Ягеллонський університет
Координати: 50°03′39″ пн. ш. 19°55′58″ сх. д. / 50.06083° пн. ш. 19.93278° сх. д.
Ягеллонський університет | |
---|---|
Collegium Novum | |
Тип | державний |
Країна | Республіка Польща |
Розташування | Краків, Польща |
Гасло | «Розум величніший за силу» (лат. Plus ratio quam vis) |
Назва на честь | Ягеллони |
Засновано | 12 травня 1364 |
Засновник | Казимир III |
Ректор | Проф. Войцех Новак[pl] |
Студентів | 52 445 (2008) |
Співробітників | ▲7246 осіб (2019) |
Членство у | |
Складається з | Ягеллонська бібліотека, філологічний факультет Ягеллонського університетуd, Колегіум Маюса і Faculty of International and Political Studies of Jagiellonian Universityd |
Випускники | Категорія:Випускники Ягеллонського університету |
Штаб-квартира | Краків |
Адреса | Collegium Novum ul. Gołębia, 24 31-007 Kraków |
Сайт | www.uj.edu.pl |
Нагороди | |
Jagiellonian University у Вікісховищі |
Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński) — публічний університет у Польщі, у місті Краків. Найдавніший, й один з найбільших у країні, один із найстаріших у Європі. Грамоту про заснування університету було видано 12 травня 1364 року Казимиром III[6], він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. Реорганізований 1400 року Владиславом II Ягайлом (назва була надана університетові у XIX столітті, щоб підкреслити зв'язок із династією Ягеллонів). Цей вищий навчальний заклад є найстарішим у Польщі і одним з найстаріших у Європі, сьогодні має 15 факультетів.
Після розквіту в другій половині XV — на початку XVI століть занепав у XVII столітті, за часів приналежності Кракова до Австрії став осередком польської науки.
- Краківський університет (лат. Universitas Cracoviensis) — традиційна назва.
- Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński) — сучасна назва.
- Краківський Ягеллонський університет (лат. Universitas Iagellonica Cracoviensis)
- Ягайлонський університет[7]
- Краківська академія (пол. Akademia Krakowska) — стара назва.
На цей час Ягеллонський Університет (включно з Медичним колегіумом) має 15 факультетів:
- Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji)
- Філософський факультет
- Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej)
- Історичний факультет (Wydział Historyczny)
- Філологічний факультет (Wydział Filologiczny)
- Факультет полоністики (Wydział Polonistyki)
- Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki)
- Факультет хімії (Wydział Chemii)
- Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi)
- Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej)
- Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych)
- Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii)
- Collegium Medicum
- Лікарський факультет (Wydział Lekarski)
- Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny)
- Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
Університет здійснює підготовку за 73 напрямами і 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів.
Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших у Польщі, має понад 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперника, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.
Від самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який у числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків із Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола із Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій із Нового Села, Бернард Ваповський із Радохонець, Юрій Котермак із Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Ян Лятос[джерело?]
За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. У XIX столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Флоріян Кудревич, Леон Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 р. професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.
Наприкінці XIX століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну громаду», а в 1920-х роках — Українську студентську громаду в Кракові, що в 1930 році нараховувала близько 400 студентів.
У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.
У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року).
З 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
З 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі.
- Кароль Войтила — Папа Римський Іван Павло II
- Липинський В'ячеслав Казимирович — український політичний діяч, історик
- Галаса Михайло — окружний провідник ОУН Тернопільщини
- Миколай Коперник — астроном, математик
- Станіслав Лем — письменник-фантаст
- Едвард Любовський — польський драматург і письменник, театральний критик.
- Анджей Дуда - польський політик, 8-ий Президент Польщі.
- Марцін Радимінський — професор та історіограф Краківського університету
- Антоній Реман — географ, геоботанік, дослідник рослинності Карпат, Поділля й Криму.
- Алоїз Шарловський — польський історик, дослідник історії Станиславова.
- Казимеж Пшерва-Тетмаєр — польський поет
- Войцех Кавінський — польський поет
- Святослав Оржельський — польський громадський діяч, мемуарист
- Ян Болеслав Ожуг — польський поет
- Єжи Штур — польський актор та режисер
- Щербіч Павло — львівський правник.
- Андрей Шептицький — митрополит УГКЦ.
- Ян Фітцке — археолог
- Зигмунт Глогер — археолог
- Тимофій Згура — український дипломат
- Станіслав Бежановський — польський історик, поет
- Колегіум Маюс
- Бібліотека Ягеллонського університету
- Ботанічний сад Ягеллонського університету
- Архів Ягеллонського університету
- Аль-Карауїн — найстаріший чинний навчальний заклад у світі