Pending

Міжнародний астрономічний союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з IAU)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний астрономічний союз
Основні дані
Засновано 1919
Абревіатура IAU
Засновник Бенжамен Байоd
Країна  Франція
Штаб-квартира Париж-1">[1]
Тип наукова організація[d] і міжнародна організація
Дочірня(і)
організація(ї)		 Робоча група з назв зір
Членство Міжнародна наукова рада, Committee on Space Researchd-2">[2] і Міжнаціональна Наукова Радаd-3">[3]
Вебсторінка iau.org
Мапа
Мапа
CMNS: Міжнародний астрономічний союз у Вікісховищі

Міжнародний астрономічний союз (МАС, англ. International Astronomical Union, IAU) — організація, що об'єднує астрономічні співтовариства всього світу. Заснована в липні 1919 року в Брюсселі (Бельгія).

Склад і організація

[ред. | ред. код]

Станом на 2009 рік, МАС складається з країн-членів (представлених національними академіями або іншими неурядовими установами) і 10 144 індивідуальних членів[4]. Союз включає 68 національних членів. СРСР увійшов до МАС 1935 року, Україна, представлена НАНУ, приєдналася в 1993-му.

Разом із подібними організаціями в інших галузях науки МАС належить до Міжнародної ради наукових спілок, штаб якої розміщується в Парижі.

У союзі діють Центральне бюро астрономічних телеграм і Центр малих планет, розташовані в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

Робочими органами МАС є комісії з окремих проблем астрономії. У складі МАС діє понад 40 постійних комісій та Виконавчий комітет[5].

Деякі комісії утворюють робочі групи для вирішення окремих завдань[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Історію створення МАС можна простежити, починаючи від міжнародного співробітництва за проєктом «Карта неба». 1887 року постійна комісія з фотографічної карти неба поширила свої інтереси й на інші розділи астрономії і тому може вважатися фундатором МАС.

МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проєктів, включаючи «Карту неба» (фр. Carte du Ciel), Сонячний союз і Міжнародне бюро часу. Першим президентом союзу став Бенжамен Байо[fr] (1919—1922)[6]. Пітер ван Рейн[nl] був президентом з 1932 до 1958 року.

Перші 50 років історії Союзу добре зафіксовані[7][8]. Подальша історія записується у вигляді спогадів про минулих президентів ІАУ та генеральних секретарів. В інформаційному бюлетені № 100[9] 12 із 14 колишніх генеральних секретарів (з 1964 року, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою військовою хунтою, розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя Миколая Коперника (у лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії). Шість минулих президентів IAU в період 1976—2003 рр. також внесли свої спогади в інформаційному бюлетені IAU № 104[10].

У 2015 та 2019 роках Союз провів конкурси NameExoworlds[11][12].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Раз на три-чотири роки (перерва була тільки в роки війни) в одній із країн учасниць відбуваються Генеральні асамблеї (з'їзди), регулярно організуються симпозіуми та колоквіуми фахівців..

МАС визнаний як найвища міжнародна інстанція в розв'язанні астрономічних питань, які потребують співпраці та стандартизації, як-от офіційні назви астрономічних тіл і деталей на них. IAU також сприяє проведенню астрономічних спостережень у країнах, що розвиваються.

