Autoprotetto S37

S37
Autoprotetto FIAT-SPA S37
Тип	Бронетранспортер
Походження	Королівство Італія
Історія використання
На озброєнні	1942-1945
Оператори	Королівство Італія Третій Рейх
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Виробник	Società Piemontese Automobili
Виготовлення	1941-1942
Виготовлена кількість	150
Характеристики
Вага	5,5 т
Довжина	4,9 м
Ширина	1,92 м
Висота	2,13 м
Обслуга	2
Десант	8
Броня	Лоб: 8,5 мм Борт: 8,5 мм Корма: 8,5 мм Дах: 6 мм Днище: 6 мм
Головне озброєння	8-мм кулемет Breda 38
Другорядне озброєння	зв'язок: Радіостанція RF.3M
Двигун	4-циліндровий SPA 18 VT, карбюраторний, рідинного охолодження 67 к.с.
Трансмісія	приводний вал, 4-ступінчаста коробка передач (4 1), механічні гальма
Підвіска	4x4, пневматичні шини, підвіска передніх коліс - незалежна на пружинних ресорах, підвіска задніх коліс - на листових ресорах
Паливо	Бензин
Швидкість	шосе: 52 км/год
Autoprotetto S37 у Вікісховищі

Fiat-SPA S37 ( нім. Gepanzerte Manntransportwagen S 37 (italien), gep.M.Trsp.Wg. S37 250(i)) - бронетранспортер виробництва компанії Società Piemontese Automobili (SPA), прийнятий на озброєння Королівською армією під час Другої світової війни. Єдиний, відновлений і існуючий варіант, що зараз залишився, в даний час є частиною приватної колекції Темеролі в Республіці Сан-Марино.

Історія виробництва та характеристики

Успіх використання розвідувальних машин Sahariana на завершальному етапі битв у Північній Африці дозволив продовжити роботи з повнопривідним шасі в ширшому напрямку. Наступною моделлю став бронетранспортер S37. Робота над БТР розпочалася ще у 1941 році, проте тоді пріоритетнішим вважалося налагодження виробництва танків та бронеавтомобілів. Поступово італійське командування дійшло висновку, що підвезення амуніції та артилерійських розрахунків краще покласти на спеціалізовані бронемашини, що мають протипульну зашиту та гарні тягові характеристики. Розглянувши кілька варіантів, генштаб схвалив пропозицію компанії FIAT, фахівці якої розробили проект бронетранспортера на базі шасі FIAT AS37. Ходова частина цієї машини зберігала колісну формулу 4х4 і мала всі керовані колеса з пневматичними шинами розміром 11,25х24 дм. Підвіска коліс передньої осі була незалежною, на спіральних пружинах, задні колеса оснащувалися підвіскою на листових ресорах. Бронетранспортер оснащювався 4-циліндровим карбюраторним двигуном FIAT 18TL робочим об'ємом 4053 см.куб., та системою рідинного охолодження. Двигун розвивав максимальну потужність 67-70 л. Трансмісія включала карданний вал, 4-ступінчасту коробку передач та механічні гальма. Штатне озброєння було відсутнє, але було можливим встановлення 8-мм кулемета Breda 38 і радіостанції RF.3M. Враховуючи досвід бойового застосування бронетехніки у 1940-1941 роках, інженерами компанії FIAT було розроблено корпус, всі бронелисти якого встановлювалися під раціональними кутами нахилу. Очевидно, деякий вплив на проєкт склали німецькі бронемашини Sd.Kfz.221/222. При товщині бронювання від 6 до 8,5 мм бронетранспортер надійно захищався лише від вогню легкої стрілецької зброї та піхотних кулеметів. Усередині транспортно-десантного відділення можна було перевозити 8 екіпірованих солдатів або до 1000 кг корисного навантаження.

Історія використання

Після успішних випробувань прототипу S37, проведених на початку 1942 року, з компанією FIAT було підписано контракт на постачання серійної продукції. До кінця року було випущено 150 машин, більшість із яких встигла потрапити на Африканський фронт. Зокрема, бронетранспортери експлуатувалися у складі наступних бойових частин:

• 31° Reggimento carri (31-й танковий полк)
• 955° Sezione autoprotetti (955-а рота самозахисту)
• 1034° Sezione autoprotetti (1034-а автомобільна рота, входила до складу Divisione «Macerata»)
• 259 ° Autoreparto autoprotetti () LXXI ° Battaglione motociclisti (71-й мотоциклетний батальйон, входив до складу 6 ° Reggimento bersaglieri)

У вересні 1943 року, після підписання перемир'я з Союзниками, уцілівші бронетранспортери S37 були захоплені німцями і згодом розділені між Вермахтом та армією Італійської соціальної республіки. Декілька машин потрапили до складу 7.SS-Freiwilligen-Gebirgs-Division «Prinz Eugen». У Вермахті вони позначалися як Gepanzerte Manntransportwagen S 37 (italien) або gep.M.Trsp.Wg. S37 250(i). Служба бронетранспортерів тривала аж до травня 1945 переважно на території Північної Італії та Югославії, де в останній рік війни активізувалися дії партизанів.

Посилання

• Fiat-SPA S37
• FIAT-SPA S37 Бронетранспортер

Джерела

1. «Mussolini s Tanks» (Militaria 253)
2. Italie 1935-45: AutoProtetto S.37