Очікує на перевірку

4ТЕ130

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4ТЕ130
Основні дані
Рік будування1982
Країна будуванняСРСР СРСР
ЗаводЛуганський тепловозобудівний завод
Разом побудовано1
Країни експлуатаціїСРСР СРСР
Україна Україна
Ширина колії1520 мм
Рід службивантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість100 км/год
Осьова формула4(30—30)
Довжина локомотива4×21 000 мм
Ширина3130 мм
Висота5110 мм
Повна колісна база15 640 мм (секція)
Потужність дизеля12 000 к.с.
Діаметр коліс1050 мм
ККД30 %
Запас пального4×7000 кг
Запас піску4×1500 кг
Запас води4×1200 кг
Запас мастила4×1200 кг

4ТЕ130 — чотирисекційний двадцятичотиривісний вантажний тепловоз виробництва Луганського тепловозобудівного заводу із робочою потужністю 12 000 к.с. Призначався для експлуатації на Байкало-Амурській магістралі, однак у серію не пішов, а єдиний побудований локомотив пізніше був розділений на два двосекційні дванадцятивісні тепловози, які отримали позначення 2ТЕ130.

Історія

[ред. | ред. код]

Порівняно з Транссибірською магістраллю, Байкало-Амурська магістраль розташована в північніших широтах і має складний профіль колії. 11 грудня 1974 вийшов лист Міністерства шляхів сполучення СРСР № 14-ЦТ, а 3 січня 1975 — лист Міністерство важкого машинобудування СРСР № 14-3100, в яких були названі додаткові технічні вимоги до тепловозів для БАМу, яким належало працювати в умовах помірного і холодного клімату на ухилах до 19 і тунелями довжиною до 2 км. 4 березня 1976 вийшов лист Міністерства шляхів сполучення № 14-ЦТ із заявкою на розробку та освоєння вантажного тепловоза потужністю 12 000 к.с.

На той час вже розпочалися роботи зі створення перших тепловозів 2ТЕ121 з секційною потужністю 4000 к.с., які в майбутньому планувалося зробити «флагманами» серед вантажних тепловозів. При цьому була необхідність збереження виробництва дизельних двигунів потужністю 3000 к.с. 5 червня 1976 Рада міністрів СРСР видала постанову, за якою 22 грудня Міністерством важкого машинобудування було затверджено технічне завдання на чотирисекційний тепловоз.

Розроблений за технічним завданням тепловоз ТЕ130 міг бути побудований у дво-, три-і чотирисекційному виконанні. 15 грудня 1981 головний інженер Головного управління локомотивного господарства МШС Бевзенко погодив технічні умови (ТУ24.04.505-81) на виготовлення дослідного зразка чотирисекційного тепловоза, а 25 грудня того ж року їх затвердив головний інженер Всесоюзного виробничого об'єднання «Союзтепловозпутьмаш» Щегловітов.

В кінці 1982 виробниче об'єднання «Луганський тепловозобудівний завод» спільно з «Електроважмаш» (поставляв тягові генератори і електродвигуни) побудувало дослідний тепловоз 4 ТЕ130-0001. Новий тепловоз мав такі ж кузов, раму, тяговий агрегат і реостатне гальмування, як на тепловозах 2ТЕ121, а дизельний двигун 5-5Д49 був модифікацією застосованого на них двигуна 2В-5Д49. Візки були аналогічні використовуваним на 2ТЕ116, тобто 4ТЕ130 за конструкцією є проміжною ланкою від 2ТЕ116 до 2ТЕ121. Фактично прототипом 4ТЕ130 можна розглядати випущені за рік до нього двосекційні тепловози 2ТЕ116. Кабіни машиніста розташовувалися в крайніх секціях, а в проміжних стояли лише невеликі пульти для проведення маневрів.

1983 4ТЕ130 випробовувався на заводі, а 1984 пройшов міжвідомчі випробування, причому точні дані про їхні результати досить суперечливі. За заводськими даними, випробування були завершені успішно, і за їхніми результатами була видана рекомендація про підготовку виробництва установчої партії для Байкало-Амурської магістралі. За версією Ракова, 4ТЕ130 не повністю відповідав кліматичним умовам для роботи у Сибіру.

4ТЕ130 на БАМі не експлуатувався, і тепловози цієї серії більше не випускалися. Тепловоз був розділений на два двосекційні тепловози, які отримали позначення 2ТЕ130-0001 (секції А і Б) та 2ТЕ130-0002 (секції В і Г). Проміжні секції при цьому були обладнані кабінами машиніста, хоча і була збережена можливість управління всіма чотирма секціями. 2ТЕ130 були направлені для експлуатації в локомотивне депо Красний Лиман (Донецька залізниця), а згодом переведені у локомотивне депо Попасна. Складне економічне становище у країні призвело до того, що ремонт цих унікальних тепловозів став досить витратним. У 1990-их тепловози 2ТЕ130 були списані і розібрані на металобрухт. Донині збереглася лише частина кузова однієї секції 2ТЕ130-0002, яку використовують як гараж[1].

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Рід служби — вантажний
  • Осьова формула — 4(30—30)
  • Ширина колії, мм — 1520
  • Потужність, (к.с.) — 3250 (3000  в робочому режимі)
  • Зчепна маса, т — 4×138 т
  • Осьове навантаження, кН (тс) — 225,4 кН (23 тс)
  • Конструкційна швидкість, км/год — 100
  • Габарит — 1-Т
  • Мінімальний радіус проходження кривих, м — 125
  • ККД — 30 %
  • Діаметр колеса по колу кочення при середньозношених бандажах, мм — 1050
  • Тип передачі — Електрична змінно-постійного струму
  • Потужність ТЕД — 24×410 кВт (номінальний режим); 24×310 кВт (робочий режим)
  • Підвішування ТЕД — опорно-осьове
  • Сила тяги тривалого режиму, кН (тс) — 4×258 кН (4×26 000 кгс)
  • Швидкість тривалого режиму, км/год — 24
  • Передаточне відношення — 4,41

Габарити

  • довжина за осями автозчеплення — 4×21 000 мм
  • ширина — 3130 мм
  • висота від головки рейки — 5110 мм
  • повна колісна база — 15 640 мм (секція)
  • колісна база візків — 3700 мм

Запаси, кг

  • палива — 4×7000 кг
  • піску — 4×1500 кг
  • води — 4×1200 кг
  • мастила — 4×1200 кг

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 2ТЭ130-0002. Trainpix. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 2 грудня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Раков В. А. Опытные грузовые тепловозы 4ТЭ130 и 2ТЭ116А // Локомотивы отечественных железных дорог. — М. : Транспорт, 1990. — С. 83—85. — ISBN 5-277-00933-7.(рос.)
  • Тепловоз 4ТЭ130 // Луганские тепловозы 1956—2006. — Луганск : Транспорт, 2006. — С. 400-406. — 1000 прим.(рос.)