Перейти до вмісту

Якаб-Хедь

Координати: 46°05′36″ пн. ш. 18°08′25″ сх. д. / 46.093247° пн. ш. 18.140344° сх. д. / 46.093247; 18.140344
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Якаб-Хедь

46°05′36″ пн. ш. 18°08′25″ сх. д. / 46.093247° пн. ш. 18.140344° сх. д. / 46.093247; 18.140344
Країна  Угорщина
Регіон Бараня
Тип гора
Висота 602 м
Якаб-Хедь. Карта розташування: Hungary
Якаб-Хедь
Якаб-Хедь
Якаб-Хедь (Hungary)
Мапа
CMNS: Якаб-Хедь у Вікісховищі
Див. також: Якаб

Якаб-Хедь[1] (Якабхедь; угор. Jakab-hegy — «гора Якова») — найвища гора західного гірського масиву в Південній Угорщині. Висота гори 602 м[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Гора розташована в північно-західній частині міста Печ. Гора височіє над Середньодунайською низовиною. під час гарної погоди з гори Якаб-Хедь можна побачити Східний Мечек з 682 метровою вершиною Зенгє.

Геологія

[ред. | ред. код]
Бабаш Серкєвек
Руїни монастиря паулінов
Жонгоркє

Гора виникла в Палеозойську еру і складається з пермського пісковика[3]. Під час ерозійних процесів сформувалося декілька скельних утворень: «Бабаш Серкєвек» («Ряд людиноподібних каменів») і «Жонгоркє» («Камінь Жонгора»)[4].

На Якаб-Хедь знаходиться єдине родовище урану . Видобувати мінеральний ресурс почали в 1950 роках за підтримки радянської влади. Очищений уран використовували з 1982 року для експлуатації АЕС Пакш. Після закінчення Холодної війни та високої ціни видобутку в 1990 році шахти були закриті[5].

Історія

[ред. | ред. код]

З давніх-давен на горі селилися люди. За часів Залізної доби на горі був збудований великий форт, який став важливим політичним центром Гальшатської культури та Кельтів. Після того як форт завоювали римляни, він був закинутий, але до цих пір видніються фортифікаційні вали. В Середні віки в закинутій фортеці з'явилося невелике село. Його покровителем був Святий Яків — звідси і назва гори. В 1225 році був заснований монастир Ордену Пауліни, він продовжував функціонувати до окупації Угорщини турками. В 1736 році монастир відбудували, а в 1828 році зруйнували. До нашого часу залишилися лише руїни[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аркуш карти L-34-61. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  2. Pécs lexikon I. (A-M). Főszerk. Romváry Ferenc. Pécs: Pécs Lexikon Kulturális Nonprofit Kft. 2010. 343. o. ISBN 978-963-06-7919-0
  3. Pierre Jolivet, Jorge Santiago-Blay, Michael Schmitt: Research of chrysomelidae. BRILL 2009. S. 236.
  4. Babás Szerkövek [Архівовано 2018-11-29 у Wayback Machine.] (венг.)
  5. PDF [Архівовано 2021-12-08 у Wayback Machine.] (венг.)
  6. Buzás Gergely: A Jakab-hegyi pálos kolostor, Várak, Kastélyok, Templomok, III/4. 2007. augusztus, 8-11.

Література

[ред. | ред. код]
  • Pécs lexikon, Band I. (A-M). Pécs 2010. S. 343. ISBN 978-963-06-7919-0.
  • Gergely Buzás: A Jakab-hegyi pálos kolostor, Várak, Kastélyok, Templomok. 2007.