічний фільм про його життя та кар'єру під назвою «The Passenger» перебуває в розробці. Прізвисько «Іггі» йому дали Майкл Ерлевайн та інші товариші з групи «Prime Movers» за те, що Остерберг спершу грав у групі «The Iguanas»[9]. Іггі Поп загальновизнаний як один з найдинамічніших виконавців усіх часів[2]. З 1990-х багато знімається в кіно.

2016 р. повідомили про нових 5 треків Іггі Попа[10].

Поп працював з Джонні Деппом у кількох фільмах: вони з'являлися разом у «Плаксій» і «Мрець». Поп створив музику для фільму «Хоробрий», режисером якого виступив Депп.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1977: The Idiot
  • 1977: Lust For Life
  • 1978: T.V. Eye
  • 1977: Live
  • 1978: Kill City (як Iggy Pop & James Williamson)
  • 1979: New Values
  • 1980: Soldier
  • 1981: Party
  • 1982: Zombie Birdhouse
  • 1984: Choice Cuts
  • 1986: Blah-Blah-Blah
  • 1988: Instinct
  • 1988: Compact Hits
  • 1988: Live At The Chanel
  • 1990: Brick By Brick
  • 1992: The Story Of Iggy Pop
  • 1993: Live NYC Ritz'86
  • 1993: Suck On This
  • 1993: American Caesar
  • 1995: We Are Not Talking About
  • 1995: Wake Up Suckers
  • 1996: Naughty Little Doogie
  • 1996: Nude & Rude — The Best Of Iggy Pop
  • 1999: Avenue B
  • 2001: Beat 'Em Up
  • 2003: Skull Ring
  • 2009: Préliminaires
  • 2012: Après
  • 2016: Post Pop Depression
  • 2019: Free
  • 2023: Every Loser

Разом з гуртом The Stooges

[ред. | ред. код]
  • 1969 — The Stooges
  • 1970 — Fun House
  • 1973 — Raw Power
  • 1977 — Metallic K.O. (live)
  • 1995 — Open Up and Bleed (live)
  • 2007 — The Weirdness

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

На його честь названий персонаж пса Iggy, який є другорядним протагоністом у манзі й аніме JoJo's Bizzare Adventure: Stardust Crusaders.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Montreux Jazz Festival Database
  • а б AOL Music Biography [Архівовано 16 серпня 2009 у Wayback Machine.]. Accessed June 8, 2008
  • Іггі Поп став Живою легендою — bigmir) net. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2012.
  • Trynka (2007): pp.13-14
  • Limping with the Stooges in Washington Heights — The Brooklyn Rail. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  • а б ПРАВИЛА ЖИТТЯ — Іггі Поп. Журнал Esquire. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 16 вересня 2012. [Архівовано 2012-09-01 у Wayback Machine.]
  • а б Ambrose, Joe (2004). Gimme danger: the story of Iggy Pop. Omnibus Press. с. 2. ISBN1844493288.
  • Iggy Pop on His «Emotional Reaction» to the Stooges' Hall of Fame Induction Rolling Stone December 15, 2009. Архів оригіналу за 18 грудня 2009. Процитовано 16 вересня 2012. [Архівовано 2009-12-18 у Wayback Machine.]
  • а б Rock On The Net: Iggy Pop. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  • Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Джерела

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]