Abies delavayi
Abies delavayi | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Ялиця (Abies) |
Вид: | A. delavayi
|
Біноміальна назва | |
Abies delavayi Franch., 1899
|
Abies delavayi (ялиця Делавея[1], кит.: 苍山冷杉) — вид ялиць родини соснових. Вид названий на честь його першовідкривача, Пера Жан-Марі Делавея (фр. Père Jean Marie Delavay, 1834—1895), французького місіонера, мандрівника і ботаніка, який зібрав вид на 3500-4000 м на горах Цаншань біля м. Далі.
- Abies chensiensis ssp. chensiensis
- Abies chensiensis ssp. salouenensis
- Abies chensiensis ssp. yulongxueshanensis
Країни проживання: південно-західний Китай (Тибет, Юньнань); північно-східна Індія (Аруначал-Прадеш); північна М'янма; В'єтнам. Росте між 2400 м і 4300 м над рівнем моря, але, як правило, від 3000 м до 4000 м, зазвичай на північних схилах. Ґрунт сіро-коричневий гірський підзолистий. Клімат різко вологий, з прохолодним літом і холодною, сніжною зимою (річна кількість опадів коливається від 1000 мм до 3000 мм і більше). Росте в суміші з іншими хвойними, такими як Picea likiangensis, Picea brachytyla var. brachytyla, або в чистих насадженнях ближче до межі дерева. На більш низьких висотах іноді змішується з Tsuga chinensis, Tsuga dumosa, Juniperus formosana і широколистими деревами, наприклад Betula albosinensis, Betula platyphylla var. szechuanica, Quercus semecarpifolia. А. delavayi, однак, менше поширений, ніж А. forrestii.
Дерево до 25 м заввишки; стовбур до 1 м діаметра; кора сіро-коричнева, груба, поздовжньо розщеплена, крона пірамідальна; зимові бруньки кулясті, смолисті. Листки яскраво-темно-зелені, лінійні, розміром 1.5–3 см × 1.7–2.5 мм. Насіннєві шишки коротко черешчаті, чорні у зрілості, тьмяні, циліндричні або яйцювато-циліндричні, розміром 6–11 × 3–4 см. Насіння обернено-яйцювате; крила коричневі, клиноподібні. Запилення відбувається в травні, насіння дозріває в жовтні.
Деревина використовується як пиломатеріал і будівельний брус, до того ж ще для меблів та паперу. З кори може бути витягнутий танін.
Лісозаготівлі торкнулася багато районів, хоча з введенням заборони на лісозаготівлю в 1998 році ця проблема зменшується.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- The Gymnosperm Database [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |