160-ті
| II століття: 161—170 роки |
|---|
У 161 році помер імператор Антонін Пій. Його спадкоємцями стали Марк Аврелій та Луцій Вер, які правили імперією спільно до смерті Вера від чуми в лютому 169 року. Марк Аврелій залишився одноосібним правителем.
У 161-165 роках тривала римсько-парфянська війна, яка попри вдалі для імперії завоювання завершилася епідемією чуми. Війна почалася з того, що парфянський цар Вологез III скинув посадженого римлянами царя Вірменії й посадив на трон свого ставленика. Римляни зруйнували вірменську столицю Арташат, захопили столичне місто Парфії Ктезифон та його двійника Селевкію, відновили контроль над Вірменією, але, повернувшись, принесли з собою чуму, названу чумою Антоніна, що лютувала усе наступне десятиріччя й забрала життя імператора. Через розгул епідемії імператор Марк Аврелій викликав відомого лікаря Клавдія Галена в Італію, де він став постійним лікарем імператорської родини й проводив плідні медичні дослідження.
Майже все десятиліття продовжувалася перша маркоманська війна — напади германців на імперію. Pax Romana, період внутрішнього миру, забезпечений могутністю імперії, почав давати тріщини. Неспокійно було також у Британії, на Дакію чинили наскоки сармати, а на Іберію — маври.
В Афінах споруджено Одеон Ірода Аттичного. У Римі поставлено кінну статую Марка Аврелія. Побудовано 134-кілометровий Загуанський акведук для постачання Карфагена водою. У Римі почали виробляти мило з вапна, попелу й жиру. Грецький історик Аппіан уклав 24-томну «Історію Риму». Римський правник Гай написав «Інституції». Грецький історик Арріан написав працю «Індіка», присвячену Індії.
Римляни стратили християнського філософа Юстина Мученика. Християнський філософ Таціан написав «Звернення до греків», де розкритикував зло язичництва. Після смерті Анікета Папою Римським у 166 році став Сотер. Кафедру візантійського єпископа посів Аліпій, а потім, після його смерті — Пертінакс. Теофіл Антіохійський отримав кафедру єпископа в Антіохії.
При дворі китайського імператора загострилася боротьба між владними євнухами та чиновниками із конфуціанців, яких називали «вченими» або «партизанами». Перший етап зіткнення відбувся в 166 році. Він був безкровним. У 168 році помер без спадкоємців імператор Хуань-ді, його наступником став Лю Хун, якого євнухи переконали, що вчені готують проти нього змову. Наслідком були репресії, частину конфуціанців було страчено, частину заслано. У 166 році китайський двір відвідало римське посольство. Приблизно цього десятиліття до Китаю прибули перші буддійські ченці.
У 166-му правителем держави Пекче (однієї з трьох корейських держав) став Чхого, а наступного року він розв'язав війну з державою Сілла.
|
Це незавершена стаття про рік. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |