Перейти до вмісту

Ангел

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Янгол)
Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
«Хор янголів» Франческо Ботіччіні, XV століття
Категорія Категорія Портал

А́нгел[1][2] або я́нгол (заст. укр. а́нгол[3]) — в християнській, мусульманській і юдейській релігіях посередник між Богом і людьми, що виконує волю Бога. У вузькому значенні — духовна істота, створена Богом. У християнській релігії ієрархія янголів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Грецьке слово «ангелос» (дав.-гр. ἄγγελος) — прямий переклад івритського «мал'а́х» (івр. מלאך) з тим же значенням, яке походить від архаїчного кореня «посилати», засвідченого в угаритській мові; прямо з івриту позичено й арабське слово «мала́к» (араб. ملاك).

Ангел мовою Біблії — малах, що означає посланець — певна сила, вид духовного впливу, через які Всевишній впливає на світ[4].

Переважно янголи розуміються як особливі духовні істоти, створені Богом для служіння Йому. Проте янголом також може називатися і людина, послана Богом іншій людині з певною метою[5].

Янголи в християнстві

[ред. | ред. код]
Янголи. Фрагмент вівтаря Рогіра ван дер Вейдена, XV століття

Природа янголів

[ред. | ред. код]

Апостол Павло називає янголів службовими духами (До євреїв 1:14 [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]). Янголи безтілесні, втім, деякими богословами допускається, що вони мають відмінне від людського духовне тіло. Володіють розумом, почуттями та свободою волі, котрі перевершують людські, але в той же час обмежені їхніми призначеннями[6]. Янголи виконують різні завдання: передусім прославляють Бога, в тому числі Ісуса Христа, та сприяють спасінню людей — приносять звістки як окремим особам, так і спільнотам, пояснюють істину, підтримують у важкі часи, втручаються в перебіг подій для здійснення Божої волі, допомагатимуть Христові під час суду[7]. Вони здатні творити великі знамення, руйнування, проте нездатні творити надприродні чудеса (Псалми 71:18).

Янголи не пізнають цілком Бога, а також не знають майбутнього, якщо його не відкрито їм Богом. Їм притаманна здатність дуже швидко, або й миттєво, переміщуватися в просторі, ігноруючи будь-які матеріальні перепони. Разом з тим вони мають здатність впливати на матеріальний світ згідно свого завдання. В той же час вони обмежені законами простору і не можуть одночасно перебувати в різних місцях. Янголи безсмертні та не потребують розмноження, не мають потреби в їжі чи будь-яких інших потреб, притаманних людському тілу[6].

Янголів було створено Богом, як вважається більшістю богословів, до створення світу. Деякі богослови й конфесії уважають, що янголи здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів (Буття 6:2-4). З іншого погляду, у цьому випадку під синами Божими малися на увазі нащадки Сифа, а дочками людськими — нащадки Каїна. Число янголів дуже велике, місцями зазначається, що людина навіть не здатна виразити його[8]. В Об’явленні 5:11 вказується, що їх «десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч», тобто, принаймні 100 млн, але це число може відображати і просто дуже велику кількість[9].

Попри поширені марновірства, богослів'я заперечує, що душі померлих людей стають янголами. В Біблії згадуються вірні, що воскреснуть для життя в небі, проте їхнє призначення описується відмінним від янгольського[10].

Ті янголи, що відкинули своє призначення, звуться палими янголами, демонами чи бісами. Палим янголами приписується обман людей з метою завадити їхньому спасінню. Біси спонукають до гріховних вчинків, спотворення Святого Писання, видають себе за чистих янголів, богів чи Бога. Також біси здатні вселятися в предмети, істот, у тому числі людей, щоб придушити людську свободу[11].

Чини янголів

[ред. | ред. код]
Коронація діви Марії в оточенні янголів. Фреска в базиліці Сан-Семпліціо

У християнській традиції янголи поділяються на чини за ступенем сил, даних їм при створенні. У трьох Посланнях ап. Павла (між 48 й 58 рр.) названі додатково до власне янголів як найнижчого чину: Престоли, Панування, Начала, Влади й Сили. У своєму коментарі «Правила святих апостолів» св. Григорій Богослов (нар. бл. 394) пише, що існують дев'ять янгольських чинів: Янголи, Архангели, Престоли, Панування, Начала, Сили, Сяйва, Сходження й Сили розумні (Розуміння).

Св. Кирило Єрусалимський виділяє також дев'ять чинів, хоча в такому порядку: Ангелів, Архангелів, Сили, Панування, Начала, Влади, Престоли, Херувимів многоочих (Єз. 10:21 й 1:6) і Серафимів (Іс. 6:2-3).

В одній зі своїх проповідей св. Амфілохій Іконійський перераховує: Херувими, Серафими, Архангели, Панування, Сили й Влади.

Основою для створення церковного вчення про янголів є написана в V столітті книга Діонісія Ареопагіта «Про небесну ієрархію» (грец. «Περί της ουρανίας», лат. «De caelesti hierarchia»), більше відома в редакції VI століття. За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в такому порядку:

Перший чин (вища ієрархія)

  • Престоли (дав.-гр. θρόνοι), згідно Діонісія: «Богоносні» (Єз. 1:15-21; 10:17) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій.
  • Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від івр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (1 М. 3:24; Єз. 10; 17:11) — чотирьохкрилі й чотирьохликі янголи. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів.
  • Серафими (івр. שׂרפים — палаючі, полум'яні, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3) — шестикрилі янголи. Вони полум'яніють любов'ю до Бога й спонукають до неї.

Другий чин (середня ієрархія)

  • Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кол. 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.
  • Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим. 8:38 ; Еф. 1:21) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості Божим угодниками.
  • Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. virtutes (Кол. 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.

Третій чин (нижча ієрархія)

  • Начала (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим. 8:38; Еф. 1:21; Кол. 1:16) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.
  • Архангели (начальники, дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — учителі небесні, учать людей, як чинити в житті. Зокрема відомий архангел Михаїл[12]
  • Янголи, дав.-гр. ἀγγελοι — найближчі до людей. Вони оголошують наміри Божі, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Поіменно згадуються Гавриїл (Лк. 1:26); Рафаїл ([13]); (для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Янголів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Об. 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Об. 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Об. 8:6).

Іконографія

[ред. | ред. код]

Янголи уявляються як недоступні людському сприйняттю, проте здатні набувати чуттєвих образів для спілкування з людьми. Їхнім типовим чуттєвим образом є крилата, іноді багатоока прекрасна людина, що відображає духовні якості янголів: досконалість, швидкість, незалежність від матеріальних перепон, і здатність бачити більше, ніж доступно людям[6]. В цьому наявна паралель з язичницькими зображеннями Ерота, Ніки, геніїв[8].

Одне з найраніших відомих християнських зображень янгола — це юнак в білій туніці, що зображено в катакомбах Присціллі в Римі III ст. На римських зображеннях до IV ст. янголи типово безкрилі. Перше крилате наявне на мозаїці в базиліці Санта-Пуденціана IV ст. З V ст. янголи зазвичай зображаються в туніках, палліях (плащах), римських сандалях, та крилатими, з німбами над головою. Як небесні воїни можуть зображатися в обладунках та зі зброєю[8].

У Священних писаннях авраамічних релігій

[ред. | ред. код]
Янгол на мусульманській ілюстрації XIV ст.

В Корані

[ред. | ред. код]
Докладніше: Янгол в ісламі

Віра у янголів є невід'ємною частиною віри мусульманина (Аль-Бакара 2:177). Янголи невидимі та з'являються лише пророкам. Існують янголи-посланці, охоронці та писарі — котрі записують вчинки людини, щоб оголосити їх на суді. Окремі групи янголів опікуються різними подіями в житті людей, а також силами природи. На відміну від християнства, в ісламі поклоніння і молитви янголам заборонені.

Юдейський філософ та рабин Маймонід, який у своїх працях робив спроби примирити вчення Арістотеля з положеннями Тори в їх більш традиційному розумінні, так висловлювався щодо янголів.

Ангели є інтелекти, відокремлені від матерії. Ті мінливі образи, у яких з'явилися пророкам, породжені дією сили уяви. Ангели описуються як тілесні істоти, щоб дати простонароддю уявлення про їхнє існування, досконалість, діяльність. Однак, щоб відрізнити їх у свідомості натовпу від Бога, їм надано щось від зовнішності безсловесних тварин, а саме - крила. Ангелам приписаний політ, оскільки це найдосконаліший і найшвидший з видів пересування, властивих тваринам, і оскільки політ є метафорою позапросторового та позачасового буття відокремлених інтелектів.

Маймонід, Путівник розгублених[ru] https://www.machanaim.org/philosof/more_nev/more_s.htm

У Старому Заповіті

[ред. | ред. код]

Слову «янгол» в Старому Заповіті найчастіше відповідає «мал'ах» (מַלְאָךְ), тобто «посланець», що включає і духів, і людей. Згадується і книзі Буття, Суддів, Аггея, Псалмах, Йова, Ісайї, Малахії, Суддів, першій книзі Самуїла. Тільки в післябіблійному івриті воно стало позначати саме янголів-духів.

У Старому Заповіті містяться основні відомості про янголів. Вони згадуються як у людській подобі, так і фантастичних тварин; служать Богу, приносять пророкам звістки, супроводжують їх у видіннях, рятують праведників від мученицької смерті. Саме в Старому Заповіді згадується, що янголи володіють індивідуальністю та мають власні імена[14].

