Яніна Поражинська

Яніна Поражинська
Народилася	29 вересня 1882(1882-09-29)[[d:Track:Q96022943]]-1">[1] Люблін, Люблінський повіт, Люблінська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Померла	3 листопада 1971(1971-11-03) (89 років) Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	поетеса, перекладачка, письменниця
Галузь	поезія
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська-2">[2]
Роки активності	з 1923
Нагороди
IMDb	ID 12413422
Медіафайли у Вікісховищі

Яніна Поражинська (пол. Janina Porazińska; 29 вересня 1888, Люблін — 2 листопада 1971, Варшава) — польська дитяча письменниця, перекладачка зі шведської мови. Працювала у довоєнних дитячих часописах «Друг дітей», «Промінь» і «Промінчик». До 1939 року була редакторкою журналів «Вогник», «Сонечко», «Ранок». У роки окупації у галузі освіти та культури працювала підпільно. Нагороджена орденом Усмішки.

Біографія

Народилася 29 вересня 1888 року в Любліні, в Старому Місті в будинку з пекарнею на першому поверсі. У своїх книгах вона не раз поверталася до домівки, де провела своє дитинство. У жодних документах немає інформації про люблінський період письменниці. Але факти-спогади є в її творах. Навчалася на природничому відділі Ягеллонського університету в Кракові.

Дебютувала 1903 року на сторінках «Мандрівника» як поетка. Співпрацювала з дитячим журналом «Друг дітей». У 1917 році стала одною з ініціаторок створення журналу «Вогник». У 1927—1939 роках була редакторкою журналів «Вогник», «Сонечко», «Ранок». Протягом 1922—1925 років працювала у Міністерстві з питань релігії та освіти. Була палкою прихильницею збереження польського фольклору, саме тому в її віршах та казках наявні фольклорні мотиви. У 1958 році переклала та адаптувала для дитячого читання «Калевалу» — карело-фінський поетичний епос про подвиги та пригоди героїв казкової країни Калева.

Похована на Повонзківському цвинтарі.

У Варшаві є парк ім. Яніни Поражинської. Там відбуваються читання дітям. Мета створення парку — вшанування пам'яті письменниці, а також створення простору, де можна було б читати дітям казки.

Нагороди та відзнаки

• 1950 — нагорода Союзу польських літераторів
• 1953 — нагорода Президента Ради Міністрів
• 1955 — Медаль 10-річчя Народної Польщі
• 1955 — Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі
• 1957 — нагорода міста Варшава
• 1966 — Хрест Командорський Ордену Відродження Польщі
• 1969 — Кавалер Ордену Усмішки

Твори

• 1923 — «У спаленому маєтку»
• 1924 — «Майстер Ліпиглина»
• 1925 — «У хатині Войтуся»
• 1929 — «Попелюшка»
• 1933 — «Ясь і Кася»
• 1933 — «Веселий гурт»
• 1937 — «Легенди»
• 1937 — «Матіуш Жайворон»
• 1938 — «Казка про сімох круків»
• 1947 — «Журавлина»
• 1947 — «Новинки балабола»
• 1947 — «Божа стежка королеви Кінги»
• 1950 — «Про бабусю»
• 1952 — «Смики, смики на патики»
• 1952 — «За горами… за лісами…»
• 1955 — «За тридев'ятою рікою»
• 1955 — «Зухвала пташка»
• 1957 — «Хто мені дав крила» (про Яна Кохановського)
• 1958 — «Таємничі черевички»
• 1961 — «Чарівна книга»
• 1964 — «Щоденник Чорного Носика»
• 1967 — «Моя книжечка»
• 1973 — «Шевчик Ниточка»

Примітки

_2-0">↑ Janina Porazińska - biografia i twórczość