Чарівногоріхові
| Чарівногоріхові | |
|---|---|
.JPG)
| |
| Квітки фотергіли (Fothergilla) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Hamamelidaceae R.Br. |
| Роди | |
| |
 Вікісховище: Hamamelidaceae
| |
Чарівногоріхові[1], або гамамелідові[2] (Hamamelidaceae) — родина евдикотів порядку ломикаменецвітих.
Раніше класифікувалися до власного порядку гамамелідових (Hamamelidales) і підкласу гамамелідів (Hamamelidales). Вказаний порядок розглядався як сполучна ланка між порядком троходендрових і групою порядків так званих сережкоцвітних (кропив'яні, казуарінові, буки тощо). Дерева, чагарники і чагарнички, рідко напівчагарники. До порядку чарівногоріхових відносили родини платанові (Platanaceae), міротамнові (Myrothamnaceae) і чарівногоріхові, а також букшпанові (Buxaceae), симмондсієві (Simmondsiaceae) і дафніфілові (Daphniphyllaceae), які іноді включають в порядок молочаєвих.
У родині гамамелісових близько 25 родів, до 110 видів чагарників і (рідше) дерев. Ареал сучасих гамамелісових розірваний: більшість мешкає у східній та південно-східній Азії, інші — в приатлантичних областях північної та центральної Америки, небагато в південній та центральній Африці й північно-східній Австралії. У третинному періоді гамамелісові зустрічалися в Європі. Найважливіші роди: паротія, чарівний горіх (Hamamelis), ліквідамбар (Liquidambar), альтинґія (Altingia). Американський ліквідамбар смолоносний, або амброве дерево (L. styraciflua) висотою до 45 м, і малоазіатський ліквідамбар східний (L. orientalis) служать джерелом бальзаму стіракс; альтингія висока, або расамала (A. excelsa), що росте в гірських лісах від Східних Гімалаїв до Яви і Суматри, висотою до 60 м, дає цінну деревину.
- ↑ Hamamelidaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 14.
- Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. — 864 с.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |