Юйлунсюешань
Юйлунсюешань кит.: 玉龙雪山 | ||||
Юйлунсюешань | ||||
27°5′54″ пн. ш. 100°10′30″ сх. д. / 27.09833° пн. ш. 100.17500° сх. д. | ||||
Країна |
КНР, провінція Юньнань | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Східна Азія | |||
Система | Сино-Тибетські гори | |||
Тип | гора | |||
Висота | 5596 м[1][2] | |||
Висота відносна | 3202 м[1][2] (71-ше місце у світі) | |||
Ізоляція | 140 км → Ямбейянґ (5958 м)[2] | |||
Список |
| |||
Перше сходження | 8 травня 1987 (Філ Перальта-Рамос, Ерік Перльман) | |||
Маршрут | східна сторона: сніжний/скельний підйом | |||
Юйлунсюешань у Вікісховищі |
Юйлунсюешань (спрощ.: 玉龙雪山; кит. трад.: 玉龍雪山; піньїнь: Yùlóng Xuěshān, англ. Jade Dragon Snow Mountain) — гірський масив у Східній Азії, який складається з 13 піків. Найвищий пік Шанцзидоу має висоту 5596 метрів. Розташований у провінції Юньнань, на півдні Китайської Народної Республіки.
Пік Шанцзидоу розташований у південній частині гірського масиву Юйлунсюешань (піньїнь: Yùlóng Xuěshān — укр. «Снігова вершина гори Нефритового дракона»), який в свою чергу знаходиться у національному парку «Три паралельні річки», на території давнього Ліцзяна, в північно-західній частині провінції Юньнань, на півдні Китаю, за 15 км на північ від міста Ліцзян, і близько 360 км на північний захід від столиці і найбільшого міста провінції — Куньмін. Північно-західні схили масиву разом з масивом гори Хабасюешань[en] (5396 м) формують ущелину «Тигра, що стрибає», якою протікає річка Янцзи, у своєму верхів'ї.
Абсолютна висота найвищого піку Шанцзидоу — 5596 м над рівнем моря. Відносна висота — 3202 м[1]. За цим показником вона займає 71-ше місце у світі. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Ямбейянґ (5958 м), становить 139,98 км.
Сади озера «Басейн Чорного дракона» в околицях міста Ліцзян і вид на гірський масив Юйлунсюешань відзначений як один з найкращих краєвидів Китаю[3].
Пік Шанцзидоу був підкорений тільки один раз[4], 8 травня 1987 року, американською експедицією[5]. В команду альпіністів входили Філ Перальта-Рамос та Ерік Перльман. Їм довелося здолати засніжені ущелини, вапнякові схили головної стіни, лавинонебезпечні ділянки, з рідкими ділянками для захисту та відпочинку. Альпіністи оцінили максимальну технічну складність маршруту класом 5.7.
Австро-американський ботанік і дослідник Джозеф Рок провів багато років життя в безпосередній близькості від гори, багато писав про цей регіон і населення, яке його населяє. Пізніше, свою подорож в околицях гори описав письменника Брюс Чатвін, опублікувавши матеріали у статті в Нью-Йорк Таймс[6], згодом використав ці матеріали у книзі під назвою «Що я тут роблю?». Стаття Чатвіна надихнула багатьох інших мандрівників, в тому числі Майкла Пеліна, щоб відвідати цей регіон.
- ↑ а б в "China III - Sichuan and Yunnan Provinces" [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] на Peaklist.org (англ.)
- ↑ а б в Yulongxue Shan, China. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 28-04-2017.
- ↑ AAAAA Scenic Areas. China National Tourism Administration. 16 листопада 2008. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 03-05-2017.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Tamotsu Nakamura, "East of the Himalaya", American Alpine Journal, 2003, p. 146. (англ.)
- ↑ Eric S. Perlman, "Yulong Shan", American Alpine Journal, 1988, p. 265. (англ.)
- ↑ Chatwin, Bruce. "In China, Rock's Kingdom" [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.], Нью-Йорк Таймс, 16 березня 1986, (англ.)
- Yulongxue Shan, China. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 28-04-2017.
- Yulong Xue Shan на Peakware.com (англ.)
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про гірську вершину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |