Homo erectus pekinensis
| Homo erectus pekinensis Час існування: плейстоцен | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Homo erectus pekinensis
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Homo erectus pekinensis (Black, 1927) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Синантроп (лат. Sinanthropus — «китайська людина», в сучасній класифікації — Homo erectus pekinensis, «пекінська прямоходяча людина») — форма (вид або підвид) роду Homo, близька до пітекантропа, однак більш пізня й розвинена. Був виявлений в Китаї, звідси й назва. Жив близько 600—400 тис. років тому, у льодовиковий період — Гюнцький гляціал[en].
Об'єм його мозку досягав 950—1150 см³; ліва частка мозку, де розташовані рухові центри правої сторони тіла, була дещо більше, в порівнянні з правою часткою. Отже, права рука у синантропа була більш розвинена, ніж ліва. Зріст — 1,55—1,6 метра.
Крім рослинної їжі, вживав м'ясо тварин[1]. Можливо він добував і вмів підтримувати вогонь, одягався, мабуть, у шкури. Були виявлені: товстий, близько 6—7 м шар золи, трубчасті кістки і черепи великих тварин, знаряддя з каміння, кісток, рогів. Учені вважають, що синантропи були канібалами і полювали на представників свого виду[2].
Перший череп синантропа був виявлений у гротах Чжоукоудяня поблизу Пекіна в 1927 р. китайським антропологом Пей Веньчжуном (1904—1982). Протягом багатьох років тут працювала міжнародна команда вчених: Йоганн Гуннар Андерсон, Біргер Болін (Швеція), Девідсон Блек (Канада), Пей Веньчжун (Китай), Отто Зданський (Австрія), Волтер Грейнджер (США) та інші. У 1926 р. Девідсону Блеку вдалося переконати Фонд Рокфеллера виділити гроші на фінансування великих розкопок в Чжоукоудяні, в ході яких було оголошено про знахідку сорока особин. В основному були виявлені черепи, їхні фрагменти та окремі посткраніальні уламки (частини скелета, крім черепа)[3]. Весь виявлений матеріал утрачений під час Другої світової війни при пересиланні до США.
Ряд західних учених скептично поставився до китайських знахідок викопних гомінідів. Однак у 1987 році Чжоукоудянь був усе ж оголошений ЮНЕСКО одним із пам'ятників Світової спадщини[4]. Дослідження піску з грота, де були зроблені знахідки, дозволило встановити вік синантропа з Чжоукоудяня — 770 тис. років (± 80 тис. років)[5].
У 1963 році у Ланьтяні було знайдено щелепу, визначену дослідниками як більш давній вид синантропа — (лат. Homo erectus lantianensis)[6].
Гіпотеза мультирегіонального походження людини, поширена в Китаї, розглядає синантропа як основного учасника формування монголоїдної раси на етапі людини прямоходячої. Однак багато антропологів схиляються на користь точки зору, що синантроп був тупиковою гілкою розвитку людей[7].
- ↑ Байер Б., Бирштайн У. и др. История человечества. — 2002 ISBN 5-17-012785-5
- ↑ Загадки антропологии[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Збірка «За тяжкий труд великая награда. О находке черепа синантропа» (1929 г.)
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. Peking Man Site at Zhoukoudian. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ Петр Смирнов (published = 2009-03-12). Песок состарил древнейшего китайца. Наука. Газета.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 12 березня 2009.
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ История Китая: Учебник / Под ред. А. В. Меликсетова. — М., 2004. — С. 8.