Частина Богословів у християнстві і юдаїзмі притримуються думки про те, що у книзі Буття говориться про янголів, які колись вступали в одруження з людьми, народжуючи велетнів (нефілімів). Для цього вони перероджувалися у людське тіло і сходили на землю:

" І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали. І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ. За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
"

Ці погляди викладені у апокрифічних книгах Єноха і Ювілеїв, цієї думки притримувалися багато авторів (Юстин Філософ, Амвросій та ін.). В теперішній час цих поглядів притримуються Свідки Єгови. Більшість прославлених своїм екзегетичними працями отців Церкви (Іван Золотоустий, Єронім, Августин та ін.) притримувалися думки, що під «синами Божими» розуміють нащадків Сифа.

Також є версії на основі послання Юди, що янголи, згадані тут, і є ті самі, що «І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.» (Юд. 1:6).

Послання Павла до Євреїв «І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.» (Євр. 1:6).

Оголошення пастухам (Лувр), fr:Edouard Debat-Ponsan 1875

У книзі Ювілеїв ізраїльський народ прирівнюється до янголів. У книзі Єноха стверджується, що існують янголи, котрі керують стихіями природи, опікуються місцями та народами та наводиться автентичний перелік їхніх імен. Наприклад, Барадиїл керує градом, а Гавриїл доглядає за Раєм. Кумранські рукописи згадують серед янголів «князів світла», котрі вестимуть сили добра у фінальній битві[14].

В Новому Заповіті янголи також являлись багатьом: священнику Захарії, Діві Марії (Благовіщення), Йосифу Обручнику, пастухам[ru], волхвам, Марії Магдалині та іншим жінкам-мироносицям, апостолам, Корнилію сотнику [1].

Янголи служили Ісусу Христу під час спокус в пустелі: «Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.» (Мф. 4:11).

Бачення янголів лежить в основі одкровення, данного святому Іоанну Богослову: «Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?» (Євр. 1:13-14).

У більшості перекладів Біблії при згадуванні грішних янголів використовують малу літеру, а при згадуванні святих Янголів — велику.

Янголи й астрологія

[ред. | ред. код]

У середньовіччя сформувалось уявлення про співвідношення янголів-оборонців і семи відомих на той час у Європі планет Сонячної системи. До середньовічної Європи прийшли арабські уявлення про янголів — покровителів планет. Так, мусульманський мислитель аль Барселоні гадав, що Місяцем керує янгол Гавриїл, а Сонцем — Рафаїл. У рамках Кабали також була розроблена своя система порівнянь, яку пізніше застосовували в пророкуванні й магії.

Янголи в сучасній українській літературі

[ред. | ред. код]

«Крила кольору хмар» — фантастичний роман Дари Корній і Тали Владмирової, що вийшов в 2015 році у видавництві Клуб сімейного дозвілля. Твір розповідає про пригоди дівчини, яка дізнається про те, що є нащадком янголів. З розвитком сюжету читач знайомиться із авторською типологію янголів.

«Нострадамус і всі скорботи»[15] — п'єса Олеся Барліга, що містить персонажа янгола на ім'я Адан'арвер. Він зазначає:

Всі янголи мають вузьку фахову специфіку: воїни, вісники, месники і спостерігачі. Я якраз спостерігач – як камера спостереження на вулиці, завжди слідкую за тим, що відбувається навколо

Див. також 

[ред. | ред. код]

Янголи в мистецтві

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ангел // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ангел // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
  3. Ангол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Почему имя человек «Адам» связано с происхождением его тела (от адама — земля), а не с его душой?. Toldot.com — Иудаизм и евреи. 16 жовтня 2020. Процитовано 5 червня 2023.
  5. АНГЕЛ ГОСПОДЕНЬ. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
  6. а б в П, Малиновский Н. (29 квітня 2015). Очерк православного догматического богословия (рос.). Directmedia. с. 175—178. ISBN 9785447530280.
  7. Про Небесні Сили безплотні | Церква Апостола Любові. bogoslov.kharkov.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
  8. а б в АНГЕЛОЛОГИЯ. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
  9. What Is the Book of Enoch and Should it be in the Bible?. Christianity.com (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  10. Чи люди після смерті стають ангелами? — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта». wol.jw.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
  11. БЕС. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
  12. Об. 12:7. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 грудня 2013. [Архівовано 2013-10-05 у Wayback Machine.]
  13. Тов. 5:4. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 3 грудня 2013. [Архівовано 2017-09-25 у Wayback Machine.]
  14. а б Ангелы // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  15. Барліг О. Звірі подивляться замість тебе. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2017. — 306 с.

Посилання

[ред. | ред. код]