HIST1H2BI

HIST1H2BI
Наявні структури PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB Список кодів PDB 5KGF
Ідентифікатори
Символи	H2BC10, H2B/k, H2BFK, histone cluster 1, H2bi, histone cluster 1 H2B family member i, H2B clustered histone 10, HIST1H2BI, H2BC8, H2BC7, H2BC6, H2BC4
Зовнішні ІД	OMIM: 602807 MGI: 1915274 HomoloGene: 138634 GeneCards: H2BC10
Онтологія гена Молекулярна функція • DNA binding • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • protein heterodimerization activity • identical protein binding Клітинна компонента • хромосома • Нуклеосома • екзосома • клітинне ядро • нуклеоплазма • міжклітинний простір • гіалоплазма Біологічний процес • nucleosome assembly • innate immune response in mucosa • defense response to bacterium • Убіквітин-залежний протеоліз • antimicrobial humoral immune response mediated by antimicrobial peptide Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	8346	68024
Ensembl	ENSG00000278588	ENSMUSG00000018102
UniProt	P62807	Q6ZWY9
RefSeq (мРНК)	NM_003525	NM_001290380 NM_023422
RefSeq (білок)	NP_003517 NP_001368918	NP_001171124 NP_001277459 NP_835501 NP_835503 NP_001277309 NP_075911
Локус (UCSC)	Хр. 6: 26.27 – 26.27 Mb	Хр. 13: 23.87 – 23.88 Mb
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

HIST1H2BI (англ. Histone cluster 1 H2B family member c) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 126 амінокислот, а молекулярна маса — 13 906.

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MPEPAKSAPA		PKKGSKKAVT		KAQKKDGKKR		KRSRKESYSV		YVYKVLKQVH
PDTGISSKAM		GIMNSFVNDI		FERIAGEASR		LAHYNKRSTI		TSREIQTAVR
LLLPGELAKH		AVSEGTKAVT		KYTSSK

A: Аланін
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до антибіотиків, антимікробних білків, фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, хромосомах.

Література

• Albig W., Kardalinou E., Drabent B., Zimmer A., Doenecke D. (1991). Isolation and characterization of two human H1 histone genes within clusters of core histone genes. Genomics. 10: 940—948. PMID 1916825 DOI:10.1016/0888-7543(91)90183-F
• Albig W., Kioschis P., Poustka A., Meergans K., Doenecke D. (1997). Human histone gene organization: nonregular arrangement within a large cluster. Genomics. 40: 314—322. PMID 9119399 DOI:10.1006/geno.1996.4592
• Marzluff W.F., Gongidi P., Woods K.R., Jin J., Maltais L.J. (2002). The human and mouse replication-dependent histone genes. Genomics. 80: 487—498. PMID 12408966 DOI:10.1006/geno.2002.6850
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Ohe Y., Hayashi H., Iwai K. (1979). Human spleen histone H2B. Isolation and amino acid sequence. J. Biochem. 85: 615—624. PMID 422550 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a132371
• Howell S.J., Wilk D., Yadav S.P., Bevins C.L. (2003). Antimicrobial polypeptides of the human colonic epithelium. Peptides. 24: 1763—1770. PMID 15019208 DOI:10.1016/j.peptides.2003.07.028

Див. також

• Хромосома 6