Idolomantis diabolica
| Idolomantis diabolica | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Idolomantis diabolica (Saussure, 1869) | ||||||||||||||||||
| Синоніми[1][2] | ||||||||||||||||||
* Idolomantis diabroticum (Shelford, 1903)
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Idolomantis diabolica, диявольський квітковий богомол[3], іноді також бісова квітка[4] — єдиний вид богомолів роду Idolomantis родини Емпузові (Empusidae). Це один з найбільших видів богомолів. У природі поширений у Східній Африці, популярний серед тераріумістів як домашній улюбленець.
Довжина тіла у самок часом досягає 14 см, у самців — 11 см. У обох статей добре розвинені крила, розмах яких у деяких особин доходить до 16 см. Складені крила закривають кінець черевця.
Забарвлення тіла чортової квітки варіює від зеленого до світло-коричневого. Личинки зазвичай темно-коричневого або навіть чорного кольору. Забарвлення разом з шипами, виростами тіла, голови та ніг створює гарне маскування, що робить богомола непомітним серед рослинності.
Способом життя ці богомоли зобов'язані своєму природному камуфляжу. З одного боку він дозволяє комахам спокійно вичікувати у засідці здобич, яка наближається досить близько, не помічаючи хижака, зводячи його витрати енергії до мінімуму. З іншого боку маскування — відмінний засіб захисту від хижаків.
У першій личинковій стадії ці богомоли харчуються зеленими падальними мухами, поступово розширюючи свій раціон. Основу раціону дорослих складають літаючі комахи: метелики, коники, джмелі, оси, бджоли і мухи. Можуть нападати на дрібних ящірок.
I. diabolica линяє 8 разів, останнє линяння настає зазвичай за 6 місяців. Після нього вони стають статевозрілими. Подальша тривалість життя цих комах залежить від статі: самиці живуть ще близько 6-8 місяців, а от самців з'їдають самиці під час спаровування.
Ареал виду не особливо широкий і, на жаль, скорочується. Зустріти Idolomantis diabolica можна тільки на території Східної Африки: в Ефіопії, Сомалі, Кенії, Малаві, Танзанії та Уганді. Віддають перевагу вологим широколистим лісам і чагарникам.
Даних про стан і чисельність виду в ентомологів точних даних немає. Однак можна точно сказати, що популяція стрімко скорочується. Непоправної шкоди бісовим квіткам завдає вилов і торгівля на чорному ринку, попит на таких екзотичних комах надзвичайно високий.
- ↑ Idolomantis diabolica (Saussure, 1869). Mantodea Species File (Version 1.0/4.0). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 3 березня 2012.
- ↑ William Forsell Kirby (1904). A Synonymic Catalogue of Orthoptera. Volume 1. Orthoptera Euplexoptera, Cursoria, et Gressoria (Forficulid , Hemimerid , Blattid , Mantid , Phasmid ) (PDF). с. 316.
- ↑ Богомоли від Ігоря Сивановича.Eco-live.com.ua, 03.04.2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Бісова квітка — Король богомолів. Дикий дикий світ. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
- I. und R. Bischoff, C. Hessler, M. Meyer: Mantiden: Faszinierende Lauerjäger. Edition Chimaira, 2006 ISBN 3-930612-45-3
- Reinhard Ehrmann: Mantodea: Gottesanbeterinnen der Welt. NTV, 2002 ISBN 3-931587-60-6
- Alfred Kaestner, Arno Wetzel: Lehrbuch der speziellen Zoologie. Band 1: Wirbellose. 3. Teil: Insecta. Gustav Fischer Verlag, Jena 1972, S. 358—359 ISBN 3-43730-177-2
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
