Acer beckianum
| Acer beckianum | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
| Рід: | Клен (Acer) |
| Вид: | A. beckianum
|
| Біноміальна назва | |
| Acer beckianum Prakash & Barghoorn, 1961
| |
Acer beckianum — вимерлий вид клена, описаний на основі однієї викопної деревини. Вид відомий виключно з відкладень середнього міоцену, відкритих у центрі Вашингтона в США. Це один із трьох видів кленів штату Вашингтон, описаних у 1961 році зі скам'янілої деревини.
Деревина демонструє чіткі кільця росту, які відокремлені одне від одного одним або двома шарами товстостінних сплощених волокон. Судини в деревині здебільшого поодинокі та мають овальний або округлий контур. У згрупованому вигляді судини представлені в комплектах переважно з двох і трьох, хоча відомі рідкісні групи з чотирьох і п'яти. У середньому клітини судини мають довжину від 102 до 408 нм з горизонтальними або похилими торцевими стінками, що примикають до наступної клітини судини, і простою перфораційною пластиною, що забезпечує проходження рідини через стінку клітини. Деревина має веретеноподібні деревні промені, зазвичай у групах по три, які складаються з одного типу клітин[1].
- ↑ Prakash, U.; Barghoorn, E. S. (1961). Miocene fossil woods from the Columbia Basalts of central Washington. Journal of the Arnold Arboretum. 42 (2): 165—203. doi:10.5962/bhl.part.19013.