HD172044

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD172044
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 18г 36х 37,34с
Схилення 33° 28′  8,5″
Видима величина (V) 5,41[1]
Характеристики
Спектральний клас B8
показник кольору U−B -0,50
яскравість B 5,284±0,002[2]
показник кольору B−V -0,101±0,003[2]
яскравість V 5,400±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,03
індекс m1 0,10
індекс c1 0,48
індекс Hβ 2,70[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,370[2]
Мінімальна яскравість 5,390[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -9,01± 0,42[2] мас/рік

за схиленням: -0,39± 0,53[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,25 ± 0,53[2] мас
Відстань 521,85 світлових років
160,00 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=44[3]км/сек
Інші позначення
HD 172044,

HIP 91235, HR 6997, BD 33 3154,

GSC 2641-2396
Посилання
SIMBADдані для HD172044

HD172044хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,4.[1] Вона розташована на відстані близько 521,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD172044 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 44км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD172044 має підвищений вміст Hg .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1316,5± 481,8 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631