Рішення МАС

[ред. | ред. код]
  • На першому засіданні Генеральної асамблеї МАС у 1922 було запроваджено поділ неба на 88 сузір'їв, виключено деякі сузір'я й спрощено назви інших, визначено обриси сузір'їв. Остаточні межі сузір'їв було встановлено 1928 року. Межі було проведено уздовж небесних паралелей і кіл схилень у координатах на епоху 1875 року. Внаслідок прецесії координатна сітка поступово зсувається, і межі сузір'їв перестали збігатися з напрямками кіл схилень та небесних паралелей, тому в пізніших атласах вони мають невеликий скіс щодо координатної сітки. У різних народів у різні часи принцип поділу зоряного неба був різний: в IV столітті до н. е. в Китаї небо поділяли на 122 сузір'я, які включали 809 зір, у XVIII столітті в Монголії було 237 сузір'їв; в «Альмагесті» Клавдія Птолемея описано 47 сузір'їв північної півкулі, збережених у цьому списку, а інші сузір'я було названо Йоганом Баєром, Яном Гевелієм, А. Ройє, Ніколя Лакайлем та іншими пізніше.
  • 1930 року МАС ухвалив офіційне рішення вважати Плутон планетою.
  • 23 липня 2003 року на Генеральній асамблеї МАС в Сіднеї (Австралія) було прийнято резолюцію про проголошення 2009 року Міжнародним роком астрономії.
  • 2006 року у зв'язку з відкриттям значної кількості досить великих об'єктів у поясі Койпера МАС формалізував поняття «планета» і запровадив поняття «карликова планета». МАС ухвалив рішення вважати Плутон «карликовою планетою»[13].
  • 11 червня 2008 року МАС оголосив про запровадження поняття плутоїд. До плутоїдів було віднесено карликові планети Плутон і Ерида, а пізніше — Макемаке й Гаумеа. Слід зазначити, що карликова планета Церера плутоїдом не є[14][15].
  • Навесні 2023 року, згідно з повідомленням наукового видання Astronomy&Astrophysics, науковці Міжнародного астрономічного союзу попередили суспільство, що супутники системи Starlink можуть перешкодити досліджувати космос. Супутники випромінюють сигнали на частотах між 110 і 188 МГц. На переконання вчених, це може завадити вивчати радіоастрономію, оскільки саме цю частоту використовують супутники низхідного зв'язку. Науковці попереджають, що щороку кількість супутників Starlink збільшується і вони дедалі більше впливають на космос. Щоправда, зараз вплив не такий очевидний, але з часом він може посилитись[16][17].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ https://www.iau.org/administration/secretariat/
    • _2-0">↑ https://cosparhq.cnes.fr/about/members/international-scientific-unions/
    • _3-0">↑ https://web.archive.org/web/20221009095816/https://council.science/members/online-directory/
  • ↑ About the IAU. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009.
  • ↑ а б Міжнародний астрономічний союз // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 291—292. — ISBN 966-613-263-X.
  • ↑ Докладніше про Міжнародний астрономічний союз. Український астрономічний портал. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  • ↑ Blaauw, Adriaan (1994). History of the IAU : the birth and first half-century of the International Astronomical Union. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. ISBN 0-7923-2979-1. OCLC 30663803.
  • ↑ Adams, Walter S. (1949-02). The History of the International Astronomical Union. Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). Т. 61. с. 5. doi:10.1086/126108. ISSN 0004-6280. Процитовано 18 вересня 2022.
  • ↑ IAU Information Bulletin No. 100, July 2007 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009.
  • ↑ IAU Information Bulletin No. 104, June 2009 (PDF).
  • ↑ Overbye, Dennis (2 грудня 2016). Twinkle, Twinkle Little [Insert Name Here]. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 червня 2022.
  • ↑ IAU100 Name ExoWorlds. IAU100:Under One Sky (англ.). Процитовано 6 червня 2022.
  • ↑ IAU 2006 General Assembly: Resolutions 5 and 6 (PDF). МАС. 24 августа 2006. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009.
  • ↑ Plutoid chosen as name for Solar System objects like Pluto [Архівовано 24 червня 2009 у Wayback Machine.] International Astronomical Union (News Release — IAU0804, 11.06.2008
  • ↑ Последний безымянный плутоид Солнечной системы получил имя Хаумеа. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009.
  • ↑ Unintended electromagnetic radiation from Starlink satellites detected with LOFAR between 110 and 188 MHz. // F. Di Vruno, B. Winkel, C. G. Bassa, G. I. G. Jozsa, M. A. Brentjens, A. Jessner, S. Garrington. A&A, Forthcoming article. Received: 10 March 2023 / Accepted: 12 May 2023
  • ↑ Науковці зафіксували «шкідливі» промені від супутників Starlink. // Автор: Лариса Голуб. 11.07.2923, 01:56

    • Посилання

    [ред. | ред. код]