Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Аавік.
| Юхан Аавік |
|---|
| ест. Juhan Aavik |
|---|
 Юхан Аавік, 1968 рік
|
| Юхан Аавік, 1968 рік |
|
| Дата народження | 29 січня 1884(1884-01-29)[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/132538059/_Record_#132538059]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-2">[2][…] |
|---|
| Місце народження | Голстре, Пайсту (волость), Вільяндімаа, Естонія |
|---|
| Дата смерті | 26 листопада 1982(1982-11-26)[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/132538059/_Record_#132538059]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-2">[2][…] (98 років) |
|---|
| Місце смерті | Стокгольм, Швеція |
|---|
| Поховання | Скугсчиркогорден_—_[[:d:Q26699962|Svenskagravar.se]].[[d:Track:Q26699962]]-4">[4] |
|---|
| Громадянство |  Російська імперія
 Естонія
 Швеція |
|---|
| Професії | диригент, композитор, історик, музичний педагог |
|---|
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова[[:d:Q19937957|Baker's_Biographical_Dictionary_of_Musicians]]_—_[[:en:G._Schirmer,_Inc.|G._Schirmer_Inc.]],_2001.[[d:Track:Q19937957]][[d:Track:Q3093066]]-5">[5] |
|---|
| Жанри | класична музика |
|---|
| Нагороди | |
|---|
| Діти | Karl Aavikd |
|---|
 Файли у Вікісховищі |
Ю́хан Аа́вік (ест. Juhan Aavik; 29 січня 1884, Голстре (Holstre), нині у повіті Вільянді, Естонія — 26 листопада 1982, Стокгольм) — естонський композитор, диригент, музичний педагог.
Батько Юхана — Андрес Аавік — був шкільним учителем і керівником хору та духового оркестру.
Музичну освіту здобув у Санкт-Петербурзі. Закінчив Петербурзьку консерваторію: 1907 року — по класу труби у Василя Вурма, а 1911 року — по класу музичної теорії та композиції в Анатолія Лядова, Миколи Соловйова, Язепа Вітолса та Олександра Глазунова.
Професор і директор Талліннської консерваторії (1933—1940).
1944 року емігрував до Швеції.
У Стокгольмі видав «Історію естонської музики» в чотирьох томах (перші два томи — 1965, два останні томи — 1969).
- Естонська рапсодія для оркестру (1929).
- Цикли фортепіанних п'єс:
- «Спогади про Поркуні» (1930),
- «Спогади про юні роки» (1936, 1939).
- Концерт для фортепіано з оркестром (1943).
- Концерт для скрипки з оркестром (1945).
- Симфонія № 1 (1946).
- Симфонія № 2 (1948).
- Концерт для віолончелі та оркестру (1949).
- Концерт для контрабаса та оркестру (1950).
- Соната для органа (1951).
- Соната для скрипки та фортепіано (1952).
- Фортепіанне тріо (1957).
_1-1">
б Deutsche Nationalbibliothek Record #132538059 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
↑ SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]_2-0">
а SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
