Aichi E10A

Aichi E10A
Призначення:	літаючий човен
Перший політ:	1934
Прийнятий на озброєння:	1936
Знятий з озброєння:	1941
Період використання:	1936-1941
На озброєнні у:	Імперський флот Японії
Розробник:	Aichid
Всього збудовано:	15
Екіпаж:	3 особи
Крейсерська швидкість:	106 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	206 км/год
Дальність польоту:	1 852 км
Практична стеля:	4 120 м
Довжина:	11,22 м
Висота:	4,50 м
Розмах крила:	15,50 м
Площа крила:	52,10 м²
Споряджений:	3 300 кг
Двигуни:	1 х Aichi Type 91, 650 к.с.
Кулеметне озброєння:	1 х 7,7-мм кулемет «Тип 87»
Aichi E10A у Вікісховищі

Aichi E10A (яп. 九六式水上偵察機, Нічний розвідувальний гідролітак морський Тип 96 модель 1) — серійний розвідувальний летючий човен Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Кодова назва союзників — «Хенк» (англ. Hank).

Історія створення

На початку 1930-х років командування Імперського флоту Японії зацікавилось питанням використання кораблів у нічний час. Для цього почалась підготовка особового складу, стали розроблятись найбільш ефективні тактичні прийоми. Крім того, у 1934 році було сформульоване технічне завдання 9-Сі на виготовлення нічного розвідувального гідролітака. Особлива увага приділялась здатності літака відстежувати пересування кораблів противника у нічний час, а основний акцент робився на високій економічності та тривалості польоту на крейсерській швидкості. Екіпаж мав складатись з 3 чоловік — пілота, спостерігача-стрільця та радіооператора. Оскільки літаки мали діяти над океанськими просторами, вони повинні були залишатись на плаву навіть при високих хвилях. Маса літака обмежувалась параметрами катапульти, яка встановлювалась на японських крейсерах.

Замовлення на виготовлення прототипів було передане фірмам Aichi та Kawanishi. Конструктори обох фірм, проаналізувавши технічне завдання, прийшли до висновку, що це має бути летючий човен, а не поплавковий літак.

Конструктори фірми Aichi розробили проєкт влітку 1934 року. Це був біплан з двигуном Aichi Type 91 потужністю 650 к.с., розташованим на пілоні під верхнім крилом, що приводив у дію штовхальний дерев'яний гвинт постійного кроку. Пілот та радіооператор розміщувались у просторій заскленій кабіні, спостерігач розміщувався у відкритій кабіні в носовій частині літака. Літак був озброєний одним 7,7-мм кулеметом «Тип 87», розміщеним у кабіні спостерігача.

Після заводських випробувань літак був переданий флоту для проведення порівняльних випробувань разом із літаком конкурентів Kawanishi E10K. Випробування показали перевагу літака E10A, і у травні 1936 року він був прийнятий на озброєння під назвою «нічний розвідувальний гідролітак морський Тип 96 модель 1» (або E10A1). Проте літак випускався недовго — у 1937 році, після побудови 15 машин, їх випуск був припинений.

Історія використання

Під час японсько-китайської війни літаки E10A залучались до патрулювання районів бойових дій. Незабаром їх почали виводити з передових частин, замінюючи сучаснішими Aichi E11A. Літаки E10A обмежено використовувались на початковому етапі війни на Тихому океані. Ці літаки навіть встигла виявити розвідка американців, давши їм кодову назву «Хенк» (англ. Hank).

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

• Екіпаж: 3 чоловік
• Довжина: 11,22 м
• Висота: 4,50 м
• Розмах крила: 15,50 м
• Площа крила: 52,10 м²
• Маса пустого: 2 100 кг
• Маса спорядженого: 3 300 кг
• Двигун: 1 х Aichi Type 91
• Потужність: 650 к. с.

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 206 км/г
• Крейсерська швидкість: 106 км/г
• Практична дальність: 1 852 км
• Практична стеля: 4 120 м

Озброєння

• Кулеметне: 1 × 7,7 мм кулемет «Тип 87»

Джерела

• Дорошкевич О. Самолеты Японии второй мировой войны. — Минск, Харвест, 2004
• Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4

Див. також

• Kawanishi E10K