BCL2L1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
BCL2L1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи BCL2L1, Bcl2l1, Bcl(X)L, Bcl-XL, Bcl2l, BclX, bcl-x, bcl2-L-1, BCL-XL/S, BCLXL, BCLXS, PPP1R52, bcl-xS, BCL2L, BCLX, Bcl-X, bcl-xL, BCL2 like 1
Зовнішні ІД OMIM: 600039 MGI: 88139 HomoloGene: 7639 GeneCards: BCL2L1
Реагує на сполуку
navitoclax[1]
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001289716
NM_001289717
NM_001289739
NM_009743
NM_001355053
RefSeq (білок)
NP_001276645
NP_001276646
NP_001276668
NP_033873
NP_001341982
Локус (UCSC) Хр. 20: 31.66 – 31.72 Mb Хр. 2: 152.62 – 152.67 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

BCL2L1 (англ. BCL2 like 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 20-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 233 амінокислот, а молекулярна маса — 26 049[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MSQSNRELVVDFLSYKLSQKGYSWSQFSDVEENRTEAPEGTESEMETPSA
INGNPSWHLADSPAVNGATGHSSSLDAREVIPMAAVKQALREAGDEFELR
YRRAFSDLTSQLHITPGTAYQSFEQVVNELFRDGVNWGRIVAFFSFGGAL
CVESVDKEMQVLVSRIAAWMATYLNDHLEPWIQENGGWDTFVELYGNNAA
AESRKGQERFNRWFLTGMTVAGVVLLGSLFSRK

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як апоптоз, ендоцитоз, альтернативний сплайсинг. Локалізований у цитоплазмі, цитоскелеті, ядрі, мембрані, мітохондрії, внутрішній мембрані мітохондрії, клітинних контактах, цитоплазматичних везикулах, зовнішній мембрані мітохондрій, синапсах.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ban J., Eckhart L., Weninger W., Mildner M., Tschachler E. (1998). Identification of a human cDNA encoding a novel Bcl-x isoform. Biochem. Biophys. Res. Commun. 248: 147—152. PMID 9675101 DOI:10.1006/bbrc.1998.8907
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Schmitt E., Paquet C., Beauchemin M., Dever-Bertrand J., Bertrand R. (2000). Characterization of Bax-sigma, a cell death-inducing isoform of Bax. Biochem. Biophys. Res. Commun. 270: 868—879. PMID 10772918 DOI:10.1006/bbrc.2000.2537
  • Rebollo A., Ayllon V., Fleischer A., Martinez C.A., Zaballos A. (2001). The association of Aiolos transcription factor and Bcl-xL is involved in the control of apoptosis. J. Immunol. 167: 6366—6373. PMID 11714801 DOI:10.4049/jimmunol.167.11.6366
  • Yu J., Zhang L., Hwang P.M., Kinzler K.W., Vogelstein B. (2001). PUMA induces the rapid apoptosis of colorectal cancer cells. Mol. Cell. 7: 673—682. PMID 11463391 DOI:10.1016/S1097-2765(01)00213-1
  • Lo S.-C., Hannink M. (2006). PGAM5, a Bcl-XL-interacting protein, is a novel substrate for the redox-regulated Keap1-dependent ubiquitin ligase complex. J. Biol. Chem. 281: 37893—37903. PMID 17046835 DOI:10.1074/jbc.M606539200

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сполуки, які фізично взаємодіють з BCL2 like 1 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:992 (англ.) . Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  5. UniProt, Q07817 (англ.) . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]